СПЕЦТЕМА:
COVID-19 covid-19
Діагностовані випадки:
2252785 +916
Летальні випадки:
52945 +15
Одужали:
2186863 +510
Дані МОЗ України. Проведено ПЛР-тестів: 11381585 (+20659). Оновлено: 08:15 31.07.2021

Facebook заблокував сторінку дослідниці через допис про масові вбивства, вчинені енкаведистами влітку 1941-го у Львові, – В’ятрович

 

Володимир В’ятрович
народний депутат України (“Європейська солідарність”), історик, директор Українського інституту національної пам’яті в 2014-2019 рр.

(FB)

Це фото, яке вперше побачив десь двадцять років тому, стало для мене символом трагедії українців влітку 1941 року.

Молода красива українка у вишиванці, на обличчі – шок від побаченого в тюрмах Львова.
Позаду люди, які прикривають обличчя хустинками через сморід від розкладання тіл. А ще – німці, нові впевнені у собі хазяї міста, з якого лиш втекли попередні – совєти.

Десь за кадром – тисячі вбитих в‘язнів та євреї, яких зігнали прибирати трупи.

Завдання символу є узагальнювати і це фото чудово надається до того, щоби загалом відобразити трагедію багатьох міст Галичини та Волині після відступу Червоної армії.

Але сьогодні це фото набуло іншого значення. Воно наповнилося конкретикою. Завдяки допису Усті Стефанчук та коментарю Лесі Рудавської-Коленської дізнався, що молода українка на світлині – Марія Лис, їй 20 років, у Львові з 1935 року.

Тут вона навчалася на бухгалтера, до приходу більшовиків у 1939-му. За совєтів навчалася машинопису і почала працювати у торгівлі. Про втечу червоних із міста дізналася, як і всі львів‘яни, вранці 30 червня 1941-го.

Тоді ж стало відомо про тисячі вбитих в’язнів у тюрмах. Марія, разом з іншими, намагалася знайти серед загиблих рідних чи близьких, яких за кілька місяців чи тижнів перед тим забрали чекісти. Не знаю, чи знайшла вона того, кого шукала, але певен: її життя після поділилося на до побаченого та після. Картини жахливої масакри назавжди зафіксувалися в свідомості.

А ще це фото нині стало символом тривоги за сьогодення. Його публікація з інформацією про масові вбивства енкаведистами влітку 1941-го стала приводом для видалення профілю Усті Стефанчук (новий створений кілька годин тому акаунт Ustyna Stefanchuk) – львів’янки, нині канадійки, дослідниці, дописи якої завше цікаві і дотепні.

Фейсбук пропонує забути нашу історію тому, що вона, на його думку, “порушує стандарти спільноти”? Тому, що вона надто складна і трагічна?

Ми вже належали колись до спільноти, яка не хотіла, аби ми говорили про наше минуле. Ця спільнота виявилася менш живучою, як наша пам’ять.

Читайте також:
В’ятрович: Території – повернемо. Людей, які зневажають українську мову, краще не повертати

Якщо ви знайшли помилку чи одрук, будь ласка, виділіть фрагмент тексту й натисніть Ctrl+Enter.

1472
 

〉〉 Вподобали статтю? Найкращий лайк - переказ 50, 100, 200 грн. для гонорарів авторам "Новинарні".

〉〉 Кожен читач "Новинарні" має змогу налаштувати щомісячний переказ на довільну суму через сервіс Patreon - на підтримку редакції. Become a Patron!

Ми виправдовуємо довіру!

  ...

...  

〉〉  Хочете читати більше якісних статей і цікавих новин про Україну, що воює? Підписуйтесь на "Новинарню" в соцмережах: Telegram, Facebook, Twitter.

 

Не проґавте найцікавіше!

Раз на тиждень ми відправляємо дайджест з вартими уваги статтями "Новинарні".

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: