СПЕЦТЕМА:
COVID-19 covid-19
Діагностовані випадки:
188106 +3372
Летальні випадки:
3757 +52
Одужали:
83458 +1788
Дані МОЗ України. Проведено ПЛР-тестів: 2102377 (+0). Оновлено: 09:00 24.09.2020

“Був надійним побратимом і пацаном у душі”: у Вінниці попрощались з героєм 93 омбр Дмитром Фірсовим. ФОТО

 

автор: Тетяна Щербатюк
для “Новинарні” з Вінниці
фото автора

“Небо плаче за героєм” – писали сьогодні в соцмережах вінничани. Зранку дійсно дощило. Ще задовго до 11-ї години біля Будинку офіцерів збиралися побратими загиблого Дмитра Фірсова, лейтенанта 93-ї механізованої бригади “Холодний Яр”.

З’їхалися на похорон чи не зі всієї України. День 9 березня у Вінниці оголосили Днем жалоби.

– Діма б сміявся з цього урочистого вшанування. Він спокійно ставився до такого. Казав: “Та хай собі, якщо їм подобається”. А сам завжди діяв. Не міг просто сидіти на місці. Відвага в нього межувала з якоюсь безбашенністю, – говорить командир механізованої роти 93 омбр Олександр Борщ.

Дмитро Фірсов. Фото: 93 омбр

Це підтверджують й інші колеги Фірса по службі. Згадують випадки, коли Дмитро вийшов сам на сам із сепарським кулеметником.

Сепар сховався, а Дмитро в повний зріст стояв і вигукував: “Ну, давай, що ж ти?”

– А якось дістав наш безпілотник на злітній смузі. Просто пішов у ніч. І повернувся вже з ним, – згадує побратим Євген. – І не брав з собою нічого. Рації не можна, бо ж може ввімкнутися, і його б враз засікли. Там же все, як на долоні.
А ще якось я був в патрулі і побачив у тепловізорі, як два “тіла” зайшли до нашої кухні. Я, звісно, почав стріляти. Бо знав, що там нікого не має бути. А тоді побачив, що хтось відчайдушно махає ліхтариком. З’ясувалося, що це Дмитро з іншим побратимом. Потім питав у мене: “Ти що, на ураження стріляв?” – “Так”. – “А я думаю, що це мені по вусі щось черкнуло”. Не боявся нічого!

Коли воювали біля Донецького аеропорту, на позиції “Мурашник”, Дмитро показував друзям одну з багатоповерхівок: “Бачиш той будинок? А той поверх? А бачиш той балкон? То балкон моєї квартири”.

Жартував, що раніше він жив біля аеропорту, а тепер живе біля свого дому. І що тільки-но ремонт зробив у квартирі, як почалася війна.

Дмитро Фірсов пішов воювати проти окупантів із 2014 року. Спершу – в батальйон “Донбас”, згодом – у 93-тю бригаду.

Його сім’я (дружина Тамара, син Георгій і теща) постійно жила на зйомних квартирах, а торік переїхала до Вінниці.

– Тамара – неймовірна жінка. Чекала його, терпіла всі негаразди, не дорікала. Вони дуже любили один одного. Мабуть, просто розуміла, що війна для Діми – його життя. Він казав, що не може без цього. І я навіть не уявляю, чим би він займався у мирному житті. Мабуть, став би інструктором. Він дуже добре розбирався у зброї і вже мав досвід бойових дій – у Грузії. Раніше він жив у Грузії. Його дружина грузинка, він сам наполовину грузин. Переїхали до Донецька. І там почалась війна, – зітхає комроти Олександр Борщ.

За словами командира, вони ще з 2014 року стали друзями:

– У нас утворився такий собі кістяк у відділенні. Ми разом ходили у розвідку, бо абсолютно довіряли одне одному. Навіть пізніше, коли вже я був командиром роти, а Дмитро – командиром відділення, разом пішли. Звісно, це неправильно, але ми не хотіли посилати новачків. Підірвалися на міні, наш Андрій загинув на місці, мене важко поранило, і Дмитра поранило. То він на колінах, бо мав поранення в ногу, тягнув мене до своїх. А я знав, де міни, то показував дорогу.

Олександр Борщ називає Дмитра “дуже надійним, але пацаном в душі”. Мовляв, його безмежна і відчайдушна сміливість іноді була надто небезпечною. Але він легко ставився до всіх проблем.

Прощання з Фірсовим 6 Прощання з Фірсовим 5 Прощання з Фірсовим 11 Прощання з Фірсовим 14 Прощання з Фірсовим 13 Прощання з Фірсовим 12 Прощання з Фірсовим 18 Прощання з Фірсовим 17 Прощання з Фірсовим 20 Прощання з Фірсовим 21 Прощання з Фірсовим 22 Прощання з Фірсовим 25 Прощання з Фірсовим 28 Прощання з Фірсовим 27 Прощання з Фірсовим 23
<
>

Дехто з побратимів просять не розпитувати їх про Фірса. Адже їм дуже важко не те що говорити, а просто усвідомити, що Дмитра вже немає з ними.

– Можна сказати, що я переконав Діму перевезти родину до Вінниці. Адже в нас із дев’яти сімей учасників бойових дій майже всі отримали власні квартири, – зауважує Андрій Грачов, який воював разом із Дмитром Фірсовим, а зараз працює у Департаменті соціальної та молодіжної політики Вінницької облдержадміністрації. – Діма теж мав отримати. Тепер житло будуть оформляти на його сина.

Думаю, навіть бюрократична тяганина затягнеться не більше, ніж на рік. У Вінниці система підтримки УБД поставлена найкраще в Україні. І родина Фірсових буде під нашим захистом і опікою, – стверджує Грачов.

Син Дмитра Фірсова, 15-річний Георгій, із вересня 2019 року навчається у вінницькому ліцеї №7. Його директор Олександр Сухомовський зазначає, що Георгій – дуже цілеспрямований юнак.

– Мріє стати лікарем. Дізнався він про загибель батька у п’ятницю, коли вже був вдома, а не в школі. Безперечно, ми будемо підтримувати, – запевняє. – У нас діти без усілякого примусу кожні три місяці відправляють у зону бойових дій подарунки. І впевнений, що морально підтримають Георгія.

Загиблого лейтенанта ЗСУ Дмитра Фірсова відспівали в Будинку офіцерів.

Поховали його на Алеї Слави Центрального кладовища Вінниці.

На кладовищі не могли стримати сліз навіть наймужніші чоловіки.

Теща Дмитра розпачливо просила: “Діма, ти герой, ти потрібен Україні!” Жінці стало зле, їй надавали допомогу медики “швидкої”.

Під час церемонії прощання звучав салют, і гасло “Слава Україні! Героям слава!” розлетілося Вінницею голосами сотні захисників.

Як повідомляла “Новинарня“, 40-річний командир взводу механізованого батальйону 93 омбр Дмитро Фірсов “Фірс” загинув унаслідок підриву БМП під час виконання бойового завдання поблизу села Кримське (Новоайдарський район Луганської області), ще троє військових зазнали мінно-вибухових травм.
Дмитро – син військовослужбовців, народився 5 січня 1980 року в Грузії, згодом переїхав у Донецьк.
Із перших місяців війни пішов добровольцем на фронт у складі батальйону “Донбас”, брав участь в евакуації побратимів з “іловайського котла”. З кінця жовтня 2014-го проходив службу в 93-й механізованій бригаді. Пройшов бої за Донецький аеропорт, за опорний пункт “Мурашник” (висота 93-17 біля злітної смуги ДАП), бої за Бахмутку, в районі Новотроїцького, Новоселівки Другої.
Влітку 2015-го під час боїв за Невельське Фірс зазнав контузії в результаті підриву БМП. У листопаді 2014-го був поранений під час проведення розвідки біля смт Старомихайлівка (тоді загинув старший сержант Андрій Фігурний).
У 2015 році нагороджений медаллю “Захиснику Вітчизни” (як сержант). Надалі отримав офіцерське звання.
Брав участь у міжнародних навчаннях ORBITAL та Combined Resolve (у Німеччині).

Читайте також:
Під Кримським загинув офіцер 93 омбр Дмитро Фірсов. Це був другий його підрив на БМП

 

Якщо ви знайшли помилку чи одрук, будь ласка, виділіть фрагмент тексту й натисніть Ctrl+Enter.

34
 

〉〉 Вподобали статтю? Найкращий лайк - переказ 50, 100, 200 грн. для гонорарів авторам "Новинарні".

〉〉 Кожен читач "Новинарні" має змогу налаштувати щомісячний переказ на довільну суму через сервіс Patreon - на підтримку редакції. Become a Patron!

Ми виправдовуємо довіру!

  ...

...  

〉〉  Хочете читати більше якісних статей і цікавих новин про Україну, що воює? Підписуйтесь на "Новинарню" в соцмережах: Telegram, Facebook, Twitter.

 

Не проґавте найцікавіше!

Раз на тиждень ми відправляємо дайджест з вартими уваги статтями "Новинарні".

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: