СПЕЦТЕМА:
COVID-19 covid-19
Діагностовані випадки:
2255345 +984
Летальні випадки:
53024 +43
Одужали:
2188273 +570
Дані МОЗ України. Проведено ПЛР-тестів: 11446663 (+22533). Оновлено: 08:13 04.08.2021

Про закони астрономії й України: не поспішаймо поперед Європи з відмовою від сезонних переведень годинників

 

Олександр Наконечний
президент АН вищої школи України, доктор фізико-математичних наук, професор, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки

3 березня цього року Верховна Рада ухвалила в першому читанні законопроєкт «Про обчислення часу в Україні», яким передбачено скасувати сезонне переведення годинників раз на пів року. У пояснювальній записці до законопроєкту було зазначено: «Такий “сезонний часовий стрибок” призводить до зміни біологічних ритмів людини, що негативним чином відображається на загальному стані людини, як фізіологічному, так і психологічному. Після переведення годинникових стрілок у громадян погіршується самопочуття, знижується працездатність, спостерігається значне загострення хронічних хвороб».

Це спонукало Академію наук вищої школи України – засновану в 1992 році всеукраїнську громадську наукову організацію, яка об’єднує понад 400 провідних учених, докторів наук і професорів, що працюють в усіх наукових центрах держави і представляють всі галузі знань – звернутися до народних депутатів України, щоб нагадати: на сьогодні відсутні авторитетні, визнані світовою науковою спільнотою системні дослідження, які б засвідчували серйозний негативний вплив сезонного переведення годинників на фізіологічний і психологічний стан людини.

Чому це так, не важко збагнути зі зрозумілого для всіх прикладу: десятки мільйонів людей, регулярно подорожуючи по всьому світу, змінюють годинні зони не двічі на рік, а значно частіше, й не на одну годину, а на більший часовий інтервал. Це справді призводить до певного тимчасового дискомфорту, але не тягне тривалих негативних розладів і зовсім не є підставою для відмови від подорожей за межі своєї годинної зони.

Варто нагадати: ідею сезонної зміни часу вперше висловив у 1784 році визначний американський учений і політичний діяч Бенджамен Франклін. Можливо, тоді він говорив про це не надто серйозно, але з початку ХХ століття розпочалося широке практичне втілення цієї ідеї в життя в різних країнах.

Літній час на території УНР було вперше встановлено з 14 квітня по 14 вересня 1919 року. Це було зроблено для того, щоб повніше використовувати для потреб людини світловий час у літні місяці.

А впродовж останніх 40 років Україна переходить на літній час регулярно.

У 2011-му від сезонного переведення стрілок спробували відмовитися після відповідного рішення Росії, але оцінки експертів і реакція громадськості виявилися настільки неоднозначними, що навіть тодішня влада «регіоналів» змушена була облишити ці плани.

На сьогодні, попри запровадження енергоощадних ламп, питання зменшення енергетичних витрат на освітлення залишається актуальним. Тому провідні держави світу далі практикують переведення годинникових стрілок на годину в літні місяці. Так роблять у майже всіх штатах США, провінціях Канади, Великій Британії та всіх без винятку державах Євросоюзу (попри те, що в ЄС від цього року питання запровадження літнього часу є вже компетенцією не Брюсселя, а національних урядів).

Натомість відмовилися від використання літнього часу такі держави, як Росія, Білорусь і Китай, які не претендують на те, щоб вважатися учасниками світової спільноти демократичних націй.

Ухвалення в цілому законопроєкту «Про обчислення часу в Україні» змінить національне законодавство, але не змінить законів астрономії.

Отже, наприкінці червня в Києві відтепер світатиме вже о 3-й ранку, а натомість сутенітиме о 20-й вечора.

Зрозуміло, що це відчутно збільшить витрати установ, підприємств і домогосподарств на електричне освітлення у вечірні години.

При обговоренні питання в АН вищої школи вчені-аграрії наголошували, що це також створить значні проблеми для багатьох працівників сільського господарства, прив’язаних умовами польових робіт саме до світлового часу.

Всі ці обставини варто було б урахувати при розгляді законопроєкту «Про обчислення часу в Україні» в другому читанні.

Оскільки Україна закріпила у своєму законодавстві курс на євроінтеграцію, на думку вчених, доцільно було б спершу дочекатися завершення дискусій, які досі точаться з цього приводу в країнах Євросоюзу, жодна з яких не оголосила поки про остаточну відмову від практики переходу на літній час, а вже потім ухвалювати власне рішення, узгоджене із загальноєвропейськими практиками.

Читайте також:
Рада схвалила відмову від переведення годинників у першому читанні

Якщо ви знайшли помилку чи одрук, будь ласка, виділіть фрагмент тексту й натисніть Ctrl+Enter.

1291
 

〉〉 Вподобали статтю? Найкращий лайк - переказ 50, 100, 200 грн. для гонорарів авторам "Новинарні".

〉〉 Кожен читач "Новинарні" має змогу налаштувати щомісячний переказ на довільну суму через сервіс Patreon - на підтримку редакції. Become a Patron!

Ми виправдовуємо довіру!

  ...

...  

〉〉  Хочете читати більше якісних статей і цікавих новин про Україну, що воює? Підписуйтесь на "Новинарню" в соцмережах: Telegram, Facebook, Twitter.

 

Не проґавте найцікавіше!

Раз на тиждень ми відправляємо дайджест з вартими уваги статтями "Новинарні".

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: