Семесюк про “Точку неповернення” Дмитра Вербича: гідний зразок ветеранської літератури

 

Книжка

У повісті “Точка неповернення” книжці автор, боєць добровольчого батальйону Дмитро Вербич, розповідає про активну фазу бойових дій 2014-2015 років. Про багатоликість ворогів на фронті: сепаратисти, російські спецназівці, холод, голод і бруд. Про те, як перші добровольці їхали на фронт часом лише з ножами. Про те, як приймати рішення, від яких залежить не лише твоє життя..

Повість  “Точка неповернення” виходить друком у квітні 2020 року у видавництві “Наш формат”.

Автор

Дмитро Вербич — громадський активіст, боєць-доброволець, захисник Донецького аеропорту.
За освітою політолог, працював журналістом.
Хобі — мандрівки. Вербич — автор і ведучий відеопроєкту про мандри “По азимуту”.

 

“Точка неповернення” Дмитра Вербича. Чому варто, та й просто необхідно прочитати цю книгу

рецензент: Іван Семесюк
український художник, письменник, поет, музикант, культурний діяч

Твір дебютний, але за всіма ознаками напрочуд зрілий. Можливо, тому, що автор не лише спробував життя на смак, але й перетравив його, глибоко осмислив. “Точку неповернення” дійсно цікаво читати, а це головне.

Розвинута, добре зшита драматургія, як загальна, так і мікро-драматургія ситуації.

Стилістично витримане мовлення – воно таке як слід, йому дійсно віриш. Тут автор не стає заручником натуралізму і дуже вправно поєднує літературний стандарт зі звичайним буденним “базаром”, який ми чуємо щодня. Просто, але переконливо оброблені, немов скульптури, герої, які з’являються і зникають як у переносному, так і прямому смислі слова. З’являються, часто на мить, розкриваються, гинуть або виживають та йдуть собі далі, зникаючи у фронтовому чи революційному хаосі.

Книга, безумовно, має високу антропологічну цінність. Це практично музейна колекція людських фактур, ситуацій, характерів, доль, мотивацій, причин і наслідків. Але головним героєм в ній, звичайно ж, є війна. Війна як вчинок, як трагедія, як скажена пригода, як “двіж”, як дурість, як любов, як авантюра, як втрата, але й як своєрідна дорогоцінність. Тут вона настільки опукла, що сприймається як окремий людський персонаж, як щось цілком антропоморфне. Щось, з чим можна поговорити, перекурити, мовчки потужити.

У книзі є важливий смисловий пасаж, який допомагає краще відчути true story: “В цьому древньому індійському епосі аватар бога переконує лицаря, якого обсіли сумніви, що битись варто. Подумав: «Повчання Арджуні будуть доречні»”.

Дійсно, у Бхаґават-Ґіті Крішна не просто переконує Арджуну, що битися варто. Він допомогає йому зрозуміти, що він не може не бути тим, ким він є прямо тут і зараз. На поле битви Арджуна вийшов як воїн, а отже мав битися, бо саме в цьому й полягала його пряма функція тут і зараз.

Тому так, ця книга про тих, хто не міг і не може не бути тим, ким є – воїнами, хуліганами, пройдисвітами, субкультурниками, забіяками, революціонерами,  романтиками і прагматиками, молодими бовдурами і досвідченими вовками.

Першу книгу про війну я прочитав малим, ще при совітах. Це було щось з так званої “радянської лейтенантської прози” – цілого ветеранського літературного напрямку, в якому чи не єдиному у тодішніх воєнних жанрах проскакувала правдива фактура Другої світової, наскільки це було взагалі можливо. Зовсім мало пафосу, проте багато крові, помилок, випадковостей, ідіотизму, везіння, безпорадності і наполегливості.

І ось зараз, більше ніж через тридцять років, я читаю “Точку неповернення” Дмитра Вербича. Вона, здається, посяде гідне місце в українській ветеранській літературі, а можливо, навіть стане її класичним взірцем.

Читайте також:
Учасницю нападу на “кіборга” Вербича засудили до трьох років ув’язнення умовно

 

Редактор:

〉〉 Вподобали статтю? Найкращий лайк - переказ 50, 100, 200 грн. для гонорарів авторам "Новинарні". Наші рахунки – тут.

〉〉 Кожен читач "Новинарні" має змогу налаштувати щомісячний переказ на довільну суму через сервіс Patreon - на підтримку редакції.
Ми виправдовуємо довіру!

〉〉 Хочете читати більше якісних статей і цікавих новин про Україну, що воює? Підписуйтесь на "Новинарню" в соцмережах: Telegram, Facebook, Twitter, Instagram.

Україна