24-та антарктична експедиція повернулася в Україну. ФОТО

Учасники зимувального загону 24-ї Української антарктичної експедиції повернулися додому після майже 13 місяців роботи на станції “Академік Вернадський”. Вони прибули в аеропорт “Бориспіль” уранці в неділю, 17 травня, евакуаційним рейсом з Лісабона.

Про це повідомила пресслужба Національного антарктичного наукового центру МОН України.

Разом з учасниками 24 УАЕ повернулися учасники сезонного загону, які працювали на станції три місяці.

Усі полярники, що прибули в Україну, встановили спеціальний додаток “Дій вдома” та перебуватимуть вдома на самоізоляції для запобігання коронавірусу.

“Ми хвилювалися, що в умовах суворих карантинних обмежень майже по всьому світу нам не вдасться швидко повернути наших полярників додому. Однак завдяки роботі команди НАНЦ, посольств України в Чилі, Бразилії та Португалії це питання вдалося вирішити. Тоді як низка інших країн була змушена залишити свої експедиції на станціях аж до наступного року або законсервувати станції”, – зазначив керівник Національного антарктичного центру, ветеран АТО Євген Дикий.

Фото: НАНЦ МОН

Як відомо, полярники 24 УАЕ вирушили додому зі станції “Академік Вернадський” ще 24 квітня. 2 травня, після перетину найбільш штормового місця планети – протоки Дрейка, учасники експедицій прибули до порту Пунта-Аренас у Чилі. Надалі через Сантьяго, Сан-Паулу й Лісабон вони повернулися в Україну.

Враховуючи затримку зимувального загону 25-ї експедиції в дорозі з України в Антарктиду через карантинні обмеження (25 УАЕ прибула на місце лише 21 квітня), “перезмінка” на “Вернадському” цього року тривала два місяці – чи не найдовше в історії станції.

В Антарктиді науковці 24 УАЕ виконували мультидисциплінарні дослідження та вивчали:

• зміни клімату (безперервні вимірювання ведуться з 1947 року);
• зміни рівня моря, його солоності та температури;
• стан та динаміку “озонової діри”;
• вплив змін клімату на льодовики та снігонакопичення в регіоні;
• космічну погоду (сонячна активність, магнітні бурі, гігантські грози у верхній тропосфері тощо);
• стан навколоземної плазми;
• гірські породи;
• стан льодовиків;
• антарктичні мікроорганізми (бактерії, дріжджі, міцеліальні гриби);
• флору (зокрема, єдині квіти Антарктиди – колобантус та десшампсія, антарктичні мохи та лишайники);
• гніздування домініканських мартинів та поморників;
• популяції пінгвінів дженту та аделі як індикатор стану запасів криля у Південному океані;
• популяції китів (зокрема методом фотоідентифікації);
• склад антарктичних ґрунтів.

“І зимувальний, і сезонний загони блискуче впорались зі своїми завданнями. Отримані ними дані мають значну цінність не лише для української, але й для світової науки. Привезені зразки весь наступний рік оброблятимуться в багатьох лабораторіях університетів та академічних інститутів”, – розповів голова НАНЦ Дикий.

Читайте також:
В Антарктиді наклав на себе руки український кухар Василь Омелянович