Венеційська комісія подала висновок на урядовий законопроєкт про перехідний період щодо Криму та Донбасу

Венеційська комісія (Європейська комісія за демократію через право) опублікувала висновок на український законопроєкт “Про засади державної політики перехідного періоду”, який пропонує регулювання принципів державного управління на окупованих територіях під час їхньої реінтеграції.

“Європейська правда” пише, що висновок містить як критику, так і підтримку окремих положень урядового проєкту.

Венеційська комісія передусім зазначає, що проєкт закону пропонує створити лише загальну правову рамку для різноманітних заходів перехідного періоду, через що чітко передбачити вплив цього закону в разі ухвалення не є можливим. Натомість виконання рамкового закону у багатьох деталях залежатиме передусім від імплементуючих законів та підзаконних актів, які необхідно буде розробити в майбутньому.

“Через загальні та розмиті норми (…) проєкт більше нагадує політичні вказівки, ніж нормативно-правовий акт”, – відзначає “Венеційка”.

Комісія також вказує, що скасування низки нормативно-правових актів, як це передбачено чинним проєктом закону, створило б правовий вакуум з низки питань, передусім стосовно Автономної Республіки Крим та м. Севастополя.

Водночас “Венеційка” наголошує, що розуміє прагнення української влади визначити правові засади перехідного періоду, а також визнає, що урядовий проєкт “значною мірою закон грунтується на принципах міжнародного права (…) та враховує потреби вразливих груп суспільства”. Однак деякі питання, пов’язані із застосуванням норм міжнародного права, піддані критиці.

Зокрема, зазначається, що хоча проєкт оперує поняттями, звичними для міжнародного права (у тому числі базові для закону поняття “перехідний період”, “перехідне правосуддя” тощо), їхнє значення є вужчим, ніж те, що є звичним для міжнародного права. Комісія нагадала, що Україна не може в односторонньому порядку змінити базові положення міжнародного права з питань збройних конфліктів – ті зберігатимуть чинність незалежно від ухвалення закону України.

“Зрозуміло, що держава має легітимне право для формування свого бачення… Однак такі положення мають бути або прибрані з проєкту, або має бути чітко зазначене, що відображають лише українське прочитання міжнародного права”, – йдеться у висновку.

Комісія також надала низку рекомендацій щодо удосконалення окремих положень законопроєкту, з яких виділила п’ять найважливіших блоків.

Зокрема, на думку експертів Венеційської комісії, необхідно:

• привести у відповідність до міжнародного права положення щодо відповідальності за кримінальні правопорушення, вчинені у зв’язку з тимчасовою окупацією, відповідно до міжнародного права, та переглянути нинішнє диференційоване ставлення до різних категорій злочинців;
• звузити та уточити положення щодо люстрації, врахувавши що за міжнародними стандартами люстрація обмежується найважливішими посадами в державі, не поширюється на виборні посади, має бути можливість її судового контролю тощо;
• переглянути, що закон має на меті встановлення правди про всі злочини, а не тільки про ті, які вчинені певними конкретними суб’єктами конфлікту;
• чіткіше сформулювати положення конвалідації документів, виданих на тимчасово окупованих територіях, та переглянути обмежувальний підхід щодо визнання академічних сертифікатів, ступенів та звань, виданих на цих територіях;
• відобразити у проєкті особливий конституційний статус АР Крим та міста Севастополь.

Як відомо, запит на надання висновку надійшов до ВК від віцепрем’єра, міністра з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій 4 липня 2021 року. Також уряд у серпні зареєстрував законопроєкт у Верховній Раді за номером 5844.

Читайте також:
“Повернемо український Крим”: уряд затвердив план заходів з реалізації Стратегії деокупації та реінтеграції півострова