Після нападу на Медведчука Зеленському годі чекати “миру” від Путіна, – Висоцький

 

Сергій Висоцький
журналіст, телеведучий, політик, народний депутат VIII скликання (“Народний фронт”)

(FB)

Враховуючи свій досвід «стосунків» з Медведчуком (я намагався всю каденцію відкривати справи проти нього, він – проти мене з Андрієм Левусом) та своє розуміння характеру влади Зеленського, не писав нічого з приводу кримінальної справи. Вирішив почекати, як воно буде.

Поки виглядає дивно і небезпечно. Ось в якому сенсі.

Принаймні підсвідомо Володимир Зеленський вважає головним продуктом своєї політичної діяльності генерування постійних інформприводів. Це схоже на їзду велосипедом – рух можливий доти, доки є постійна швидкість. Це балансування на двох колесах – потік гучних заяв та одноактних дій перетворюються для Зеленського на самоціль. Мета – не доїхати із пункту А в пункт Б, а постійно крутити педалі, щоб не впасти.

З політичної точки зору підозра Медведчуку – це джекпот. Який затикає рота всім критикам Зеленського з проукраїнського табору.

І саме політичну логіку я розумію. Звичайно, з точки зору політичної логіки, пред’явити Зеленському нічого. Політично – молодець!

Але, окрім політичної логіки, є логіка національної безпеки та державності. І якщо розглядати всі ці рухи навколо Медведчука з логіки інтересів держави – то інтерес держави полягає не в тому, щоби в президентській топці ніколи не закінчувалося паливо для рейтингу. А в тому, щоби Медведчук та загалом п’ята колона відповіли за свої дії, її вплив був знищений, а сама вона – маргіналізована в маленькому електоральному гетто (щодо знищення цієї п’ятої колони я не маю ілюзій, адже доки є українці, які готові голосувати за пропутінські партії – будуть існувати і самі партії. Не одна, так інша).

Так ось, до чого я? До того, що

з такими людьми, як Медведчук, неможливо воювати жартома.

Для Володимира Зеленського всі ці підозри можуть бути просто частиною сценарію чергового сезону. Відіграв – отримав оплески – забув. Але для Медведчука та Путіна це – найбільше приниження у житті. Вони – люди з понятійного світу, світу статусу та криміналу. Вони живуть за принципом “дістав ніж – бий”. А якщо не вбив – вб’ють тебе.

Це не перебільшення. Персональні кладовища Медведчука та, звичайно, Путіна були переповнені вже тоді, коли маленький тоді ще Вова виступав на сцені шкільного КВН.

І коли я пишу тут про Путіна – я не перебільшую. Удар по Медведчуку, який є особистим другом Путіна, – це удар по російському диктатору. По самому принципу недоторканості його друзів та васалів. Особисті зв’язки та особиста лояльність для Путіна – це головне. Подивіться хоча б на те, хто керує Росією. Кооператив «Озеро» – петербурзькі друзі Путіна та його партнери по дзюдо.

Судячи зі всього, розрахунок влади полягав у тому, що Медведчук втече. Але очевидно було, що у втечі немає ані політичної, ані понятійної логіки. Кат Стуса відчуває себе в ресурсі. Він – продукт спайки КДБ та криміналу, який пройшов 90-ті. В нього є гроші та тіньові впливи.

Я не нагнітаю. Просто інформую і вас, громадян, і президента Зеленського, що в того велосипеда, який він осідлав, немає задньої передачі. Трамвай прямує в депо!

Це ризики. Ризики як для життя та здоров’я Зеленського (я не перебільшую), так і для України – адже Путін цього не пробачить.

Всі ці ризики виправдані тільки в тому разі, якщо в слідства є залізобетонні докази, влада залізобетонно зможе закрити Медведчука в СІЗО та вберегти від впливу, хабарів і погроз судів, які будуть вести процес.

Ну, і треба розуміти, що ніякого «миру» за версією Зе тепер годі чекати. В нас тепер є тільки квиток на війну.

Якщо хребта на це не вистачить – Медведчук та ОПЗЖ тільки посиляться. Та поглузують з України та всіх нас.

Що ми зараз бачимо? СБУ, яке товчеться біля ґанку будинку Медведчука. Прокурорів, які бояться особисто вручити йому підозру. Це виглядає необнадійливо.

Самому Зеленському я би порадив, без іронії, завести гарну токсикологічну лабораторію. Не «Новічком» єдиним, на жаль.

Ну, і головне. Якщо Зеленський вирішив воювати з Кремлем, йому треба ставати на бік проукраїнських громадських та політичних сил. Війну на два фронти виграти неможливо. Консолідація та співробітництво з проукраїнською опозицією, очищення свого оточення від впливу Льовочкіна (головний наразі бенефіціар справи проти Медведчука), Портнова та інших татарових і засланих єрмачків. Це вже не справа рейтингу, а справа виживання для Зеленського.

Без надії, як то кажуть, сподіваюсь!

Читайте також:
Офіс генпрокурора проситиме арештувати Медведчука

Редактор:

〉〉 Вподобали статтю? Найкращий лайк - переказ 50, 100, 200 грн. для гонорарів авторам "Новинарні". Наші рахунки – тут.

〉〉 Кожен читач "Новинарні" має змогу налаштувати щомісячний переказ на довільну суму через сервіс Patreon - на підтримку редакції.
Ми виправдовуємо довіру!

〉〉 Хочете читати більше якісних статей і цікавих новин про Україну, що воює? Підписуйтесь на "Новинарню" в соцмережах: Telegram, Facebook, Twitter, Instagram.

Україна