На 74-му році життя 12 квітня не стало актриси театру та кіно, першої керівниці міністерства культури України Лариси Хоролець.
Лариса Іванівна Хоролець народилася 28 серпня 1948 року у Києві, акторка театру і кіно, драматург, державний діяч, педагог, режисер.
У 9-річному віці дебютувала в кіно, у стрічці “Партизанська іскра”. Також вона знімалася у фільмах “Кров людська – не водиця”, “Сашко”, “Морська чайка” тощо.
У 1970 році закінчила Київський інститут театрального мистецтва імені Карпенка-Карого за спеціальністю акторка драми та кіно.
У 1970–1973 роках працювала у літературному театрі “Слово”. 1973–1998 роках працювала у Національному академічному драматичному театрі ім. Івана Франка. Її діяльність почалась з дебютної ролі розвідниці Оленки “Голубі олені”. Серед ролей – Анна (“Украдене щастя”, Іван Франко), Софія (“Безталанна”, Іван Карпенко-Карий).
У 1991–1996 роках була заступницею голови Комітету з Національної премії України імені Тараса Шевченка.
У 1998–2004 роках обіймала посаду радника Посольства України в Німеччині. Брала участь в організації та проведенні засідань Змішаної українсько-німецької комісії.
2004–2012 була радницею з гуманітарних питань Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.
Протягом 20 років займалася педагогічною діяльністю.
За п’єсами Хоролець “Сирени”, “Мені тридцять”, “Третій” та “На вулиці Електричній” поставлені вистави в багатьох театрах України.
7 липня 1991-го року Хоролець стала міністром культури Української Радянської Соціалістичної Республіки УРСР, а з 24 серпня 1991 року по 17 листопада 1992 була першим міністром культури незалежної України.
Читайте також:
Помер легендарний екскапітан “Динамо” Василь Турянчик
〉〉 Вподобали статтю? Найкращий лайк - переказ 50, 100, 200 грн. для гонорарів авторам "Новинарні". Наші рахунки – тут.
〉〉 Кожен читач "Новинарні" має змогу налаштувати щомісячний переказ на довільну суму через сервіс Patreon - на підтримку редакції.
Ми виправдовуємо довіру!