СПЕЦТЕМА:
COVID-19 covid-19
Діагностовані випадки:
175678 +2966
Летальні випадки:
3557 +41
Одужали:
77512 +758
Дані МОЗ України. Проведено ПЛР-тестів: 2014923 (+0). Оновлено: 08:54 20.09.2020

Монументальні сліди ВКЛ: українські скульптори поставили на потік пам’ятники для Литви

Пам’ятник Бернардасу Бразджіонісу в Пасвалісі

У суботу, 19 вересня, в місті Пасваліс у Литві відбудеться урочисте відкриття пам’ятника визначному литовському поетові Бернардасу Бразджіонісу.

А приїхав цей монумент на батьківщину поета з Київщини, де був відлитий на бронзоливарному підприємстві “Саямат”. Адже створили його українські скульптори Олесь Сидорук і Борис Крилов. І це – вже шоста й, вочевидь, далеко не остання робота “Творчої майстерні Сидорука та Крилова” у рамках співпраці з Литовською Республікою, де більшість найпомітніших монументів останнього часу створені саме українськими митцями.

Серед них – і величний “Витязь Свободи”, встановлений у Каунасі з нагоди 100-річчя Незалежності Литви 5 липня 2018 року. Навколо цього величного монумента в Литві поламалося чимало списів, адже спершу він мав постати на площі Лукішкес у столиці країни, Вільнюсі. Відтоді як 1991 року звідти знесли пам’ятник Леніну, ведуться розмови про доречність встановлення на його місці скульптури, що символізує свободу Литви – воїна Вітіса з державного герба країни (відомого нам також як “Погоня”). У конкурсі на його створення переміг проєкт майстерні Сидорука й Крилова.

Під час урочистого відкриття монумента “Витязь свободи”. Каунасі, Литва, 5 липня 2018 р. Фото: Stasio Paškevičiaus

Втім, незважаючи на відповідне рішення Сейму й очікування громадськості, місцеве міністерство культури в останній момент ідею “Витязя Свободи” на майдані Лукішкес забракувало – на користь пам’ятника литовським партизанам у вигляді бункера. Тоді колишній президент Литви Валдус Адамкус запропонував встановити монумент у своєму рідному Каунасі. Мер міста Вісвальдіс Матійошайтіс цю ідею гаряче схвалив, і відлитий в Україні шестиметровий Витязь постав навпроти Каунаського замку.

Саме завдяки цій резонансній історії багато литовців уперше почули про роль українських скульпторів у творенні пам’ятників для їхньої держави. А започаткував знайомство “Творчої майстерні Сидорука та Крилова” з Литвою інший масштабний проєкт: відтворення надгробного пам’ятника князю Костянтину Острозькому в Києво-Печерській лаврі.

Волинський князь Костянтин Іванович Острозький – видатний військовий і державний діяч Великого князівства Литовського (ВКЛ), який відіграв значну роль не лише в українській історії, а й в історії сусідніх держав.

“Ініціатива відновлення надгробка князю Острозькому виходила від посольства Литви в Україні (яке на той час очолював Пятрас Вайтекунас – “Н”), і фонду Миколи Томенка “Рідна країна”. Ми перемогли в конкурсі на відтворення цього пам’ятника – і з цього й почалася наша історія співпраці з Литвою”, – розповів “Новинарні” Олесь Сидорук.

Пізніше до проєкту долучився литовський меценат Робертас Габулас. Для створення цього пам’ятника він заснував Благодійний фонд “Корона князів Острозьких”, який надалі посприяв появі й багатьох інших витворів монументального (й не лише) мистецтва.

Макет надгробного пам’ятника князю Костянтину Острозькому. Фото: “Рідна країна”

“Надгробок князю Острозькому – це не просто художній, а науковий твір, – наголошує скульптор Сидорук. – Пам’ятник був зруйнований разом з усім Успенським собором у 1941 році, але на той час він уже не таким, яким його на самому початку, у 1579 році, створював син Костянтина Івановича.

Тож для його відновлення ми багато співпрацювали з істориками, зокрема з литовськими. Їздили в Литву, брали участь у багатьох історичних форумах, знайомилися з людьми… А оскільки там відбувалися різні конкурси на створення монументів – вирішили спробувати себе ще й у цьому”.

Першою роботою “Творчої майстерні Сидорука й Крилова” для дружньої держави був встановлений у місті Швекшна пам’ятник прелатові Казимиру Шаулісу, який у 1918 році підписав Акт про незалежність Литви.

Далі – бюст Сигізмунда Августа в Пасвалісі та пам’ятник литовському філософу Відунасу (Вільгельмасу Сторосту) в Клайпеді.

“Також у рамках відтворення пам’ятника князю Острозькому була створена меморіальна дошка, встановлена на греко-католицькій церкві святої Трійці в центрі Вільнюса. Така сама дошка була встановлена у Польщі на штабі польсько-литовсько-української бригади, яка носить ім’я Острозького“, – розповідає Олесь Сидорук.

Встановити меморіальні дошки Костянтину Острозькому не випадково було вирішено встановити в усіх трьох країнах, які об’єднує постать великого князя – Україні, Польщі та Литві. Четвертою мала б стати Білорусь, але тамтешня “лукашенківська” влада зі зрозумілих причин в участі у цьому проєкті виявилася не зацікавленою, тож і білоруські експерти до нього наразі не долучилися.

“Усі ці пам’ятники створюються в співпраці з Фондом корони князів Острозьких. Робертас Габулас дуже допомагає, зокрема по всіх організаційних питаннях. І, звісно, у фінансуванні”, – каже Сидорук.

Скульптори Олесь Сидорук (праворуч) та Борис Крилов у своїй майстерні разом із меценатом Робертасом Габуласом (у центрі) біля пам’ятника Відунасу

Тож поки робота над відновленням восьмиметрового надгробка Костянтину Острозькому триває, творчий тандем Сидорука й Крилова за підтримки фонду мецената Габуласа продовжує співпрацю з Литвою й сподівається створити для неї ще не одну роботу.

“До нас там дуже добре ставляться, є висока довіра. Хоч місцеві скульптори, звісно, від цього не в захваті – виходить, що більшість пам’ятників у Литві останнім часом створює наша майстерня”, – сміється Олесь Сидорук.

Борис Крилов і Олесь Сидорук під час робіт зі встановлення пам’ятника Бразджіонісу в Пасвалісі

Довідка
Скульптори Олесь Сидорук та Борис Крилов розпочали творчу співпрацю 1999 року, під час навчання на останньому курсі Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури (майстерня Валерія Швецова).
Згодом створили “Творчу майстерню Сидорука та Крилова”.
Найвідоміші роботи: пам’ятники гетьманові Петру Конашевичу-Сагайдачному, Андрію Первозванному, Святославові Хороброму (Київ), Борису та Глібу (Вишгород), Тарасові Шевченку (Ірпінь),  Лесі Українці, Тарасу Шевченку, Ярославові Мудрому, Богдану Хмельницькому, Петру Могилі, Григорію Сковороді (усі – Київ, на території Міжрегіональної академії управління персоналом), пам’ятний знак Пилипу Орлику (Крістіанстадт, Швеція), монумент “Витязь свободи” (Каунас, Литва), пам’ятник Відунасу (Клайпеда, Литва), пам’ятник Бернардасу Бразджіонісу (Пасваліс, Литва).
Станом на вересень 2020 р. триває робота над надгробним пам’ятником князю Костянтину Острозькому та пам’ятником кардиналові Любомиру Гузару, який буде встановлено у Вінниці.

Читайте також:
Україна, Польща та Литва створили нову платформу “Люблінський трикутник”

 

Якщо ви знайшли помилку чи одрук, будь ласка, виділіть фрагмент тексту й натисніть Ctrl+Enter.

205
 

〉〉 Вподобали статтю? Найкращий лайк - переказ 50, 100, 200 грн. для гонорарів авторам "Новинарні".

〉〉 Кожен читач "Новинарні" має змогу налаштувати щомісячний переказ на довільну суму через сервіс Patreon - на підтримку редакції. Become a Patron!

Ми виправдовуємо довіру!

  ...

...  

〉〉  Хочете читати більше якісних статей і цікавих новин про Україну, що воює? Підписуйтесь на "Новинарню" в соцмережах: Telegram, Facebook, Twitter.

 

Не проґавте найцікавіше!

Раз на тиждень ми відправляємо дайджест з вартими уваги статтями "Новинарні".

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: