На Київщині відкрили пам’ятник непересічному митрополиту XVIII ст. Тимофію Щербацькому

У селі Щербанівка Обухівського району Київської області урочисто відкрили пам’ятник митрополиту Тимофію Щербацькому – визначному українському релігійному діячеві XVIII століття.

Як передає “Новинарня“, оригінальну статую роботи Михайла Горлового презентували на свято Маковія – в суботу, 14 серпня.

Ініціативу жителів Обухівського району встановити пам’ятник митрополитові, який засвідчив би повагу нащадків до цієї особистості, підтримала Київська православна богословська академія (УПЦ КП/ПЦУ). У її стінах, із благословення ректора КПБА, тодішнього митрополита Переяслав-Хмельницького і Білоцерківського, а нині глави церкви Епіфанія (Думенка), у жовтні 2017 року відбувся круглий стіл “Роль особистості в історії Церкви. Митрополит Київський і Галицький Тимофій Щербацький (1698-1767)”.

Значну подію в Щербанівці відвідали численні гості, серед яких архієпископ Вишгородський ПЦУ Агапіт. Співав народний артист України Тарас Компаніченко.

Митрополит Тимофій (у миру Тихон Іванович Щербацький, або Щербак; 1698-1767)  – митрополит Київський і Галицький у 1748-1757 рр., митрополит Московський і Калузький у 1757-1767 рр.
Відомий як учасник обрання 22 лютого 1750 року в Глухові гетьманом Лівобережної України Кирила Розумовського.
По закінченні Київської академії працював в адміністрації Київського архієпископства. Згодом був ігуменом Мгарського, Видубицького, Києво-Михайлівського та архімандритом Києво-Печерського монастирів.
Як митрополит київський намагався підпорядкувати собі Київську академію, впровадив статут із новою системою навчання і визначив дисципліни навчання. Продовжив і завершив будівельні справи Рафаїла Заборовського: перебудову Софійської дзвіниці, добудову Будинку митрополита, при якому завів сади, створення іконостаса з розкішними царськими вратами. Було зведено величезний будинок чернечих келій, в якому пізніше розмістилася бурса. Збагатив кафедральну ризницю начинням, прикрасив намісні ікони Софії срібними позолоченими окладами, переважно за власний кошт.
Бажаючи заснувати окрему друкарню Київської митрополії, увійшов у конфлікт із Печерською лаврою.

Громадський діяч, історик Ростислав Мартинюк, який був присутній на відкритті пам’ятника, так написав про Щербаківського: “Митрополит, якого ненавиділа Москва за реабілітацію вже підупалої в імперському стійлі Київської митрополії та його зв’язки з самостійницькими колами молодого гетьмана Кирила Розумовського.
Митрополит, який фактично перезаснував Києво-Могилянську академію та реформував Мгарський, Видубицький та Михайлівський Золотоверхий монастирі акурат напередодні злобної московської “секуляризації” чернечих республік Гетьманщини. Митрополит, який став обличчям мутного й непоживного для сучасної концепції України періоду “Малоросійської духовної імперії” – явища наскільки містичного, настільки й вражаючого своїми плодами поширення християнства на Сибір, у країни Ідель Уралу і навіть Китай”.

“Власне, дистанція української нації з такими постатями XVIII століття справді океанічна… Через це, нещасні, досі не мають СВОГО XVIII століття, а відтак і століття ХІХ, в якому “прокисала” екзотична ідея Самостійної України… Шанси здобути своє власне XVIII, а потім і ХІХ століття є. Якщо чин освячення памятника в Щербанівці стане початком дискусії про Український Спадок. Цього, мабуть, хотіли шаленці, які утнули цей вражаючий перфоманс на околицях Київа”, – зазначив Мартинюк.

Читайте також:
На Тернопільщині відкрили пам’ятник загиблому на війні розвіднику Михайлу Цимбалістому