В Україні припинили розробку системи управління “Дзвін”

В Україні припинили дослідно-конструкторську роботу “Дзвін-АСˮ, що передбачала створення складової Єдиної автоматизованої системи управління Збройними силами України.

Таке рішення ухвалив міністр оборони Андрій Таран в четвер, 18 березня.

“До висновків за результатами роботи правоохоронних органів, зокрема, Державного бюро розслідувань, Міністром оборони було припинено подальше фінансування роботи. Введення системи в експлуатацію до завершення розслідування є неможливим”, – йдеться в пресрелізі МОУ.

Зазначається, що аудитом ідентифіковано “ризик неможливості подальшого використання результатів дослідно-конструкторської роботи” та встановлено ризики в управлінні майна та коштів, що мають суттєвий вплив на досягнення мети створення ДКР.

Так, за висновками аудиторів:

• 550,7 млн. грн. – це ризики втрати майна, яке незважаючи на вимогу замовника, станом на 14.12.2020 продовжувало перебувати у Виконавця ДКР,
• 263,7 млн. грн. – ризик завищення обсягів робіт внаслідок відсутності методики перевірки витрат на розробку програмного забезпечення та без фактичної перевірки військовим представництвом,
• 15,2 млн. грн. – ризик зайвого використання коштів, внаслідок надання дозволу замовником на закупівлю програмного забезпечення, яке фактично є зайвим у створенні програмного продукту,
• 3,9 млн. грн. – ризик завдання збитків, допущений через здійснення видатків на розробку робочої конструкторської документації, яка не знайшла свого відображення в ДКР.

“Також встановлено неефективне використання коштів на суму 171,9 млн. грн, допущене внаслідок здійснення оплати за перенесення строків виконання робіт, здійснення додаткових видатків на оплату ПДВ, оплати витрат на коригування документації, оплати вартості ремонтно-монтажних робіт та передачі майна до Національного університету оборони України, яке використовувалось не за призначенням”, – додали в МОУ.

У відомстві наголосили, що відсутність фінансових обмежень на реалізацію ДКР стало однією з причин збільшення її загальної вартості з 218,2 млн. гривень, визначених у техніко-економічному обґрунтуванні, до 624,6 млн. гривень.

Станом на 14.12.2020 загальні видатки за цією ДКР становили 580,1 млн. гривень.

“Службою внутрішнього аудиту Міністерства оборони також встановлено факти з ознаками перевищення повноважень колишнім керівником Управління розвитку автоматизації Збройних Сил України. Так, до деяких протоколів щодо змін в тактико-технічне завдання ДКР вносилася інформація, не погоджена з керівництвом Генерального штабу Збройних сил України, а протокол, яким були внесені зміни до тактико-технічного завдання ДКР, був затверджений екс-посадовцем Управління розвитку автоматизації ЗСУ без відповідної довіреності від імені Міністерства оборони України”, – пояснюють нюанси справи в МО.

За результатами аудиту вирішили, що треба:

• Головнокомандувачу Збройних Сил України проаналізувати причини виявлених порушень, вжити заходів щодо усунення встановлених ризиків, винних посадових осіб притягнути до юридичної відповідальності.
• Департаменту внутрішнього аудиту Міністерства оборони України було доручено поінформувати Територіальне управління Державного бюро розслідувань міста Києва, Офіс Генерального прокурора, військову прокуратуру відповідно до територіальної юрисдикції та передати матеріали аудиту до Департаменту військової контррозвідки Служби безпеки України.

В міністерстві додали, що в ІІ кварталі 2021 року Міноборони ініціює аудиторську перевірку усіх дослідно-конструкторських робіт у сфері інформаційних технологій. Відбудеться порівняння обсягу інвестованих коштів із реальними результатами виконаних робіт.

Що цьому передувало

Напередодні журналісти “Бігус.інфо” писали, що українські військові витратили 600 мільйонів на систему управління армією, яка може бути непридатною.

За даними ЗМІ, у 2016 році військові замовили ТОВ “Еверест Лімітед” систему управління збройними силами. На розробку витратили 4 роки і 600 млн грн бюджетних коштів. Але аудит виявив у “Дзвоні”, саме таку назву отримала система, таку кількість вад і проблем, що його впровадження в армії може виявитися взагалі недоцільним і неможливим.

Відповідно до контракту, “Еверест” мав виконати дослідно-конструкторську роботу “Дзвін-АС”. Її суть полягала у створенні автоматизованої системи центру оперативного керівництва ЗСУ. Простими словами – системи управління військом. “Еверест” мав зробити дві основні речі: написати спеціалізований військовий софт і обладнати кілька пунктів управління (штабів і машин) технікою, на якій цей софт працює.

Зазначається, що до “Дзвону” компанія “Еверест” подібного програмного забезпечення не розробляла, її основним видом діяльності була торгівля комп’ютерами, приладдям і готовим софтом. Тому спочатку навіть саме Міноборони дало висновок, що компанія роботу виконати не спроможна. Але за кілька тижнів різко передумали – якщо “Еверест” залучить співвиконавців, то можна, і контракт таки підписали.

Робота над проєктом тривала 4 роки, за цей час кошторис зростав, адже замовник з підрядником постійно змінювали план і обсяг робіт.
Влітку 2020 року, за кілька місяців до здачі проєкту, СБУ ініціювало аудиторську перевірку, спочатку фінансову, а потім восени – комплексний аудит по проєкту в цілому.

Загальний висновок аудиту такий:

• софт – не відповідає поставленому завданню, відтак подальше використання “Дзвону” може бути взагалі недоцільним;
• закупівля аж 12 комплексів нічим не обґрунтована, тож відповідно переплата в 255 мільйонів могла взагалі бути зайвою.
• “Дзвін” несумісний із аналогічними системами країн-членів НАТО.

За даними журналістів, аудитом встановлено конкретний перелік осіб, які приймали рішення по проекту і підписували відповідні документи. Офіційно замовником виступало Міноборони, воно ж платило гроші по контракту. Однак від початку керували проектом чиновники Генштабу.

Підписав контракт з компанією без досвіду розробки таких систем – генерал Володимир Рапко, тодішній начальник військ зв’язку ГШ ЗСУ. Ідея потроїти кількість комплектів і роздути кошторис на зайві 255 млн грн походить із доповіді, яку підготували в Управлінні розвитку автоматизації (тоді під командуванням полковника Віктора Артиховича), доповів її в Генштабі замначальника ГШ ЗСУ генерал Радіон Тимошенко, а погодив – тодішній начальник ГШ ЗСУ Віктор Муженко.

Також підписи Рапка й Артиховича стоять під Актами прийому робіт по всіх етапах розробки “Дзвону” (проект виконували, здавали й приймали поетапно). На всіх окрім останнього, оскільки останній – зірвався.

Паралельно до аудиту в жовтні 2020 року підійшли строки здачі проєкту в цілому. До комісії з прийому етапу вперше увійшли кілька програмістів зі спеціалізованої айтішної спецчастини ЗСУ (Центр впровадження та супроводження автоматизованих систем оперативного (бойового) управління Збройних сил, створений на основі волонтерського проекту “Аеророзвідка”).
Виявивши цілу низку проблем і недоліків, вони відмовилися підписувати загальний протокол і склали окремі думки. Через це процес прийому зірвався і питання стало на гальма на цілих півроку. “Еверест” уже подав до суду з вимогою прийняти роботу.

Читайте також:
Легалізовані “очі” на допомогу армії: “Аеророзвідка” набула статусу громадської організації