Рівень підтримки Зеленського знизився до 40%: ВЕЛИКА СОЦІОЛОГІЯ

Якби президентські вибори відбулися найближчим часом, то Володимира Зеленського підтримали б трохи більш як 40% опитаних.

Загалом, рівень підтримки діючого президента порівняно з показниками 2019 року, коли за нього проголосували понад 73% виборців, упав майже вдвічі.

Це випливає з результатів всеукраїнського соціологічного опитування, яке провів Центр Разумкова з 13 до 17 лютого 2020 року.

Як повідомили у пресслужбі аналітичного центру, відповідно до свіжих замірів, якби президентські вибори відбулися найближчим часом, то опитані проголосували би так:

• Володимир Зеленський – 40,1%
• Юрій Бойко – 15,3%
• Петро Порошенко – 13,5%
• Юлія Тимошенко – 10,2%
• Ігор Смешко – 4,2%
• Анатолій Гриценко – 3,3%
• Олег Ляшко – 3,3%
• Руслан Кошулинський – 2,1%
• Олександр Вілкул – 1,2%
• Олександр Шевченко – 0,2%
• інший кандидат – 6,5%

Відповідно до цих самих замірів, у лютому 2020 року президенту Зеленському повністю довіряють 12% опитаних, скоріше довіряють – 39,5% (разом – 51,5%).

Зовсім не довіряють президенту 17,9% опитаних, скоріше не довіряють – 22,7%.

Соціологи відзначили, що рівень довіри до Зеленського був найвищим у вересні 2019 року – тоді йому тією чи іншою мірою довіряли 79% громадян, не довіряли – лише 13,5%.

Серед державних та суспільних інститутів найчастіше довіра висловлюється до Збройних сил України (їм довіряють 69% опитаних), Державної служби з надзвичайних ситуацій (65%), Церкви (62,5%), Державної прикордонної служби (60%), волонтерських організацій (60%), Національної гвардії України (60%), ЗМІ України (52,5%), президента України (51,5%), добровольчих батальйонів (51%).

Недовіра найчастіше висловлюється ЗМІ Росії (не довіряють їм 82% опитаних), державному апарату (чиновникам) (77%), судовій системі загалом (76%), комерційним банкам (71,5%), місцевим судам (71%), політичним партіям (70%), прокуратурі (68%), Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі (66%), Національному антикорупційному бюро України (НАБУ) (65%), Верховній Раді України (65%), Національному агентству з питань запобігання корупції (НАЗК) (65%), уряду України (64,5%), Верховному Суду (64%), Антикорупційному суду (64%), Конституційному Суду України (60,5%), Національному банку України (60%), профспілкам (51%).

Серед політиків найбільш негативний балас довіри-недовіри мають Петро Порошенко, Віктор Медведчук, Арсен Аваков.

У Зеленського все ще +13%, він лідер за цим показником.

При цьому зросла критична оцінка змісту дій Зеленського.

“Якщо у вересні 2019 року 54,5% опитаних вважали, що дії президента Володимира Зеленського в першу чергу спрямовані на захист загальнонаціональних інтересів, а 24,5% — що вони спрямовані на захист власних інтересів та інтересів свого політичного оточення, то у лютому 2020 року частка перших знизилася до 37%, а частка других зросла до 41%”, – констатують соціологи.

“Верховній Раді України у вересні 2019 року довіряли 57% опитаних, не довіряли — 25%, у лютому 2020 року — відповідно, 28% і 65%”, – відзначають у Центрі Разумкова.

Новому уряду у вересні довіряли 57% респондентів, не довіряли — 22%. У лютому 2020 року — довіра 28%, недовіра – 64,5%.

Характеризуючи дії влади, найчастіше громадяни України вважають, що нова влада намагається покращити ситуацію в країні, але їй це поки що переважно не вдається зробити (тепер таку думку поділяють 41%, у жовтні 2019 року так вважали 41,5% респондентів, у листопаді — 44%).

“Разом із тим, порівняно з попередніми місяцями зменшилася частка тих, хто дотримується думки, що нова влада намагається покращити ситуацію в країні і багато в чому їй це вдається (її зараз поділяють 14%, тоді як у жовтні — 29%, у листопаді — 25%), та зросла частка тих, хто вважає, що нова влада не намагається покращити ситуацію в країні, а лише імітує зусилля в цьому напрямі — 37%, тоді як у жовтні цю точку зору поділяли 20%, у листопаді — 23%)”, – зазначають у Центрі Разумкова.

Частка респондентів, які відповіли, що дії нової влади виправдали їх сподівання, порівняно з жовтнем зменшилася з 23% до 13%, незмінною (5%) залишилася частка тих, хто відповідає, що дії нової влади виявилися кращими, ніж вони очікували, з 9% до 20% зросла частка тих, хто заявив, що нова влада не виправдала їх сподівань, з 12% до 19% зросла частка тих, хто відповів, що від нової влади вони нічого доброго не очікував, так і сталося, з 6% до 13% — що вони від нової влади нічого доброго не очікували, але вона виявилася ще гіршою, ніж вони думали. З 40% до 25% зменшилася частка тих, хто дотримується думки, що ще занадто рано давати оцінку діям влади.

Якщо протягом жовтня-грудня минулого року відносна більшість громадян вважала, що нинішня влада краща, ніж попередня (48% у жовтні і 43% у грудні), то за даними останнього опитування, частка таких зменшилася до 30%, а частка тих, хто вважає, що вона нічим суттєво не відрізняється від попередньої, зросла до 39% (у жовтні вона становила 27%, у грудні — 34%).

Також зросла частка тих, хто вважає, що влада гірша за попередню (зараз вона становить 20%, тоді як у жовтні — 8%, у грудні — 13%).

Діяльність монобільшості – фракції партії “Слуга народу” у Верховній Раді України – респонденти частіше оцінюють негативно (47%), тоді як позитивну оцінку її діяльності дали 34%.

Ця оцінка істотно погіршилася порівняно з вереснем 2019 року, коли 50% громадян оцінювали її позитивно і лише 11% негативно.

Разом з тим, зріс рівень негативізму і в оцінці діяльності інших депутатських фракцій та груп. Так, частка тих, хто негативно оцінює діяльність фракції партії “Європейська солідарність”, порівняно з вереснем 2019 року зросла з 58,5% до 70%, фракції партії “Опозиційна платформа — За життя” — з 54% до 65%, фракції ВО “Батьківщина” — з 44% до 62%, фракції партії “Голос” — з 35% до 56%, депутатської групи “За майбутнє” — з 28% до 41,5%.

36% опитаних вважають, що та обставина, що у Верховній Раді Україні сформована більшість у складі однієї партії, матиме більше негативних наслідків для країни, 23% — що це матиме більше позитивних наслідків, а 26% — що матиме приблизно однаковою мірою позитивні та негативні наслідки. У вересні 2019 року більшість опитаних (52%) вважали, що це матиме більше позитивних наслідків для країни.

Якби найближчим часом відбувалися вибори до Верховної Ради України, найбільшу підтримку виборців отримала б переможниця виборів-2019 – політична партія “Слуга народу”. За неї готові віддати свій голос 36% тих, хто візьме участь у виборах і визначився, за яку партію голосуватиме (у липні 2019-го таких було 43,16%).

За “Опозиційну платформу — За життя” готові віддати свій голос 15% тих респондентів, які прийдуть на виборчі дільниці і визначилися з вибором, за “Європейську солідарність” — 13%, за ВО “Батьківщина” — 10%, за партію “Сила і честь” — 5%.

Порівняно з результатами опитування, проведеного Центром Разумкова в січні 2020 року, знизився рівень електоральної підтримки “Слуги народу” (з 45% до 36%), і на статистично значущому рівні зросли наміри голосувати за “Батьківщину” (з 8% до 10%) та за партію “Опозиційний блок” (з 0,9% до 2%).

Опитування було проведене соціологічною службою Центру Разумкова з 13 по 17 лютого 2020 року. Було опитано 2018 респондентів віком від 18 років у всіх регіонах України, за винятком Криму та окупованих територій Донецької та Луганської областей за вибіркою, що репрезентує доросле населення країни за основними соціально-демографічними показниками. Вибірка опитування будувалася як багатоступенева, випадкова із квотним відбором респондентів на останньому етапі. Теоретична похибка вибірки (без врахування дизайн-ефекту) не перевищує 2,3% з імовірністю 0,95.

Читайте також:
Росію вважають агресором 54% українців, – соціологія