Напередодні саміту Україна-ЄС: Зеленський стрімко втрачає довіру Брюсселя і “кидає” партнерів. Але позитив буде

На саміті Україна-ЄС, що відбудеться у вівторок, 6 жовтня, в Брюсселі, очікуються певні позитивні для України результати, про що свідчить уже відомий проєкт підсумкової заяви, однак будуть і негативні прояви, пов’язані з суттєвим погіршенням ставлення Євросоюзу до президента Володимира Зеленського та нової української влади.

Про це пише головний редактор “Європейської правди” Сергій Сидоренко у своїй статті-інсайді напередодні саміту.

“Та є і негативні новини. Просто вони (поки що) лишаться за межами публічних документів. Головна з них – те, що лідери ЄС почали стрімко втрачати довіру до Зеленського ще до [першої] особистої зустрічі з ним. Адже за останні тижні, коли підготовка саміту вже була завершена, Київ почав “кидати” своїх європейських партнерів, порушуючи домовленості з ними”, – ідеться в статті.

Автор зазначає: не факт, що претензії будуть озвучені у вічі, адже в дипломатії не прийнято чинити тиск при першому очному контакті (а Зеленський ще не зустрічався президентами Євроради, Єврокомісії та Європарламенту – Шарлем Мішелем, Урсулою фон дер Ляєн та Давідом Сассолі відповідно протягом більш ніж року їхнього перебування на посадах). До того ж закиди можуть бути висловлені “дипломатичною мовою”. Але вже зараз очевидно, що Брюссель посилає Києву негативні сигнали.

Так, високий представник Євросоюзу з питань зовнішньої та безпекової політики Жозеп Боррель після візиту до України лише за наполяганням Банкової викреслив зі своєї статті слова: “Як я вже сказав президенту [Зеленському], ЄС не є благодійною організацією або банкоматом”.

“Згода Брюсселя зробити крок назад і викреслити цю фразу не означає, що у Брюсселя зникли запитання до української сторони. …Те, що зовнішньополітична служба ЄС підготувала, вичитала та узгодила між купою власних підрозділів текст, який був опублікований за підписом Борреля із доволі жорсткими закидами на адресу України, означає, що в Брюсселі дійсно бачать проблему. А по-друге, навіть без цієї фрази у статті Борреля лишилися жорсткі тези щодо української влади. Зокрема, там йдеться, що “останнім часом темпи реформ сповільнилися”. “Зміна уряду на початку березня та звільнення реформаторів стали тривожними сигналами щодо готовності [української влади] протистояти корупційним інтересам”, а “олігархи досі зберігають значний вплив”, – цитує Борреля “ЄП”.

“Схоже, що публікація такої статті стала для ЄС виходом із ситуації, як не критикувати Зеленського в очі, але дати Києву сигнал, що не все добре”, – зазначає Сидоренко.

Втім, констатує він, “відтоді стало ще гірше” – “адже в останній тиждень перед самітом Київ показав намір перетнути ще кілька важливих для ЄС червоних ліній”.

“Наразі Україна цей тест провалює. І, схоже, не розуміє, наскільки серйозними можуть бути наслідки”, – пише редактор “Європравди”.

Ідеться про вето президента Зеленського на зміни до закону про державну службу, а також просування владою “закону про локалізацію”, тобто оновлених правил державних закупівель. Перше рішення фактично перекреслює 90 млн євро допомоги ЄС на реформу української держслужби. Друга ініціатива означає порушення Києвом Угоди про асоціацію з ЄС.

Євросоюз вимагає зупинити схему так званих “ковідних конкурсів”, яку Україна запровадила після початку пандемії і залишає чинною досі. Ця схема дозволяє керівникам державних органів та їхніх підрозділів довільно, в обхід усіх конкурсних процедур, призначати своїх людей на посади у держслужбі, для яких досі була обов’язковою конкурсна процедура. Влітку Верховна Рада спробувала зупинити цю практику, ухваливши законопроєкт № 3491, що зупиняє “ковідні конкурси”, але його заветував президент.

“Вагу цього питання для ЄС складно переоцінити. По-перше, цей механізм перетворилися на джерело корупції та кумівства, переконані у Євросоюзі. А по-друге, він руйнує реформу держслужби, у проведення якої за попередньої влади Євросоюз вклав 90 млн євро європейських платників податків. Але у Києві, схоже, вирішили “кинути” європейських партнерів з цього питання“, – пише “ЄП”.

Крім того, парламент і уряд України “цілеспрямовано йдуть до порушення Угоди” з Євросоюзом, просуваючи так званий “закон про локалізацію” – оновлені правила державних закупівель, які Рада вже ухвалила в першому читанні.

“Цей закон, якщо буде ухвалений в цілому, суперечить не лише асоціації. Через це до його критики долучилися також США. Він порушує зобов’язання України як члена СОТ. І він вже стоїть на перепоні отриманню Україною макрофінансової допомоги від ЄС. І, нарешті, досі немає жодних переконливих даних про те, що ця ініціатива взагалі потрібна виробникам – навпаки, дані “Прозорро” свідчать про це, що вона не дасть їм значної переваги. А от те, що вона здатна завдати шкоди, офіційному Києву відомо. Це офіційно визнав прем’єр-міністр Шмигаль та віцепрем’єрка Стефанішина. Однак навіть в уряді продовжують просувати зміну правил держзакупівель“, – констатує “ЄП”.

Зазначається, що цей проєкт “створює додаткову корупційну схему для “доїння” тих українських виробників, хто хоче брати участь у державних тендерах”.

Також у ЄС заявляють про поширення корупційних практик на команду президента Зеленського.

“Ми бачимо не просто відсутність прогресу, а реванш [у питанні протидії корупції]. Зеленський особисто не є корумпованим, він не Янукович. Проблема в людях навколо нього. Але якщо з цим нічого не робити – то закінчити він може, як Янукович”, – вважає Ендрю Вілсон, експерт Європейської ради з міжнародних відносин (ЄРМВ) та Королівського інституту міжнародних відносин Chatham House.

“За останні два місяці ми побачили атаки на всі антикорупційні інституції. Тому я так само маю підстави для песимізму”, – каже Густав Грессель, берлінський експерт ЄРМВ, якого також цитує “Європравда”.

Втім, пише експерт, “попри дійсно серйозні зауваження, що лунають напередодні саміту, візит Зеленського до Брюсселя точно не буде провальним“, і саміт може стати “історичним”.

“Європейська правда” мала змогу ознайомитися із проєктом спільної заяви лідерів. Це – непересічний документ, який міститиме важливі сигнали і щодо “промислового безвізу” (процес нарешті зрушив з місця), і щодо оновлення Угоди про асоціацію (втім, тут є велика залежність від того, чи відмовиться Україна від ідеї порушення Угоди), і навіть стосовно Донбасу, де зазвичай ЄС скупий на нові формулювання”, – ідеться в статті.

“А от щодо так званого “відкритого неба”, тобто угоди про спільний авіаційний простір, добрих новин поки буде обмаль. Попри те, що раніше Брюссель обіцяв підписати цей документ вже улітку – зараз юристи ЄС стверджують, що матимуть право це зробити лише після завершення перехідного періоду Brexit, тобто на початку 2021 року.
Втім, покладемо руку на серце, кілька місяців відтермінування навряд чи щось змінять. Особливо за ситуації, коли пандемія вийшла на новий пік, а кордони лишаються закритими”, – зазначає Сидоренко.

“Набагато важливішим є те, щоби безвізовий режим відновив повноцінну дію після того, як пандемія піде на спад. І – привідкриємо таємницю – є підстави сподіватися на позитивний сигнал з цього приводу під час візиту Зеленського до Брюсселя”, – резюмує автор.

Читайте також:
ЄС розширив санкції за будівництво Керченського мосту