“Вузька смужка Сомалі в Україні”: до чого призведе розведення військ

 

Роман Донік
армійський волонтер (Харків)

(FB)

Агітаторів за розведення сторін Генеральний штаб за останні пару місяців відправляв уже не раз. З поясненням для бійців на фронті про те, яке щастя почнеться після відведення.

Основний упор робиться на безпеку. Мовляв, не буде стрілянини, не буде втрат, не буде жертв. Військовослужбовець на війні і без війни. Звучить дивно.

Цей план дійсно хороший для дуже багатьох військовослужбовців, які пішли служити в останні роки, але на війну “не підписувалися”. І для тих, хто не розуміє, що все, окрім стрілкотні, як і раніше, буде завдавати шкоди.

Але є одна проблема. Армія тримається зараз на тих, хто пішов воювати. На тих хто залишився воювати. Їх зараз менше, ніж тих, хто пішов “служити” за зарплату і УБД. Але все ж досить, щоб робити армію сильною. От усе те, чим ми пишаємося в армії — це і є заслуга цієї меншини. Вони в армії, тому що війна. Вони в армії, щоб воювати, захищаючи Україну. Щоб вбивати ворога. І якщо пощастить, то дійти до перемоги живим.

Розумієте, це частина світогляду. Це спосіб життя і мислення на війні. Я знаю, про що я говорю. Ми більше трьох років навчаємо кулеметників. І ми, після кожного курсу, знаємо, скільки з них після занять будуть реально працювати. Шукати і знищувати.

Будуть не всі. Саме працювати на поразку і знищення, а не на безпечно “насипати” і відбувати. А нам же для навчання відбирають кращих (за рідкісними винятками). Але ми знаємо, що на війні завжди може трапитися так, що людина, так чи інакше, буде змушена працювати. Інакше загине. І тоді всі отримані знання знадобляться.

Але є й інші. Ті, хто приходить, щоб краще робити те, для чого вони в армії. У нас є люди, які після поранень і реабілітації повернулися до кулеметів. Навіть після того, як їх поранив снайпер. Це психологічно важко. Знати в теорії, що ти ціль номер 1 — це одне. А ось відчути на своїй шкурі (в прямому сенсі) — це зовсім інше. Але такі люди є. І вони в строю. Вони працюють, і працюють ефективно.

Зараз ефективна війна ведеться малими групами ось таких ентузіастів. У кожній бригаді, в кожному баті, в кожній роті і взводі є такі групи. Вони спостерігають, готуються, планують і працюють. Вони для цього там. Це їхнє завдання — зробити кількість окупантів меншою.

А філософія розведення спрямована насамперед проти таких людей. Замість війни їх хочуть змусити тупо сидіти в окопах і охороняти кукурудзу.

Можна скільки завгодно відправляти замполітів і комісарів від більшовиків у війська. Можна скільки завгодно розповідати про безпеку і переваги відведення. Але це буде працювати тільки для тих, хто прийшов служити за зарплату і УБД. Для тих, хто прийшов воювати, ці аргументи погані — не підійдуть.

Буде всього два варіанти розвитку подій.
Всі, хто прийшов воювати — будуть воювати і далі. Навіть після відведення. Будуть лазити по сірій зоні, будуть ходити “в гості” і будуть завдавати шкоди живій силі й техніці противника. Ми ж усі розуміємо, що могутні Рембо з ВСП і Нацполіції, які за задумом більшовиків будуть підтримувати порядок у сірій зоні, не будуть наражатися на проблеми. Вони просто не помічатимуть ходоків. До речі, не помічатимуть вони їх ні з нашого боку, ні з боку ворога. Тому що “вони на це не підписувалися”.

А ворог буде так само ходити. Тому що серед 30-40 тисяч найманців, які воюють на тому боці, теж вистачає “псів війни”, які приїхали саме на сафарі. Різниця між нами проста і зрозуміла. Ми захищаємо свою землю, а вони приїхали за адреналіном і грошима.

Є ще одна категорія людей з боку ворога, яка буде продовжувати воювати. Це російські військові, курсанти та випускники військових училищ, яких сюди присилають на практику і складання іспитів. Це дуже зручно для будь-якої армії — “обкатувати” своїх офіцерів і фахівців в умовах реальних бойових дій на чужій території. Але крім снайперів і розвідників, іспити приїжджають складати й артилеристи, і сапери. Багато їх приїжджає. І їм потрібна буде робота. Реальна робота. І вони будуть працювати. Зараз в армії РФ хороша кар’єра можлива тільки для тих, хто отримав бойовий досвід в Україні і Сирії.

Так от я до чого — розведення призведе до утворення неконтрольованої сірої зони. Вузька смужка Сомалі. Але в Україні. І в сірій зоні буде пекло. Пекло і територія цілковитого беззаконня. Дикий захід. Перепрошую, схід.

Через якийсь час керівництво ГШ почне отримувати по мізках від більшовиків за те, що не може контролювати війська. І новопризначені клерки почнуть наводити порядок. Вони почнуть боротися з тими, хто буде продовжувати воювати. Швидше за все, в надрах ГШ вже готують постанову, яку підпише президент, про тимчасове спрощення звільнення з військової служби. Тому що всі ті, хто залишився воювати, не охоронятимуть кукурудзу. Вони будуть шукати війну. Вони будуть шукати і знищувати ворога, який прийшов на нашу землю з війною.

Їх будуть карати і створювати нестерпні умови. І потім вони масово будуть звільнятися. І в результаті ми отримаємо армію зразка 2013 року, яку почне оптимізувати Апаршин.

Але це буде не скоро. А може, взагалі не буде. Це один з можливих сценаріїв.
І поки в армії воює та сама меншість, яке залишилося воювати, ми будемо їх підтримувати і допомагати. Ми будемо поруч. Спасибі всім, хто разом з нами. Спасибі всім, хто допомагає.
Приєднуйтесь.
Довіряйте армії. Допомагайте армії. Армія воює. Армія захищає Україну.

Якщо ви знайшли помилку чи одрук, будь ласка, виділіть фрагмент тексту й натисніть Ctrl+Enter.

   

〉〉 Найкращий лайк - переказ 50, 100, 200 грн. для гонорарів авторам "Новинарні".

〉〉 Кожен прихильник "Новинарні" має змогу налаштувати щомісячний переказ на довільну суму через сервіс Patreon - на підтримку редакції. Become a Patron!

Ми виправдовуємо довіру!

  ...

...  

〉〉  Хочете читати більше якісних статей і цікавих новин про Україну, що воює? Підписуйтесь на "Новинарню" в соцмережах: Telegram, Facebook, Twitter.

 

Не проґавте найцікавіше!

Раз на тиждень ми відправляємо дайджест з вартими уваги статтями "Новинарні".

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: