9 грудня 2019 року у Парижі відбувся саміт лідерів країн “нормандського формату” за участі президентів України, Франції, РФ Володимира Зеленського, Еммануеля Макрона, Володимира Путіна і канцлерки Німеччини Ангели Меркель.
Своїми міркування з приводу річниці цієї події вже поділився міністр оборони України Андрій Таран та в Українській делегації в Тристоронній контактній групі.
Їхні коментарі оприлюднили пресслужби у середу, 9 грудня.
Міністр оборони Андрій Таран, зокрема, заявив, що “підвалини перемир’я” на Донбасі, що триває п’ятий місяць, були закладені рік тому, в Парижі.
“Мирний процес, за визначенням, має починатися з тривалого і всеосяжного припинення вогню. У Парижі, як ми пам’ятаємо, саме це стало одним з ключових підсумків Нормандського саміту. Не з вини України реалізувати домовленість про перемир’я вдалося лише 22 липня 2020 року після зустрічі Тристоронньої контактної групи. Міністерство оборони, Збройні сили України забезпечили і наразі дотримуються п’ятий місяць поспіль режиму припинення вогню по всій лінії зіткнення. У даний час режим припинення вогню загалом зберігається, хоча фіксуються і його порушення, у тому числі, з трагічними, на жаль, для нас наслідками“, — цитує Тарана його пресслужба.
За його словами, “нормандський формат” має залишатись частиною загальної стратегії відновлення територіальної цілісності країни.
Водночас реформа і розбудова сильних, сучасних, мотивованих Збройних сил України за стандартами НАТО є пріоритетом і запорукою перемоги у протистоянні з ворогом.
“За час після Паризького саміту у грудні 2019 року Україна встигла отримати “спеціальний” статус і стала особливим партнером НАТО з розширеними можливостями. Все це робить нас більш спроможними у протистоянні російській агресії і посилює наші переговорні позиції на міжнародному рівні, у тому числі і у “нормандському форматі”, — підсумував Таран.
Він нагадав, що понад рік тому Міністерство оборони брало активну участь у реалізації заходів, завдяки яким 9 грудня 2019 грудня стала можливою паризька зустріч лідерів України, Німеччини, Франції та Росії. До цього “нормандська четвірка” востаннє збиралася ще 2016 року.
В українській делегації для участі в ТКГ наголосили, що виконання домовленостей лідерів Н4, як й усього пакету Мінських домовленостей, “залишаються для України основою політико-дипломатичного врегулювання російсько-українського збройного конфлікту” та відновлення миру на Донбасі.
УкрТКГ також нагадала, що в грудні 2019 року та квітні 2020 року відбулися взаємні обміни утримуваних осіб.
“Українська сторона внесла важливі ініціативи з подальшого розведення сил та засобів і продовження процесу розмінування та здійснила інші практичні кроки з метою забезпечення сталого безпекового середовища і покращення загальної гуманітарної ситуації в зоні конфлікту”, – йдеться в повідомленні.
Також УкрТКГ назвала подальші, на її думку, кроки щодо врегулювання конфлікту на Донбасі:
У ТКГ також подякували Німеччині і Франції, а також ОБСЄ за активну посередницьку роль у врегулюванні конфлікту та закликали Російську Федерацію вжити всіх належних кроків для “продовження роботи згаданих форматів задля виконання всіх рішень”, прийнятих на рівні лідерів чотирьох країн.
На Банковій поки що не коментували річницю саміту Н4.
Нагадаємо: лідери країн “нормандської четвірки” – президенти України, Франції, РФ Володимир Зеленський, Еммануель Макрон, Володимир Путін і канцлер Німеччини Ангела Меркель – востаннє зустрілися на саміті в Парижі 9 грудня 2019 року та досягли низки домовленостей щодо мирного врегулювання конфлікту на Донбасі. Із них частково виконаний тільки пункт про обмін полоненими.
Читайте також:
Перед “нормандським самітом” в Парижі РНБО опрацювала п’ять варіантів дій для України, – Данілов
〉〉 Вподобали статтю? Найкращий лайк - переказ 50, 100, 200 грн. для гонорарів авторам "Новинарні". Наші рахунки – тут.
〉〉 Кожен читач "Новинарні" має змогу налаштувати щомісячний переказ на довільну суму через сервіс Patreon - на підтримку редакції.
Ми виправдовуємо довіру!