Помер дисидент і літературознавець Іван Дзюба

Вночі 22 лютого на 91 році життя помер Іван Дзюба, український літературознавець, літературний критик, один із лідерів українського дисидентського руху.

Про це в коментарі “Радіо Свобода” у вівторок вранці, 22 лютого, повідомив літературознавець, політичний і громадський діяч Микола Жулинський.
Про втрату  інформує також Національний музей “Тюрма на Лонцького”.

“Сьогодні вранці уві сні на 91 році життя відійшов за межі цього земного світу унікальна людина Іван Дзюба. Одне ім’я вже говорить багато. Багато – бо це один із лідерів національно, духовного відродження другої половини ХХ і початку ХХІ століття. Передусім Іван Дзюба – це інтелектуальний провідник і речник українського «шістдесятництва». І я сьогодні не можу не згадати слів Ліни Костенко, яка сказала, що Іван Дзюба – це людина, що завжди мала мужність говорити правду”, – сказав Микола Жулинський.

Він згадав про те, як Дзюба свого часу був відсторонений від друку, від участі у літературному і громадському житті багато років, але все ж не покинув свою творчість.

За словами Жулинського, Іван Дзюба останніми роками мав проблеми зі здоров’ям, та все одно продовжував працювати і стежити за літературним процесом і суспільно-політичним життям.

Де і коли відбудеться прощання наразі невідомо.

Народився Дзюба 26 липня 1931 року в с. Миколаївка на Донеччині.
Напочатку 1960-х років зазнав переслідувань, звільнень з роботи за свої ідейні переконання.
У вересні 1965 року на прем’єрі фільму Сергія Параджанова “Тіні забутих предків” разом з В’ячеславом Чорноволом та Василем Стусом провели публічну акцію протесту проти арештів української інтелігенції.
У тому ж році написав свій знаменитий твір “Інтернаціоналізм чи русифікація?”, в якому гостро порушував проблему незадовільної національної політики в СРСР. Розіслав його офіційним партійним та державним радянським органам. Однак відкритість не рятувала від постійних переслідувань.
Арештований під час Великого покосу української інтелігенції. В 1973 році засуджений за “антирадянську агітацію та пропаганду” на 5 років ув’язнення та 5 років заслання.
Через критичний стан здоров’я звернувся до Президії Верховної ради УРСР за помилуванням. В подальшому працевлаштуванні, що дозволяло уникнути статті за “тунеядсиво” й прогодувати сім’ю Дзюбі допоміг авіаконструктор Олег Антонов.
В 1989 році став одним із засновників Народного Руху України.
Впродовж 1992 – 1994 роках був міністром культури України. Герой України, лауреат Державної премії ім. Тараса Шевченка.

Читайте також:
У Дніпрі помер дисидент, художник і громадський діяч Іван Шулик