автор: Олена Максименко
з Донецької області
фото автора / “Новинарні“
Поняття “зірвало дах” іноді виходить за рамки метафори. Особливо тут, на фронті і в прифронтових містах. Адже саме дахи, а ще вікна, страждають найчастіше внаслідок обстрілів.
На допомогу цивільним на Донбасі приходять рятувальники Державної служби України з надзвичайних ситуацій, які приїздять із різних областей. Напередодні Дня рятувальника (17 вересня) співробітники ДСНС показали свою роботу в місті Авдіївка на Донеччині. Держслужба НС у цих широтах підпорядковується командуванню операції Об’єднаних сил.
Наталія Кордубан
На подвір’ї мешканки Авдіївки Наталії Кордубан аншлаг. Рятувальники пораються на даху, замішують цемент та готують шифер унизу. Крім працівників ДСНС, тут присутні представники Збройних сил, військово-цивільної адміністрації, журналісти. Через тисняву страждає скромний городчик господині – помідори, зелень та морква.
Самі рятувальники дотримуються “дрес-коду”: бронежилети, каски та подекуди маски. Це виглядає контрастно на тлі хазяйки, що виходить із хати просто в халаті і капцях.
Рятувальники на подвір’ї Наталії Кордубан
“Що, так і працюєте – в касках і броніках?” – цікавиться кореспондент Donbas Fronliner Андрій Дубчак.
“Так!” – із серйозним виразом відповідають хлопці.
Будинок на вулиці Ломоносова, який вони зараз ремонтують, був пошкоджений війною ще чотири роки тому.
“Обстріли були… як сказати… ну дуже-дуже страшні, – згадує Наталія Кордубан. – Рами, вікна з тієї сторони, шифер улетів… Це було 17-го року. Зараз нечасто доводиться ховатися від обстрілів, а 14-15-й роки – я не можу передати це словами! Зараз у порівнянні з тим, що було, у нас рай!”
Пані Наталя розповідає, що з ДСНСниками вже потоваришувала. Вони працюють на її обійсті другий день поспіль і сьогодні мають усе закінчити.
Працівники ДСНС за роботою
“Хлопців прислали дуже хороших, – нахваляє жінка. – Все роблять як мурахи! Швидко і якісно, претензій немає”.
На об’єкт приїхав сам командувач операції Об’єднаних сил, генерал-лейтенант ЗСУ Олександр Павлюк. Він наголошує, що, окрім захисту України на передовій, його підлеглі також займаються відновленням інфраструктури, допомагають людям, які постраждали від війни.
Командувач ООС Олександр Павлюк
“Щоб люди розуміли, що Україна ніколи нікого не залишить, максимально допоможемо!” – каже командувач.
“Службовці ДСНС – це їхня постійна робота, постійні групи, які допомагають місцевому населенню відновлювати інфраструктуру. Також це і розмінування, і решта нюансів у роботі і з людьми, і з місцевими адміністраціями. Робота постійна, системна, проводиться разом з органами місцевої влади. Матеріал закуповується за державні кошти”, – зазначає генерал Павлюк.
Начальник Головного управління ДСНС України у Донецькій області Олексій Мігрін
Начальник Головного управління ДСНС України у Донецькій області Олексій Мігрін розповідає, що йдеться про обласну програму, яка реалізується в рамках співпраці ДержНС і ОДА. Між головами Донецької облдержадміністрації і ДСНС підписаний меморандум, роботи тривають із 2017 року. Відновлено більш ніж дві з половиною тисячі будинків.
На лінії розмежування, у 20 населених пунктах Донецької області, працюють 150 рятувальників із восьми областей України.
“У цьому році це друга їхня ротація, – пояснює Мігрін. – Із 1 вересня заїхали”.
“Це звичайні рятувальники, які несуть службу в реальних умовах, – коментує начальник обласного управління роботу хлопців. – У цій локації – рятувальники з Херсонщини, вони долучені до рятувальних робіт. Хлопці “з руками”, тому вони долучені до Операції об’єднаних сил”.
Поки триває стихійний брифінг на подвір’ї, підходить сусід, Олександр Кутєпкін, якого тут називають просто “Костянтинович”. Чоловік котрий просить слова, щоб висловити вдячність. Говорить емоційно: “Велике спасибі вашим хлопцям! Це не хлопці, а роботи!.. Таку роботу проробили! Я сам працював на будівництві, але те, що вони роблять, це неймовірно! Дякуємо від всієї душі, від усього серця! Це джигіти! Низький уклін”.
Працівники ДСНС за роботою
Будинок Кутєпкіна – поруч, він також сильно постраждав унаслідок прильоту міни. Чиєї саме, чоловік не каже.
“Все зробили, як новеньке – красиво, любо глянути, – тішиться чоловік. – Лягаємо спати – чекаємо, прилетить – не прилетить… Ну, війна є війна. Хто стріляє, звідки стріляє – нам це невідомо. Але якщо війна триває, значить, і ті, і ті стріляють”.
На іншому подвір’ї роботи з відновлення даху так само добігають кінця. Також видно пробоїну в стіні, залатану, вочевидь, власниками власноруч. Пан Ігор, син власниці, проводить “екскурсію”: “Ось тут залетіло наскрізь, і просто в дім. Осколок, напевно. Все пробив – двері, дерево із “сороковки”. Наскрізь пробив. Бабушка лежала в дальній кімнаті. Над головою осколки літали, але жива залишилася”.
Працівники ДСНС за роботою
Ремонту оселі державним коштом Ігорю довелося почекати: “Обстріл був під час війни, дату не пам’ятаю. Десь 17-й рік. Приїхали, зробили акт обстеження. Ну, і ми вже не сподівалися [на ремонт], власне кажучи. Зраділи, коли почули, що можуть відновлювати. Написали заяву – і десь за пів року прийшли [працівники ДСНС ремонтувати]”.
Читайте також:
Авдіївка під вогнем російської артилерії. НАШ РЕПОРТАЖ ІЗ МІСТА
Віталій Барабаш, який очолює Авдіївську ВЦА, пояснює механізм співпраці цивільних та рятувальників: “Людина приходить, пише заяву у військово-цивільну адміністрацію. У нас є комісія, яка виїжджає, робить обстеження. [Черговість] залежить від того, чи в “червоній” зоні знаходиться будинок, чи ні. Всіх [записують для надання допомогу] в порядку живої черги…”
Голова Авдіївської ВЦА Віталій Барабаш
Однак програма не стосується багатоповерхівок, котрі також зазнали (і продовжують зазнавати) серйозних пошкоджень. Виняток – легендарна авдіївська 9-поверхівка, відома серед військових і волонтерів як “дев’ятина” – добряче побита війною та здебільшого покинута її мешканцями. В деяких квартирах тут у різні періоди розташовувалися військові та медики-добровольці. З даху “дев’ятини” відкривається краєвид на окупований Донецьк.
“Там також працювали наші верхолази, знімали конструкції, які були пошкоджені внаслідок артобстрілів, – розповідає Барабаш. – Однак повним ремонтом можуть займатися тільки будівельні організації. Ми ж здебільшого працюємо по приватному сектору. В основному, дахи, вікна – це наша робота”.
Очі на “дев’ятині”
За словами голови ВЦА, останніми роками до Авдіївки повертаються ті, хто покинув місто в “найгарячіші” дні. Попри брак робочих місць, власне житло приваблює людей більше за непевні перспективи життя в Харкові, Дніпрі чи Києві.
Минулого року на ремонтні роботи в Авдіївці з фонду матеріального резерву області виділили 22 млн грн, цьогоріч – близько 20-ти.
Цьогоріч у місті відновлено 75 будинків. А також додалася певна кількість постраждалих від війни хат, що чекатимуть своєї черги.
Фотогалерея (гортайте):
На прощання Наталія Кордубан частує нас маленьким кавуном із власного городу. Кавунчик виявляється на диво солодким, і господиня дає ще декілька плодів на дорогу.
Коли зупиняємося зазнімкувати фасад “дев’ятини”, в одному з розбитих вікон першого поверху показується силует жінки, що розвішує попрану білизну.
Авдіївка зализує рани і потроху відроджується – паралельно із ходом війни.
〉〉 Вподобали статтю? Найкращий лайк - переказ 50, 100, 200 грн. для гонорарів авторам "Новинарні". Наші рахунки – тут.
〉〉 Кожен читач "Новинарні" має змогу налаштувати щомісячний переказ на довільну суму через сервіс Patreon - на підтримку редакції.
Ми виправдовуємо довіру!
