СПЕЦТЕМА:
COVID-19 covid-19
Діагностовані випадки:
2256397 +1052
Летальні випадки:
53049 +25
Одужали:
2188815 +542
Дані МОЗ України. Проведено ПЛР-тестів: 11467613 (+20950). Оновлено: 08:15 05.08.2021

Серед українців значно зросла кількість вірян ПЦУ та прибічників митрополита Епіфанія. ІНФОГРАФІКА

 

Число православних українців, що відносять себе до помісної Православної церкви України, за останній рік зросло на 10% – до 58%.

Такими є результати всеукраїнського опитування громадської думки, яке 25-28 червня провів Київський міжнародний інститут соціології (КМІС).

“Переважна більшість українців (73%) продовжують вважати себе православними. Ще 9% вважають себе греко-католиками, а 7% – атеїстами. Інші варіанти відповідей обрали менше респондентів;
Серед тих, хто вважає себе православними, більшість – 58% – вважають себе належними до Православної церкви України. Цей показник зріс порівняно з червнем 2020 року з 48% до 58%.
Вважають себе належними до Української православної церкви Московського патріархату – 25% (проти 21,5% у червні 2020 року)”, – ідеться в повідомленні на сайті КМІС.

Крім цього, 12% таких респондентів вважають себе просто православними, без конкретизації патріархату (проти 23% у червні 2020 року).

Інфографіка КМІС

Серед трьох найбільших церков України найбільше респондентів позитивно ставляться до ПЦУ на чолі з митрополитом Київським і всієї України Епіфанієм.

До Православної церкви України позитивно ставляться 52% українців, нейтрально – 34%, негативно – 9%.

При цьому, порівняно з червнем 2020 року, стало більше тих, хто ставиться до ПЦУ позитивно – показник зріс із 42% у червні 2020 року до 52% у червні 2021-го.

У той же час до РПЦвУ (так званої УПЦ Московського патріархату) позитивно ставляться 24% населення (у червні 2020 року – 23%), нейтрально – 37% (у червні 2020 року – 37%), негативно – 35% (у червні 2020 року – 32%).

До УГКЦ позитивно ставляться 36% українців (у червні 2020 року – 35%), нейтрально – 50% (у червні 2020 року – 46%), негативно – 7% (у червні 2020 року – 6%).

Інфографіка КМІС

Серед предстоятелів трьох найбільших церков України найбільше респондентів позитивно ставляться до Епіфанія (Думенка). До глави ПЦУ Епіфанія позитивно ставляться 45% українців, нейтрально – 38%, негативно – 6%.

Порівняно з червнем 2020 року стало більше тих, хто ставиться до Епіфанія позитивно – показник зріс із 34% у червні 2020 року до 45% у червні 2021-го.

До глави греко-католиків Святослава Шевчука позитивно ставляться 31% (у червні 2020 року – 27%), нейтрально – 42% (у червні 2020 року – 41%), негативно – 4% (у червні 2020 року – 5.5%).

До Онуфрія (Березовського) позитивно ставляться лише 20% (у червні 2020 року – 19%), нейтрально – 39% (у червні 2020 року – 36.5%), негативно – 29% (у червні 2020 року – 26%).

Інфографіка КМІС

Соціологи КМІС також запитали, кого українці хотіли б бачити предстоятелем об’єднаної Церкви. Укладено результати для уявної ситуації об’єднання ПЦУ і РПЦвУ, й окремо – уявної ситуації об’єднання всіх трьох найбільших церков: Православної церкви України, філії Московського патріархату та Української греко-католицької церкви. Для першої ситуації респонденту пропонували обрати між Епіфанієм і Онуфрієм, кого вони хотіли б бачити предстоятелем. У другій ситуацій респонденту пропонували обрати між Епіфанієм, Онуфрієм і Святославом.

В обох випадках, як і у червні 2020 року, лідерство продовжує зберігати Епіфаній. У разі ситуації об’єднання ПЦУ і так званої “УПЦ МП” 34% українців хотіли б бачити Епіфанії на чолі об’єднаної Церкви, Онуфрія – 15%.
Також дані можна розрахувати до тих, хто визначився з вибором. Таким чином, 68% обирають Епіфанія, 30% – Онуфрія.

У випадку об’єднання ПЦУ, РПЦвУ й УГКЦ 27% обирають Епіфанія, 14% –  Онуфрія, 13% – Святослава Шевчука. Серед тих, хто визначився з думкою, Епіфанія обирають 50%, Онуфрія – 25%, Святослава – 24%.

Інфографіка КМІС

Більшість українців – 57% – позитивно ставляться до візиту Вселенського патріарха Варфоломія до України. Ще 32,5% мають нейтральне ставлення і лише 6% – негативне.

При цьому серед прихильників окремих конфесій найбільше тих, хто має позитивне ставлення – серед прихильників ПЦУ і УГКЦ (відповідно, 72% і 63%).
Серед прихильників так званої “УПЦ МП” 49% позитивно ставляться до візиту Константинопольського патріарха і лише 15% – негативно (34,4% нейтральні).

Соціологи провели також порівняння Православної церкви України і Московського патріархату в оцінках респондентів за вісьмома різними характеристиками, як позитивними, так і негативними.

Більше респондентів співвідносили ПЦУ з такими характеристиками, як гнучкість реагування на зміни в суспільстві (54% вважають, що ПЦУ більше відповідає цій характеристиці – проти 14%, які обрали “УПЦ МП”), сприяння об’єднанню суспільства (53% проти 13%), близькість до простих людей (50% проти 13%), допомога у боротьбі з COVID-19 (34% проти 6%), незалежність від українських чи іноземних політиків, олігархів (33% проти 13%);

Натомість “УПЦ МП” більше респондентів асоціювали з такими характеристиками, як залежність від іноземних структур (35% проти 24%, які назвали тут ПЦУ), намагання дестабілізувати ситуацію в Україні (42,5% проти 21%) і корумпованість (38% проти 8%).

Інфографіка КМІС

Серед усіх респондентів 41% вважають, що недавні протести прихильників “УПЦ МП” проти “утисків” – це спроба сил в і поза Україною дестабілізувати ситуацію. Вважають це протестами прихильників “УПЦ МП” проти реальних гонінь – 24%.

Серед самих прихильників УПЦ-МП 42% вважають це протестами проти гонінь, а 16% вважають дестабілізацією (решта не визначилися зі своїми поглядами).

Інфографіка КМІС

Розподіл по регіонах – тут.

Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) провів всеукраїнське опитування громадської думки 25-28 червня 2021 року. Методом телефонних інтерв’ю з використанням комп’ютера (computer-assistedtelephoneinterviews, CATI) на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів (з випадковою генерацією телефонних номерів та подальшим статистичним зважуванням) опитано 1003 респонденти, що мешкають у всіх регіонах України (крім АР Крим). Вибірка репрезентативна для дорослого населення (віком 18 років і старше) України. До вибірки не включаються території, які тимчасово не контролюються владою України – АР Крим, окремі райони Донецької та Луганської областей. У Луганській і Донецькій областях опитування проводилося тільки на території, що контролюється українською владою.
Статистична похибка вибірки (з імовірністю 0,95 і з врахуванням дизайн-ефекту 1,1) не перевищує: 3,5% для показників, близьких до 50%, 3,0% для показників, близьких до 25%, 2,1% – для показників, близьких до 10%, 1,5% – для показників, близьких до 5%.
У червні 2020 року КМІС проводився подібне опитування і де це можливо наводиться динаміка показників.

Читайте також:
Верховний Суд відмовився розглядати позов Філарета щодо створення ПЦУ

Якщо ви знайшли помилку чи одрук, будь ласка, виділіть фрагмент тексту й натисніть Ctrl+Enter.

830
 

〉〉 Вподобали статтю? Найкращий лайк - переказ 50, 100, 200 грн. для гонорарів авторам "Новинарні".

〉〉 Кожен читач "Новинарні" має змогу налаштувати щомісячний переказ на довільну суму через сервіс Patreon - на підтримку редакції. Become a Patron!

Ми виправдовуємо довіру!

  ...

...  

〉〉  Хочете читати більше якісних статей і цікавих новин про Україну, що воює? Підписуйтесь на "Новинарню" в соцмережах: Telegram, Facebook, Twitter.

 

Не проґавте найцікавіше!

Раз на тиждень ми відправляємо дайджест з вартими уваги статтями "Новинарні".

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: