На смерть Героя. Світлій пам’яті Миколи Яцуляка

Юрій Чернецький
доктор соціологічних наук, літератор

Микола Миронович Яцуляк народився 21 вересня 1966 року в Бориславі, а загинув у бою 26 червня 2022 року біля смт Вовчоярівка Лисичанської міської громади Сєвєродонецького району Луганської області.

Микола перебував на київському Євромайдані із самого початку грудня 2013-го до кінця лютого 2014 року, під час російсько-української війни у 2015—2016 роках, вступивши добровольцем до лав ЗСУ, воював у районі Авдіївки (брав участь в обороні легендарної “Авдіївської промки”), Мар’їнки, Щастя…

Відразу після початку повномасштабного російського вторгнення капітан Яцуляк із Молдови, де жив і працював, повернувся до України, ставши командиром створеної в Дрогобичі роти ЗСУ й організувавши її підготовку та бойове злагодження.

26 червня біля смт Вовчоярівка, що на Донбасі, Микола Миронович успішно, без втрат особового складу провів зміну займаних ротою позицій. Але уламок ворожої міни підступно знайшов шпаринку в індивідуальному захисті та, влучивши збоку, вразив капітана Яцуляка в серце.

Останні слова героя, звернені до побратимів, були: “Чи всі бійці цілі?”

На смерть Героя:
Світлій пам’яті Миколи Яцуляка (1966—2022)

Життєвий шлях складався чином звичним:
таких багато бачив Борислав…
Був зовні начебто не героїчним
Герой, якого особисто знав.

Походив він із гідної Родини,
що цінувала це звання своє…
Але ж, на щастя, в Неньки України
таких родин мільйони досі є.

Був начебто біологом від Бога,
але у храм Науки не вступив…
Та цим ми не здивуємо нікого
в сучасній Україні глитаїв.

Життя собі тривало — та й тривало
неквапно для краян і громадян…
Але “донецька” грянула навала,
і пробудив його Євромайдан.

Крим і Донбас загарбані катами,
що плюндрували Неньку з давніх днів…
Не перший Яцуляк і не останній
був серед тих, хто воював — не скнів.

І Мар’їнка, Авдіївка та Щастя
Миколин склали список послужний…
А там, здавалося, сімейне щастя
знайшов, але позаздрив лютий змій.

Один у полі — також не безсилий,
якщо Герой, хай сива голова…
“Чи всі бійці у нашій роті цілі?” —
були останні лицаря слова.

Цих слів не знищить, хоч яка тривалість
війни, орда російська хижа та…
Миколо, так нарешті з’ясувалось,
що Ти — Герой за підсумком життя.

…

Твій Борислав. Все той же світ довкола.
Та був Ти з тих, хто змінює світи…
І дякуємо ми Тобі, Миколо,
за те, що дав нам шанс перемогти!

Читайте також:
На Харківщині в боях з окупантами загинув командир батальйону “Карпатська Січ” Олег Куцин