В Анкарі з’явиться вулиця Агатангела Кримського та Український парк

 

У столиці Туреччини – Анкарі – з’явиться вулиця, названа на честь українського вченого, історика, мовознавця Агатангела Кримського.

Про це в понеділок, 13 травня, повідомив Надзвичайний та Повноважний Посол України в Турецькій Республіці Андрій Сибіга.

“Отримали позитивну відповідь турецької сторони на наше звернення щодо перейменування однієї з вулиць столиці на вулицю імені Агатангела Кримського, 150-річчя з Дня народження якого ми відзначаємо цього року. Відтепер вулиця, на якій знаходиться наше Посольство, буде носити його ім’я. Залишилось завершити лише деякі формальності”, – написав дипломат на своїй сторінці у ФБ.

Крім того, Сибіга повідомив, що незабаром в центрі Анкари, в одній із найпрестижніших локацій столиці Туреччини відкриють Український парк, який зараз перебуває на стадії впорядкування. Рішення місцевої влади про його створення вже також ухвалено.

“Хочу щиро подякувати турецькій стороні за постійну підтримку та всебічне сприяння і допомогу, яку ми завжди відчуваємо. Отже, наша мета “Більше України в Туреччині” продовжує наповнюватися змістом. Особливо приємно, що всі ці чудові подарунки від турецьких друзів ми отримали напередодні 30-річчя Незалежності України”, – резюмував посол.

Нагадаємо, у січні виповнилося 150 років від народження Агатангела Кримського.

Читайте також:
НБУ вводить в обіг пам’ятну монету на честь Агатангела Кримського

Біографічна довідка

Агатангел Юхимович Кримський (15 січня 1871, Володимир-Волинський — 25 січня 1942,  Костанай, Казахстан) — український історик, письменник і перекладач, один з організаторів Академії наук України (1918). Вважається одним з найвидатніших орієнталістів в історії світової філологічної науки.

Походив із кримськотатарського роду (дід, кримський татарин, перейшов у православ’я). Жертва сталінського терору.

Навчався в Лазаревському інституті східних мов у Москві (арабська філологія, іслам та арабська література, перська і турецька мова та література). Пройшов повний курс славістичних студій на історико-філологічному факультеті Московського університету. У 1896 році склав магістерські іспити з арабістики в Санкт-Петербурзькому університеті та зі слов’янської філології – в Московському..

Після закінчення Московського університету одержав від Лазаревського інституту дворічну стипендію для поїздки до Сирії та Лівану (1896-1898). Із 1901 року очолював кафедру арабської лінгвістики Лазаревського інституту, став професором.

1918 року переїхав до Києва, де обійняв посаду неодмінного секретаря заснованої гетьманом Павлом Скоропадським Української академії наук. Був творцем українського сходознавства. В Академії наук він також очолював історико-філологічний відділ, кабінет арабо-іранської філології, комісію словника живої мови, комісію історії української мови, діалектологічну та правописну комісії.

Із 1921 року був директором Інституту української наукової мови.

У жовтні 1921 року брав участь у Першому Всеукраїнському Церковному Соборі, який підтвердив автокефалію Української автокефальної православної церкви.

У 1918-1921 роках працював професором всесвітньої історії в Київському університеті. Із 1925 року – голова Київського філіалу Всесоюзної асоціації сходознавства, створеного при ВУАН.

Із 1929 року Кримського почали переслідувати, позбавляти посад. Науковець був практично усунений від науково-викладацької роботи в академічних установах України.

20 липня 1941 року Кримський був заарештований НКВС, звинувачений в антирадянській націоналістичній діяльності та ув’язнений у Кустанаї (Казахська РСР), де за пів року помер.

Його наукова спадщина – великий документознавчий контент, присвячений питанням історії, культури, етнографії, державного будівництва, безпеки народів Сходу та Європи. Він – автор численних праць з історії та культури арабських країн, Ірану, Туреччини тощо, семітології, історії, ісламу. Велику увагу приділяв дослідженню історії української мови і літератури, фольклору, етнографії.

Як письменник Кримський відомий поетичними творами на східні теми, що ввійшли до збірки “Пальмове гілля” (в трьох томах, 1901, 1908, 1922), оповіданнями (“Повістки й ескізи з українського життя”, 1895 і “Бейрутські оповідання”, 1906) та романом “Андрій Лаговський” (1905).

Кримському належать численні художні переклади Антари, Омара Хайяма, Сааді, Гафіза, Міхрі-хатун, Фірдоусі та багатьох інших, у тому числі західноєвропейських поетів.

Агатангел Кримський був таємно закоханий у Лесю Українку.

Читайте також:
“Повернути Агатангела Кримського Лівану”: в Бейруті проведуть конференцію на честь видатного сходознавця


〉〉 Вподобали статтю? Найкращий лайк - переказ 50, 100, 200 грн. для гонорарів авторам "Новинарні". Наші рахунки – тут.

〉〉 Кожен читач "Новинарні" має змогу налаштувати щомісячний переказ на довільну суму через сервіс Patreon - на підтримку редакції.
Ми виправдовуємо довіру!

〉〉 Хочете читати більше якісних статей і цікавих новин про Україну, що воює? Підписуйтесь на "Новинарню" в соцмережах: Telegram, Facebook, Twitter, Instagram.

Україна