Штучна криза з мігрантами на кордоні Литви з Білоруссю: Польща надсилає гуманітарну допомогу, а що Україна?

Через штучно інспіровану кризу, пов’язану з напливом нелегальних мігрантів з території Білорусі до кордону з Литвою, Польща вирішила відправити Литві конвой із гуманітарною допомогою.

Як передає “Новинарня“, про такий “жест солідарності та підтримки нашого сусіда й союзника” 21 липня повідомила пресслужба МЗС Польщі.

Поляки зазначили, що з початку 2021 року Литва бореться зі збільшенням притоку нелегальних мігрантів порівняно з попередніми роками. Державна прикордонна служба Литви інформує близько 1800 осіб, в основному з Іраку, Сирії, Таджикистану та Росії, які цього року незаконно в’їхали до Литви з Білорусі. Це у 24 рази більше, ніж за весь попередній рік.

Литва не була логістично готова прийняти таку кількість емігрантів на литовсько-білоруському кордоні. Через значне зростання напливу нелегальних мігрантів із Білорусі 2 липня було оголошено “стан екстремальної ситуації” – це на один рівень нижче, ніж “надзвичайний стан, який повинен затвердити парламент”.

“Аналіз обставин та повідомлення польської та литовської прикордонних служб свідчать про те, що ми маємо справу з кризою, яка була створена штучно й навмисно. Ми засуджуємо такий підхід, який використовує важку соціальну, економічну та інколи політичну ситуацію в країнах походження мігрантів для реалізації поточного політичного порядку денного. Ми заявляємо повну солідарність із Литвою та закликаємо всі країни ЄС підтримати владу у Вільнюсі в її зусиллях щодо захисту зовнішнього кордону ЄС”, – зазначається в заяві МЗС Польщі.

Під час свого перебування у Вільнюсі на початку липня глава МЗС Польщі Збігнєв Рау наголосив, що масштаби цього явища є проблемою не лише для Литви, а й для всього Європейського Союзу.

Конвой із гуманітарною допомогою, сформований польським урядовим агентством стратегічних резервів, є відповіддю на потреби литовської влади. У цій колоні до Литви надійде матеріальна допомога на суму близько 740 тис. злотих (майже 5,2 млн грн), зокрема: намети з обладнанням, електрогенератори, ковдри, похідні ліжка, стільці, столи, обігрівачі, ковдри та ін.

На допомогу Литві також вирушить також транспорт міністерства оборони Польщі.

“Інтенсивний рівень польсько-литовських відносин на всіх рівнях відображає спільність інтересів, яка пов’язує обидві країни, в тому числі у сфері східної політики та безпеки, а також подібний підхід до регіональних та глобальних викликів. Польща й Литва відповідають на ці виклики спільним створенням Люблінського трикутника (Польща-Литва-Україна) або участю у допомозі демократичній опозиції в Білорусі”, – зазначено в повідомленні.

Варто зауважити, що Україна не надавала литовським союзникам якусь допомогу у зв’язку з кризою нелегальних мігрантів.

Як відомо, влітку 2021 року Литва повідомила про різке збільшення кількості біженців, які прибувають у Литву, до Євросоюзу, через територію Білорусі. Більшість мігрантів приїхали з Туреччини та Іраку.
В одному з випадків для стримування великої групи порушників прикордонники Литовської Республіки мусили відкрити попереджувальний вогонь та застосувати сльозогінний газ.

Агентство Євросоюзу з прикордонної охорони Frontex розмістило місію на литовсько-білоруському кордоні. Євросоюз стверджує, що структури, які беруть участь в організації потоків мігрантів та переправлення нелегалів, мають підтримку білоруської влади. На думку литовського уряду, Мінськ використовує біженців як засіб політичного тиску на ЄС через запровадження санкцій проти режиму Олександра Лукашенка.

21 липня президент Литви Гітанас Науседа підписав поправки до закону про правове становище іноземців, ініційованого через кризу з нелегальними мігрантами в країні. Поправки скорочують терміни розгляду прохання про надання притулку до десяти днів і назавжди позбавляють прохачів притулку права оскаржити рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку. Крім того, прохача притулку можуть затримати на термін до шести місяців й обмежити у праві залишати місце поселення, якщо він прибув до Литви незаконно в умовах воєнного стану та надзвичайної ситуації.
Науседа визнав, що документ має недоліки з точки зору прав людини. При цьому, за словами президента, краще мати такий закон, ніж не мати нормативного документа на тлі надзвичайної ситуації з мігрантами на литовсько-білоруському кордоні.

Читайте також:
У Литві на кордоні з Білоруссю почалися військові навчання за участю ФРН

Литва звинуватила висланих білоруських дипломатів у шпигунстві