Венедіктова підписала ще три підозри експосадовцям ПриватБанку

Генеральна прокурорка Ірина Венедіктова санкціонувала ще три підозри колишнім посадовцям “ПриватБанку”.

Про це вона повідомила в понеділок, 15 березня, у фейсбуці.

“Взяла на себе відповідальність санкціонувати ще три підозри колишнім посадовим особам “ПриватБанку. Вісім мільярдів гривень – саме такий розмір збитків завдало керівництво тоді ще недержавного “ПриватБанку” громадянам України у 2016 році, а станом на сьогодні – і державному бюджету країни. Точніше кажучи, кримінально-процесуальною мовою, детективи та прокурори підозрюють голову правління у скоєнні цього злочину”, – написала Венедіктова.

Зазначається, що в 2015 році Національний банк України за власною ініціативою здійснив перевірку 20 найбільших банків, зойрема і  “ПриватБанку”.

Під час проведення цієї перевірки з’ясувалося, що необхідна сума докапіталізації банку становить (на хвилиночку) 113,1 мільярда гривень.

“Якщо коротко і не вдаючись у складні подробиці, основна і базова причина “захворюваності” установи полягала в тому, що на думку фахівців з НБУ, 90% кредитного портфеля перебувало під ризиком через те, що ці кредити були видані особам, які тісно пов’язані з колишніми власниками банку. Пізніше, 16 грудня 2016 року, колишні власники банку звернулися з відповідним листом в офіційно установленому порядку до прем’єр-міністра України з проханням прийняти позитивне рішення силами КМУ про придбання акцій “ПриватБанку” державою”, – написала Венедіктова.

Вона наголошує, голова правління, заступник голови правління – керівник казначейства банку та начальник департаменту міжбанківських операцій казначейства банку добре розуміли, що контроль над коштами банку найближчим часом буде втрачено.

“Внаслідок виникнення злочинного плану, суть якого зводилася до розтрати коштів банку, посадові особи “ПриватБанку” прийняли рішення про незаконне списання грошових зобов’язань іноземних товариств перед банком і за рахунок коштів цього же банку. Технічно керівництвом у цьому випадку було прийнято рішення про заміну боржника: замість вищезгаданих іноземних товариств віддавати борги “ПриватБанку” тепер повинна була пов’язана з банком фірма Claresholm Marketing LTD”, – повідомила генпрокурорка.

За її словами, слідство має у своєму розпорядженні усі необхідні докази – від підписання документів минулими датами до внесення фіктивних даних у бухгалтерську документацію.

“Крім епізоду, зазначеного вище, детективи та прокурори вже повідомили голову правління про підозру у розтраті грошових коштів “ПриватБанку” шляхом протиправного нарахування і виплати 16 грудня 2016 року необґрунтованої додаткової премії (індексованої комісії) на користь пов’язаної з банком юридичної особи — ПрАТ “СК Інгосстрах”. Слідчі органи вважають, що посадові особи банку, станом на дату реалізації свого злочинного плану, були добре обізнані про прийняте рішення НБУ щодо пов’язаності “ПриватБанку” та “СК Інгосстрах”. Таке рішення НБУ прийняв 13 грудня 2016-го. Детективи та прокурори мають у своєму розпорядженні докази того, що рішення кредитного комітету від 15 січня 2014 року насправді було підготовлено і, простіше кажучи, відправлено на принтер у грудні 2016-го. У цьому випадку йдеться про збитки в розмірі близько 136 000 000 гривень. Участь інших осіб, причетних до цих та інших злочинів, у рамках розслідування кримінальних проваджень з орбіти “ПриватБанку” уважно досліджується відповідними правоохоронними органами. Будуть висновки – будуть нові звинувачення”, – наголосила Венедіктова.

Вона зазначила, що статус підозрюваного “не дозволяє нікому вважати таку людину винною у вчиненні того чи іншого злочину”.

Також хочу попросити всіх тих, хто уважно стежить розслідуванням важливих і резонансних кримінальних справ, не вдаватися у політичні спекуляції і маніпуляції. Ані прокурори, ані детективи не ставлять перед собою завдання притягнути до відповідальності якихось конкретних, заздалегідь кимось визначених фізичних осіб. Прошу нехтувати думкою тих коментаторів діяльності правоохоронних органів, які апріорі не мають доступу до матеріалів слідства і таким чином, надають звичайним кримінальним справам статус політичних. Хочу запевнити тих громадян, для кого має значення результат, а не милування собою у соціальних мережах, що трикутник офіс генерального прокурора-НАБУ-САП не перетворився на квадрат, куб або паралелограм – ми всі працюємо в атмосфері взаєморозуміння і взаємоповаги, наші плани узгоджені, а робочий порядок денний має початок і кінець”, – написала вона.

Генпрокурорка запевнила, що інформуватиме громадян “про нові події у міру їх появи, тобто дуже-дуже скоро”.

Нагадаємо, наприкінці лютого 2021 року трьом колишнім високопоставленим працівникам “ПриватБанку” було вручено підозри у розтраті чужого майна шляхом зловживання службовим становищем, вчиненій за попередньою змовою групою осіб в особливо великих розмірах, а також у службовому підробленні, що призвели до розтрати 136 млн грн.

Йдеться про ексголову правління банку Олександра Дубілета, експершого заступника голови правління Володимира Яценка та першу заступницю голови правління СК “Індержстрах” (Дніпро) Олену Бичихіну.

22 лютого в аеропорту “Бориспіль” представники НАБУ та інших правоохоронних органів посадили літак, на якому хотів утекти з України колишній перший заступник голови правління “Приватбанку”, співзасновник “Монобанку” Володимир Яценко. Він був топменеджером “Приватбанку” часів Ігоря Коломойського і Геннадія Боголюбова.
Його підозрюють у привласненні, розтраті майна або заволодінні ним шляхом зловживання службовим становищем в особливо великих розмірах (ч. 5 ст. 191 КК України).

Яценко летів з Дніпра до Відня чартерним рейсом компанії “Роза вітрів”, яка також відноситься до групи Коломойського. Повітряне судно на вимогу голови НАБУ Артема Ситника завернули до Києва, вже коли літак наближався до західного кордону.
Очевидно, що того ранку Яценка попередили про погодження підозри в Офісі генпрокурора.
ОГП заявив, що розслідуватиме витік інформації про підозру Яценку.

Вищий антикорупційний суд обрав запобіжний захід Яценку 25 лютого – тримання під вартою із заставою, який діятиме до 22 квітня 2021 року включно.

Альтернативою арешту суд визначивзаставу в розмірі 52 мільйонів 210 тисяч гривень.

Генпрокуратура, НАБУ і ДБР уже кілька років займаються справою “Приватбанку”. Ідеться про можливе шахрайство в фінустанові на 5,5 млрд доларів – ці збитки під час націоналізації покрила держава.
Яценко, за інформацією співрозмовників LIGA.net у банку і НБУ, керував “секретною структурою” всередині ПриватБанку, що займалася наданням кредитів компаніям, пов’язаним із Коломойським і Боголюбовим.

Читайте також:
Дубілет і Яценко позбулися часток у Monobank