У вівторок, 27 жовтня 2020 року, виповнюється 275 років з дня народження видатного українського композитора Максима Березовського.
З цієї нагоди рух добровольців “Простір свободи” закликає українських користувачів соцмереж долучитися до святкування ювілею, поширюючи відео й аудіо з музикою Березовського чи тексти про нього з хештегом #Березовський275.
“Державна влада цілковито ігнорує цей ювілей. Але кожен з нас може сьогодні присвятити трохи часу світлій пам’яті Максима Березовського і його творам, які варто слухати й популяризувати. Давайте разом згадаємо цю людину і його невмирущу музику”, – наголошується в повідомленні на фейсбук-сторінці руху.
Дописи про Березовського під відповідним хештегом уже опублікували народний депутат Володимир В’ятрович, письменниця Оксана Забужко, релігієзнавець Ігор Козловський тощо.
Пам’ятник Максиму Березовському в Глухові
Максим Березовський народився 16 жовтня (27 жовтня за новим стилем) 1745 року в Глухові – на той час столиці Гетьманщини, якою місто стало після знищення Батурина російськими військами.
Початкову музичну освіту талановитий хлопець із козацької родини здобув, найімовірніше, у Глухівській музичній школі, що була заснована 1730 року й готувала професійні кадри для Санкт-Петербурзької придворної співочої капели. Згодом навчався в Києво-Могилянській академії, де, до всього, писав твори для студентського хору.
Ще зовсім юного Максима помітив гетьман Кирило Розумовський, який був великим шанувальником музики, і запросив до Петербурга. Там Березовського зарахували до придворної капели (де раніше співав і брат гетьмана Олексій Розумовський, фаворит імператриці Єлизавети).
Максим виступав з великим успіхом, виконував оперні партії театрі при дворі князя Петра Федоровича – майбутнього імператора Петра ІІІ.
Втім, після смерті спершу імператриці Єлизавети, а потім і Петра ІІІ, на зміну якому прийшла Катерина ІІ, співи при дворі стали значно менш популярними – Катерина не лише ненавиділа Україну, а й недолюблювала музику.
Натомість ще більше розквітнув композиторський талант Березовського, твори якого цінителі музичного мистецтва сприймали із захватом.
“Серед українських композиторів виділяється Максим Березовський – надзвичайно обдарований, наділений смаком і мистецтвом у композиціях церковних творів витонченого стилю”, – писав історик мистецтва, член Санкт-Петербурзької Академії наук Якоб фон Штелін.
У середині 1760-х – на початку 1770-х років Березовський був визнаним композитором. Він з відзнакою закінчив Болонську філармонічну академію в Італії, де навчався одночасно з Моцартом, був обраний членом Болонського філармонічного товариства. Найкращий на той час музичний педагог у Європі, композитор Джованні Батіста Мартіні вважав Березовського одним із найталановитіших своїх учнів і пророкував йому велике майбутнє.
Проте після повернення в Петербург українець, хоч працював далі в придворній капелі, потерпав від бідності, самотності і, ймовірно, недуг.
Він пішов із життя, маючи всього лише 31 рік. За популярною версією, композитор скоїв самогубство, перерізавши собі горло. Проте деякі історики припускають, що це хибна чутка вже пізнішого часу, а насправді причиною смерті Березовського стала інфекційна хвороба або навіть убивство.
Значну частину творів Максима Березовського після його смерті було знищено. Решта припадала пилом в архівах, залишившись лише у вигляді рукописів.
Хоровий концерт “Не отвержи мене во время старости”
– один із найвідоміших творів Максима Березовського.
Виконує камерний хор “Київ”:
Читайте також:
“Повернення Величка”: перше в історії повне видання легендарного літопису
змусить переписати енциклопедії
〉〉 Вподобали статтю? Найкращий лайк - переказ 50, 100, 200 грн. для гонорарів авторам "Новинарні". Наші рахунки – тут.
〉〉 Кожен читач "Новинарні" має змогу налаштувати щомісячний переказ на довільну суму через сервіс Patreon - на підтримку редакції.
Ми виправдовуємо довіру!
