ЄСПЛ постановив, що звільнення за законом про люстрацію порушило права українських чиновників

Таке рішення ЄСПЛ одноголосно ухвалив у четвер, 17 жовтня, у справі “Полях та інші проти України”, повідомляє “Європейська правда“.

Заявниками у справі виступили В’ячеслав Полях, Дмитро Басалаєв, Олександр Ясь, Роман Якубовський та Сергій Бондаренко.

Перших трьох заявників було звільнено відповідно до закону про люстрацію у жовтні 2014 року, на тій підставі, що вони посідали посади на державній службі у 2010-2014 роках, тобто під час правління колишнього президента Віктора Януковича.

Четвертого заявника було звільнено за невчасне подання заяви про люстраційну перевірку, а п’ятого за те, що він обіймав посаду другого секретаря райкому Комуністичної партії у період до 1991 року.

Заявники подали позови про поновлення на посадах, але провадження у справах перших трьох заявників було зупинено у 2014-2015 роках до отримання висновку Конституційного Суду щодо конституційності Закону про очищення влади. Суди відхилили позови четвертого і п’ятого заявників на підставі, зокрема, що Конституційний Суд не визнав закон неконституційним.

Троє перших заявників, посилаючись на різні гарантії, передбачені статтею 6 Конвенції (право на справедливий суд), скаржилися на нерозгляд їх позовів національними судами.

Посилаючись на статтю 8 (право на повагу до приватного життя), усі заявники скаржилися на своє звільнення та наслідки, яке воно мало для них. Другий заявник також ставив питання про порушення статті 13 (право на ефективний засіб правового захисту).

У сьогоднішньому рішенні у цій справі ЄСПЛ одноголосно встановив: порушення статті 6 (право на справедливий суд) Європейської конвенції з прав людини у зв’язку з занадто тривалим розглядом справ трьох перших заявників на національному рівні, та порушення статті 8 (право на повагу до приватного життя) Конвенції щодо усіх п’яти заявників.

Суд постановив, що Україна має сплатити кожному заявнику 5000 євро на відшкодування моральної шкоди. Суд також присудив 1500 євро першому заявнику і по 300 євро другому-п’ятому заявникам на кожного на відшкодування судових витрат.

Суд встановив, що право трьох на справедливий суд протягом розумного строку було порушено, оскільки судові процедури щодо їх звільнення вже тривають понад 4,5 роки й досі не завершені.

Щодо питання за статтею 8 Конвенції, Суд не ставив під сумнів, що в період перебування при владі Януковича система державної служби та демократичного врядування України постала перед значними викликами.

Однак Суд вирішив, що Закон про очищення влади застосовується до дуже широкого кола осіб і призвів до звільнення заявників лише на тій підставі, що вони обіймали посади на державній службі протягом більш ніж року за часів президентства Януковича, або на підставі зайняття посад у Комуністичній партії до 1991 року.

“Отже, вказаний закон не зважав на особисту роль, яку відігравали заявники, а також на те, чи були вони особисто пов’язані з будь-якою недемократичною діяльністю, що мала місце в період правління колишнього президента. В цьому відношенні український Закон про очищення влади відрізняється від процедур люстрації, які були запроваджені у інших державах Центральної та Східної Європи і які були більш цільовими і вузько спрямованими”, – йдеться у рішенні.

Додамо, що на 17 жовтня заплановано чергове пленарне засідання Великої палати Конституційного Суду України, на порядку денному якого, серед інших, є й продовження розгляду справи щодо конституційності окремих положень Закону про очищення влади. Велика палата КСУ розглядатиме дане питання в режимі закритої частини пленарного засідання, тобто переходить до завершальної стадії.

Читайте також:
КСУ нині не ухвалить остаточне рішення щодо закону про люстрацію