Армійський волонтер Роман Донік оприлюднив розгорнуте відео подій під Зайцевим 13 липня, зняте з квадрокоптера, та лист побратимів загиблих розвідників Красногрудя і Журавля, що суттєво дисонує з офіційною версією трагедії.
Відповідно до цих матеріалів, командування 137-го батальйону та 35-ї бригади морської піхоти припустилося багатьох помилок та не вживало всіх належних заходів для евакуації сержанта Журавля. Він мав поранення середньої важкості в ногу і сам (!) пройшов значну відстань до українських позицій. Спецпризначенці, викликані до Зайцевого, так і не отримали наказу діяти.
Як передає “Новинарня“, відео й текст листа Донік розмістив на каналі в YouTube, у фейсбуці та на інших інтернет-ресурсах.
“Побратими загиблих розвідників попросили викласти їх звернення та відео події. Так само, всі наявні в них дані будуть передані у військову прокуратуру”, – пише Донік.
З огляду на важливість викладеного матеріалу, “Новинарня” републікує текст листа повністю (із невеликими редакторськими правками і поясненнями):
Нас обурює кількість неправдивої і перекрученої інформації в ЗМІ та соціальних мережах, яка виправдовує не лише підступні дії російсько-терористичних бандформувань, а і некомпетентність командирів 137 ОБМП і 35 ОБРМП, що несуть пряму відповідальність за загибель військовослужбовців ЗСУ.
На відміну від журналістів телеканалу “1+1”, брехати суспільству, прикриваючи своїх давніх друзів, нам сенсу немає! Тому ми провели детальний аналіз тих трагічних обставин і хочемо їх оприлюднити, спираючись виключно на факти та беззаперечні відео докази. Надії на те, що винних буде покарано, немає, але рідні та суспільство мають знати правду!
Правда шокуюча, тому неповнолітнім та людям зі слабкою психікою не рекомендуємо читати далі і передивлятися відео.
13.07.2020 близько 08:00 ранку група розвідників 137 ОБМП виконує антидиверсійну задачу в районі с. Зайцеве. Першим йде командир розвідувального взводу лейтенант Красногрудь Дмитро (позивний “Мір”), другим – сержант Журавель Ярослав (позивний “Ярік”), решта групи на прикритті.
Лейтенант Дмитро Красногрудь
Мір наказує Яріку залишатись на безпечній відстані, а сам просувається по запланованому маршруту. Далі лунає перший вибух, який підкидає командира на відстань більше 4 метрів, і одразу ж лунає ще один вибух, який спричиняє приземлення Міра на іншу [заміновану] ділянку поблизу маршруту.
Мір встигає сказати Яріку по рації, що йому відірвало ногу і відключається. Насправді, окрім ноги, відірвало частину спини, поранило живіт, пах і задню частину черепа. Вижити після таких поранень неможливо. Шанси на порятунок, на жаль, були відсутні.
(Місце підриву командира, напрямок вибухової хвилі, наявність щільно замінованої ділянки та тіло командира зафіксовано камерою дрону і додано у відеоматеріал).
Ярік пересвідчується, що Мір загинув, і приймає рішення повертатись на свої позиції, щоб повідомити про підрив командира. Витягувати тіло самотужки й без допомоги саперів було небезпечно, тому що місце підриву щільно заміновано.
За лічені хвилини про ситуацію дізнаються командири батальйону та бригади, командуючі штабів ОТУ, ООС, ЗСУ. Приймається рішення домовлятися з противником про евакуацію тіла через ОБСЄ та СЦКК.
Поки йшли переговори, вилітає наш дрон і підтверджує наявність тіла та місце підриву.
Домовленість отримано. Ще один виліт дрона. Підтвердження наявності тіла.
У повітрі помічено ворожий дрон, який зависає над місцем виходу групи, намагаючись все роздивитись.
Близько 14:00 група з 8 чоловік (розвідники, сапери, представники СЦЦК) вирушає на евакуацію. Першим іде Ярік, бо він єдиний, хто знав дорогу до тіла командира розвідвзводу.
І тут відбуваються речі, які намагаються приховати від суспільства:
1. Озброєна група евакуації. Шестеро з восьми [членів групи] – озброєні, два представники СЦКК – без зброї.
2. Лише четверо з восьми у білих чохлах з написом “СЦКК” на касках і бронежилетах. Це Ярік, один із саперів, що йшов одразу за ним, і два останніх із групи – представники СЦКК.
3. Минуло приблизно 5 годин з моменту підриву командира розвідвзводу. Рацію, яка була в нього, могли забрати окупанти, але групу все одно випускають з раціями на тій самій прошивці, що і рація загиблого.
Група наближається до тіла командира. Першим підходить Ярік. За 7-8 метрів від тіла з кущів лунає крик “Какого … вы здесь шастаете?” і відкривається стрілецький вогонь на ураження з трьох напрямків.
Ярік отримує кульове поранення в ліву ногу, вище коліна, і падає на землю.
Сержант Ярослав Журавель
Не пересвідчившись, у якому стані Ярік, решта групи відходить і повідомляє командування, що Ярік загинув.
Пілот, почувши стрільбу, піднімає дрон і летить на місце евакуації. Майже одразу знаходить пораненого.
Ярік був поруч із місцем, де його поранили. На відео з дрона чітко видно, що поранений перебуває неподалік тіла командира. Тому будь-яка спекуляція противника, що група евакуації опинилась не в тому місці, де знаходилось тіло, є звичайною брехнею.
Також дрон зафіксував білий жилет і каску з написом “СЦКК” на пораненому.
Ярік мав аптечку і самостійно зафіксував собі два турнікети на ногу. Один під пах, інший нижче коліна. Все це зафіксовано дроном.
Пілот повідомляє про побачене комбату (полковник Вадим Римаренко “Геолог” – “Н”), і після цього формується ще одна група для евакуації пораненого.
Микола Ільїн
Цього разу група виходить з медиком (сержант Микола Ілін “Естонець” – “Н”) і без будь-яких видимих розпізнавальних знаків. РАЦІЇ З ТОЮ САМОЮ ПРОШИВКОЮ.
Режим радіомовчання постійно порушується комбатом, який занадто часто виходить на старшого групи, випитує відстань до пораненого і обстановку, а потім телефоном передає інформацію вище стоячому командуванню.
Мало того, медик бере з собою на вихід смартфон, екшн-камеру (яка пише все, що відбувається, майже з самого початку) та особисті документи.
Фатальна помилка, яка обернулася зливом
величезного обсягу секретної інформації!
Група евакуації і поранений рухаються один одному назустріч, але по різні сторони посадки. Спочатку Ярік намагається підвестися на дві ноги, і йому це навіть вдається.
Він проходить, спираючись на автомат, близько 50 метрів.
Камера дрона зафіксувала, що після того, як Ярослав Журавель наклав собі турнікет, він певний час міг іти на повний зріст
Потім знову починається стрільба, Ярік змушений притиснутись до землі та повзе в бік наших позицій.
Ярік проповз близько 250 метрів, при цьому не кидаючи автомата.
Ліва нога залита кров’ю,
але він ВИГЛЯДАЄ СИЛЬНИМ І НЕ ВТРАЧАЄ НАДІЇ НА ПОРЯТУНОК!!!
Тим часом медик наблизився до пораненого на відстань близько 30 метрів. Можливо, навіть бачив пораненого, бо на відео зафіксовано, як Ярік дивиться в напрямку медика і махає рукою.
Ворог прострілює посадку, і Ярік змушений спустись у балку, щоб сховатися від обстрілу. В цей момент наш дрон в останнє фіксує пораненого.
Медик теж ховається від обстрілу в тій самій балці, але починає панікувати, біжить, зачіпляє розтяжку і гине на місці.
Висока вірогідність, що це була міна типу МОН на розтяжці. По-перше, цей тип міни здатен пробити бронежилет і миттєво вбити людину. Це пояснює, навіщо ворог проводив розтин тіла, видаливши внутрішні органи та уламки забороненого типу мінування.
Читайте також:
Події під Зайцевим: як загинули три морські піхотинці. ТАЙМЛАЙН, ВІДЕО
Після цього зі сторони ворожих позицій, в район підриву медика, “прилітають” дві гранати з РПГ-7. Старший групи евакуації отримує контузію і відповзає до точки виходу.
Ситуацію бере під особистий контроль президент України Володимир Зеленський.
Надходить інформація про виїзд на місце події Головнокомандувача ЗСУ генерал-лейтенанта Руслана Хомчака та представника офісу президента.
ПРИКРИТТЯ І СПРОБИ ВРЯТУВАТИ ПОРАНЕНОГО.
Під вихід першої групи, яка йшла за тілом Міра, була віддана команда привести в бойову готовність всі сили та засоби батальйону і навестись на цілі. Команда є, а цілей ніхто не дав.
Тобто розрахунки засобів вогневого ураження готові до роботи,
але не знають, куди наводитись!
Під час другого виходу, вже за пораненим, один із вогневих засобів прикриває групу. Решта розрахунків мовчить, не знаючи куди наводитись.
Це говорить про те, що командування батальйону не орієнтується в місцевості і не здатне організувати прикриття своїх людей!
Після відходу другої групи жоден із засобів вогневого ураження не працював. ЖОДЕН! Навіть стрілецька зброя!
Тому історії фейсбучних спеціалістів про намагання командування витягнути пораненого “під прикриттям” є цілковитим фейком.
В період з другої половини дня 13.07.2020 по 18.07.2020 включно в районі, де останній раз бачили пораненого Журавля ще живим, не було жодних обстрілів та спроб порятунку!
Лише пілот дрону, майже безперервно, намагався відшукати пораненого.
Та балка, в яку спустився поранений, занадто густа. Навіть дрон з тепловізором не допоміг.
Після цього ворог вільно розгулює “сірою зоною”. У повний зріст. Їх ніхто не чіпає. Вони спокійно збирають тіла наших загиблих та ділять трофеї. Ніяких обстрілів з обох сторін, цілковита тиша!
Все це відбувається за 350-400 метрів від наших позицій.
САМЕ ТАК, ПОРАНЕНИЙ ЯРІК САМОТУЖКИ ПОДОЛАВ ~250 МЕТРІВ І ЧЕКАВ НА ДОПОМОГУ В ~350 м ВІД НАШИХ ПОЗИЦІЙ!!!
За даними медекспертизи, сержант Журавель Ярослав, який був поранений приблизно о 14:00 13.07.2020, помер від нестачі крові в період з 14.07.2020 по 16.07.2020.
ТОБТО ПОРАНЕНИЙ ЧЕКАВ НА ДОПОМОГУ, СТІКАЮЧИ КРОВ’Ю, ВІД 1 до 4 ДІБ!
Щодо інформації про дві групи спецпризначенців, які приїхали на КСП батальйону і були готові вийти за пораненим у будь-який момент. Інформація підтверджена з трьох надійних джерел. Групи дійсно прибули на місце і чекали наказ.
Наказ на заборону будь-яких рятувально-пошукових операцій зв’язував руки спецпризначенцям.
Під час візиту Руслана Хомчака та представника ОП Романа Машовця до командирів 35 обрмп було озвучено про нову точку розведення військ.
Мова йшла про район відповідальності 35 ОБРМП.
“Ми надали вам факти та беззаперечні докази. Висновки робіть самі!” – закінчують лист неназвані автори.
Мікроавтобус українських військових у районі Горлівки, що чекав “вантаж 200” 13 липня 2020.
Фото: ФБ Ольга Омелянчук
=============================================
У п’ятницю, 31 липня, на ФБ-сторінці Міністерства ветеранів з’явився допис про те, що представники Мінвету, зокрема заступник міністра, за дорученням президента Володимира Зеленського їздили додому на Дніпропетровщину до батька загиблого Ярослава Журавля, щоб пояснити йому обставини смерті сина-розвідника.
У Мінветі записали відеоролик, у якому йдеться про те, що на допомогу пораненому Журавлю посилали кілька груп, але врятувати його було неможливо.
“У зв’язку з тим, що було багато спекуляції щодо загибелі Ярослава Журавля, за дорученням президента України, перший заступник міністра у справах ветеранів Герой України Олександр Порхун разом із командиром військової частини, де Ярослав служив, побратимами та представниками Координаційної ради [з питань ветеранів при президенті України], виїхали в Дніпропетровську область, де проживає родина Ярослава, аби поговорити з батьком загиблого.
Сергій Журавель, батько Ярослава, почув РЕАЛЬНУ історію героїчної загибелі сина.
На жаль, на Сході України триває війна і за наш з вами спокій продовжують гинути справжні Герої, захисники України.
Мінветеранів та вся ветеранська спільнота висловлюють щирі співчуття родині загиблого.
Командуванням військової частини Ярослава Журавля представлено до нагородження державною нагородою”, – ідеться в повідомленні.
Читайте також:
“Володю, де ти був, коли мого сина вбивали?!”:
батько морпіха Журавля, померлого від ран під Зайцевим, звернувся до президента
〉〉 Вподобали статтю? Найкращий лайк - переказ 50, 100, 200 грн. для гонорарів авторам "Новинарні". Наші рахунки – тут.
〉〉 Кожен читач "Новинарні" має змогу налаштувати щомісячний переказ на довільну суму через сервіс Patreon - на підтримку редакції.
Ми виправдовуємо довіру!
