“Повернути Агатангела Кримського Лівану”: в Бейруті проведуть конференцію на честь видатного сходознавця

До 150-річчя з дня народження визначного українського вченого-сходознавця, академіка НАН України Агатангела Кримського в Американському університеті Бейрута (Ліван) відбудеться міжнародна конференція.

Про це повідомив надзвичайний і повноважний посол України в Лівані Ігор Осташ під час відеовключення на міжнародному “круглому столі” і презентації наукового збірника “Східні традиції державотворення” в “Укрінформі“.

“Зараз ми готуємо ще одну публікацію. Це буде книжка «Агатангел Кримський і Ліван», але вона також буде пов’язана з міжнародною конференцією, яку ми проведемо у Бейруті в найстарішому, найпрестижнішому ліванському університеті. Він називається Американський університет Бейрута. Конференція присвячена 150-річчю Агатангела Кримського”, – сказав Осташ.

Посол запросив до участі в цій конференції тих, “у кого є цікаві думки з цього приводу”.

За словами дипломата, після того, як він приїхав до Лівану, зрозумів, що “одне з наших головних завдань – це повернути Агатангела Кримського до Лівану”.

“Він провів майже два роки в Лівані, у Бейруті, і п’ять місяців у гірському містечку Шуейр. Написав дуже багато цікавих праць, серед них «Бейрутські оповідання», новели і прекрасні поезії, які увійшли у збірку «Пальмове гілля». І що найголовніше – назбирав дуже багато цікавих матеріалів і для лінгвістичних студій, для літературознавчих, історичних студій. І коли ми дивимося його історію нової арабської літератури, то бачимо, що величезна частина цієї унікальної роботи присвячена Лівану. Тому наше завдання було – перекласти його роботи арабською мовою, і ми це зробили”, – розповів посол.

Учасники “круглого столу” представили наукову збірку, присвячену питанням актуалізації наукових ідей і теорій Агатангела Кримського в сучасному науковому державно-управлінському дискурсі України.

Як відомо, в січні 2021 року виповнюється 150 років від дня народження Агатангела Кримського. Відзначення цього ювілею передбачено постановою Верховної Ради України.

У червні 2019 року в Лівані, у муніципалітеті Дгур-а-Шуейр, відкривали експозицію, присвячену Агатангелу Кримському. Виставку організовували Посольство України в Лівані, місцева ліванська влада, Національна бібліотека України ім. В.Вернадського, Державний архів-музей літератури та мистецтва України.

Біографічна довідка

Агатангел Юхимович Кримський (15 січня 1871, Володимир-Волинський — 25 січня 1942,  Костанай, Казахстан) — український історик, письменник і перекладач, один з організаторів Академії наук України (1918). Вважається одним з найвидатніших орієнталістів в історії світової філологічної науки.

Походив із кримськотатарського роду (дід, кримський татарин, перейшов у православ’я). Жертва сталінського терору.

Навчався в Лазаревському інституті східних мов у Москві (арабська філологія, іслам та арабська література, перська і турецька мова та література). Пройшов повний курс славістичних студій на історико-філологічному факультеті Московського університету. У 1896 році склав магістерські іспити з арабістики в Санкт-Петербурзькому університеті та зі слов’янської філології – в Московському..

Після закінчення Московського університету одержав від Лазаревського інституту дворічну стипендію для поїздки до Сирії та Лівану (1896-1898). Із 1901 року очолював кафедру арабської лінгвістики Лазаревського інституту, став професором.

1918 року переїхав до Києва, де обійняв посаду неодмінного секретаря заснованої гетьманом Павлом Скоропадським Української академії наук. Був творцем українського сходознавства. В Академії наук він також очолював історико-філологічний відділ, кабінет арабо-іранської філології, комісію словника живої мови, комісію історії української мови, діалектологічну та правописну комісії.

Із 1921 року був директором Інституту української наукової мови.

У жовтні 1921 року брав участь у Першому Всеукраїнському Церковному Соборі, який підтвердив автокефалію Української автокефальної православної церкви.

У 1918-1921 роках працював професором всесвітньої історії в Київському університеті. Із 1925 року – голова Київського філіалу Всесоюзної асоціації сходознавства, створеного при ВУАН.

Із 1929 року Кримського почали переслідувати, позбавляти посад. Науковець був практично усунений від науково-викладацької роботи в академічних установах України.

20 липня 1941 року Кримський був заарештований НКВС, звинувачений в антирадянській націоналістичній діяльності та ув’язнений у Кустанаї (Казахська РСР), де за пів року помер.

Його наукова спадщина – великий документознавчий контент, присвячений питанням історії, культури, етнографії, державного будівництва, безпеки народів Сходу та Європи. Він – автор численних праць з історії та культури арабських країн, Ірану, Туреччини тощо, семітології, історії, ісламу. Велику увагу приділяв дослідженню історії української мови і літератури, фольклору, етнографії.

Як письменник Кримський відомий поетичними творами на східні теми, що ввійшли до збірки “Пальмове гілля” (в трьох томах, 1901, 1908, 1922), оповіданнями (“Повістки й ескізи з українського життя”, 1895 і “Бейрутські оповідання”, 1906) та романом “Андрій Лаговський” (1905).

Кримському належать численні художні переклади Антари, Омара Хайяма, Сааді, Гафіза, Міхрі-хатун, Фірдоусі та багатьох інших, у тому числі західноєвропейських поетів.

Агатангел Кримський був таємно закоханий у Лесю Українку.

Читайте також:
“Україна без Криму – це як тіло без ніг”. Два ювілеї гетьмана Скоропадського

За підтримки Українського культурного фонду
в межах програми “Культура в часи кризи: інституційна підтримка” (додатковий конкурс)