400-річчя Хотинської битви відзначили масштабною реконструкцією, концертом та конкурсом

9-10 жовтня в державному історико-архітектурному заповіднику “Хотинська фортеця” на Буковині відбувається фестиваль з нагоди 400-річчя Хотинської битви.

Як відомо, 9 жовтня 1621 року під Хотином завершилася 4-тижнева битва, в якій військо Речі Посполитої, де більшу частину становили українські козаки під проводом гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного, здобуло перемогу над османами, зупинивши їхнє просування на Кам’янець, Львів і Варшаву.

У суботу поблизу фортеці відбулася масштабна реконструкція бою представників трьох армій, що тривала пів години за участі близько сотні історичних реконструкцій, зокрема й кінноти. Під Хотином знову стріляли гармати, мушкети, ляскали шаблі.

“Завдяки історичній реконструкції глядачі змогли наче здійснити мандрівку у часі, доторкнутися до глибин української історії”, – пишуть “Хотинські вісті”.

Окрім історичних боїв, на фестивалі влаштували концерт зірок української естради, вогняне шоу,  фестиваль повітряних зміїв, смолоскипну ходу, конкурс сучасної української популярної пісні “Дністер-ріка” з головою журі Ніною Матвієнко.

Як повідомляє “Укрінформ“, на фестивалі чекали делегації із Туреччини, Литви, Молдови, Румунії та Польщі. Але через пандемію коронавірусу свою присутність підтвердили лише делегації із двох гмін Польщі.

Відео “Хотинських вістей” – за посиланням

“Хотинська битва – це подія, від якої тоді залежала доля Європи, а козаки в ній продемонстрували незламність, мужність і силу духу. І нині Хотин і надалі залишається місцем перемоги, пам‘яті, сили і незламності українського духу, а Хотинська фортеця – однією із найкраще збережених пам’яток України”. Про це говорили у вітальному слові міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко, присутній на події, та інші промовці, передають “Хотинські вісті”.

У рамках фестивалю відбулося нагородження обласною почесною відзнакою “400 років Хотинської битви”. Її удостоєно жителів Хотинщини, зробили внесок у соціально-економічний, науково-технічний, культурний розвиток краю та становлення незалежної України.

Історична довідка

У 1620-1621 роках між Османською імперією та Річчю Посполита тривала Хотинська війна. Її завершальним етапом стала битва під Хотином у вересні-жовтні 1621 року. Участь у битві взяли українські козаки та польсько-литовське військо з одного боку та військо Османської імперії – з іншого.
Польсько-українською армією командували Ян Кароль Ходкевич, Станіслав Любомирський, Петро Сагайдачний; османсько-кримським військом – султан Осман ІІ.
Головна заслуга в перемозі над загарбниками належала українським реєстровим козакам, які виявили взірцеву мужність та героїзм у вирішальний момент протистояння.
1 вересня 1621 року козацька армія з’єдналася під Хотином зі шляхетським військом Речі Посполитої. Із 2 вересня ворог почав штурмувати укріплені табори козацького і шляхетського військ. В останньому, генеральному штурмі 28 вересня, коли османським силам вдалося заволодіти шляхетськими укріпленнями, козацька армія ударами з флангів розгромила ворога. Побоюючись остаточного знищення власних військ, султан змушений був припинити воєнні дії та укласти 9 жовтня Хотинський мир (без участі козаків). Вранці 10 жовтня армія Османа II залишила свої позиції.
За мирною угодою сторони домовилися про відновлення дипломатичних зв’язків. Кордон між Річчю Посполитою та Османською імперією встановили по річці Дністер; Османській імперії та Кримському ханству заборонялось здійснювати набіги на українські та польські землі; запорожцям заборонялось здійснювати походи на Крим і Османську імперію.
Наслідки Хотинської битви мали велике міжнародне значення. Ця битва змусила Османську імперію відмовитись від планів завоювання Європи.
Розгром під Хотином призвів у султанській Османській імперії до народного повстання, заколоту яничарів, ослаблення політичної влади (у 1622 році Османа ІІ було вбито яничарами) та до посилення визвольної боротьби слов’янських та арабських народів проти османських поневолювачів.
Як зазначає історик Петро Сас, “на полях Хотинської війни вирішувалась не лише доля Речі Посполитої, але й значною мірою і доля християнської цивілізації”.

Читайте також:
Лесі і Стефанику – 150, Асканії-Новій – 100, незалежній Україні і ЗСУ – 30!
Історичні дати та ювілеї 2021 року