У мережі оприлюднили доноси агентів на письменника Миколу Хвильового і його передсмертну записку

Центр досліджень визвольного руху з Архівом Служби безпеки України опублікували півсотню архівних документів зі справи українського письменника Миколи Хвильового (Микола Фітільов, 1893-1933 роки життя). Серед документів – чимало донесень агентів на письменника, а також листи і передсмертні записки.

13 грудня минає 128 років від народження Миколи Хвильового.

До збірки увійшли:

• анкета зі справи-формуляра на Миколу Хвильового;
• агентурне донесення про другу частину роману “‎Вальдшнепи”‎;
• агентурне повідомлення про повернення Миколи Хвильового із-за кордону;
• лист Миколі Хвильовому від матері;
• передсмертна записка Миколи Хвильового;
• “‎Золотий мій Любисток”‎. Передсмертна записка Миколи Хвильового адресована доньці;
• протокол допиту дружини письменника Юлії Уманцевої від 13 травня 1933 року, тощо.

Радянські спецслужби завели справу-формуляр на Миколу Хвильового, додавши до анкети всього декілька відомостей: рік та місце народження, адреса, професія та прізвисько. Серед чекістів письменника називали “‎Вальдшнеп”, відповідно до назви роману Хвильового, пише “Історична правда”.

Прізвисько письменника говорить про те, що спецслужби стежили за його творчістю.

“‎Що роблять герої Хвильового — п’ють, розбещують, бігають за спідницями, їздять на автомобілях, жруть сенаторські та дитячі пайки, словом, нове міщанство з партквитками”, — йдеться в агентурному зведенні.

Агентів обурювало чимало творів письменника, зокрема й відома новела “‎Я (Романтика)”:

“‎Вся робота ЧК представлена, як чорний трибунал, що складається з садистів, які пригнічують інтелігента та змушують його вбити свою ж матір”.

Літературну дискусію, започатковану Миколою Хвильовим, чекісти не могли не взяти до уваги: нібито саме під час неї показалися “‎вуха войовничого націоналізму” митця. Донощика приголомшила назва статті Хвильового — “‎Московські задрипанки”‎, а ще більше — її зміст:

“Росія ж самостійна держава? Самостійна. От і ми самостійна…Не треба плутати нашого політичного союзу з літературою. Від російської літератури, від її стилів українська поезія мусить якомога швидше тікати”‎.

Доносили і на літературне об’єднання ВАПЛІТЕ (Вільну академію пролетарської літератури), до якого входив Микола Хвильовий. Членів ВАПЛІТЕ змусили завершити діяльність організації у 1928 році за “‎войовничий націоналізм”. Однак і після цього у ГПУ не переставали слідкувати за ваплітянцями, їхніми зборами на квартирах, читанням рукописів, спробами публікуватися в часописах.

Збірка документів містить особисті листи Хвильового, зокрема від його матері. У ньому йдеться про скрутне становище, в якому опинилася жінка, голод, вживання у їжу квіток акції, макуху та тирсу.

“‎Життя жахливе. І в голодовку такого не було. Деяких неможливо впізнати, обличчя опухлі, руки і ноги. Є що і помирають… Вибачте, що без марки. Не пам’ятаю, коли й гроші були”.

Відомо, що у 1933 році письменник відвідав південь України, де став свідком Голодомору.

13 травня 1933 року Микола Хвильовий застрелився у власній квартирі в будинку “‎Слово”, що у Харкові. Оточення письменника говорило про різні причини цього вчинку: арешт товариша Михайла Ялового, побачене в селі 1933 року, бар’єри, які не міг витримати інтелектуал, матеріальне становище.

Микола Хвильовий написав у передсмертній записці:

“‎Арешт Ялового — це розстріл цілої генерації. За що? За те, що ми були найщирішими комуністами?…Сьогодні прекрасний сонячний день. Як я люблю життя — ви й не уявляєте…”‎.

У день похорону письменника доноси не припинилися. У документах зі справи-формуляра збереглася записка, написана на частині аркушу, ймовірно, з блокноту. У ній йшлося про підслуханий зміст телеграми, якою запрошували на панахиду за письменником. Записка була адресована Володимиру Затонському — українському партійному діячу, виконавцю Голодомору (1932-1933), керівнику демонтажу мозаїк і фресок Михайлівського собору.

Читайте також:
СБУ розсекретила документи, що викривають репресії СРСР у Криму