У вересні Путіну був потрібен лише Цемах, – Геращенко про зірваний обмін полоненими

Ірина Геращенко,
співголова фракції “Європейська солідарність” у Верховній Раді, колишня уповноважена презедента Порошенка з питань врегулювання на Донбасі, колишній член гуманітарної підгрупи ТКГ

(FB)

Пару тижнів тому їхала в закордонне відрядення і випадково зустріла в Борисполі координатора ОБСЄ в гуманітарній групі Тоні Фріша. Ми сухо привіталися, хоч працювали в одній групі 4 з половиною роки. Бо завжди вважала, що координатори мають бути заточеними не на процес, а на результат.

Я пішла до свого гейту й ще раз відчула, яке це невимовне полегшення, що не змушена бачити цих байдужих людей двічі на місяць, не повинна більше рвати нерви в Мінську з росіянами і так званими представниками ордло. Не знаю, скільки сил мені вартували всі ці роки, які реально підірвали здоров‘я.

Я раділа кожному звільненому, й досі як особисту біду сприймаю біль тих, кого нам не вдалося витягти, думаю про їх родини.

Не було ні секунди сумнівів в підступності Путіна, дивувала надмірна ейфорія наших європейських партнерів і нової української влади, які сам факт зустрічі подавали українцям як велику перемогу.

Але щиро вітала бодай натяки на домовленості про звільнення до нового року заручників. Ми всі тримали кулаки, молилися, аби відбулося. Я весь час думаю про Сергія, Олександра, Богдана, Станіслава, і інших бранців окупантів.

В мене немає жодних сумнівів, що зірвали все росіяни – вустами своїх маріонеток. Але знаю, що родинам від цього не легше. Й зараз це відповідальність не лише РФ.

Наші європейські партнери мають відійти від ейфорії зустрічі і негайно вимагати від Путіна дотримуватися домовленостей саміту, вимагати від Кремля застосувати весь свій безумовний вплив на бойовиків з вимогою негайно звільнити українців. До нового 2020 року.

P.S. Все це жахіття ще раз підтверджує, що у вересні Путіну був потрібен лише Цемах. Ну, й не віддати, як вимагало рішення морського арбітражу, а поміняти моряків, аби зберегти обличчя.

Україна йому в цьому допомогла. Але Москва сльозам не вірить, й сантиментів не має.

Путін – ворог. І ключі від тюрем з українськими заручниками в нього. Світ має тиснути. Україна – не мовчати.

Читайте також:
“Ні миру, ні капітуляції, і це радше добре”, – Геращенко про Н4