Більшає українців, які вважають курс неправильним, хоча рейтинг Зе – високий. СОЦІОЛОГІЯ

Соціологи виявили зниження відсотка громадян, які вважають, що події в Україні розвиваються у правильному напрямі. У жовтні таку думку висловили 45% респондентів, тоді як у вересні так вважали 57%.

Як передає “Новинарня“, про це йдеться в матеріалі соціологічної групи Центру Разумкова за підсумками всеукраїнського опитування, проведеного з 4 по 9 жовтня.

Таким чином, число українців, котрі вважають державний курс правильним, знову опустилося нижче позначки 50% після кількох місяців позитивної більшості. 

Наразі 29% українців вважають, що події розвиваються в неправильному напрямі (у вересні про це заявляли 17%). Важко відповісти – 26,4%.

Згідно з даними опитування, 34% респондентів дотримуються думки, що Україна здатна подолати наявні проблеми та труднощі протягом найближчих кількох років (у вересні – 41%), 43,5% – що здатна їх подолати у більш віддаленій перспективі (у вересні – 40%), 10% – що не здатна їх подолати (у вересні – 6%).

Згідно з результатами цього дослідження, президент Володимир Зеленський має найвищий рівень довіри (70,5%) серед запропонованих до оцінювання політиків.

Наступними у рейтингу довіри є голова Верховної Ради Дмитро Разумков (54%) та прем’єр-міністр Олексій Гончарук (36%).

Соціологи звертають увагу, що лише ці три політики мають позитивний баланс довіри-недовіри (тобто частка тих, хто їм довіряє, перевищує частку тих, хто не довіряє).

Загалом, недовіру респонденти найчастіше висловлювали ексгенпрокурору Юрію Луценку (йому не довіряють 88% опитаних), колишньому спікеру парламенту Андрію Парубію (83%), експрезиденту Петру Порошенку (80%), політикам Нестору Шуфричу (78%), Вадиму Рабіновичу (76%), Віктору Медведчуку (76%), Юлії Тимошенко (74%), міністру внутрішніх справ Арсену Авакову (72%), колишньому прем’єр-міністру Володимиру Гройсману (70,5%).

Переважно не довіряють українці й керівникові офісу президента Андрію Богдану (недовіра – 38,7%, довіра – 25,7%, не знають такого – 21,9%).

Серед державних та суспільних інститутів найчастіше довіра висловлюється до Збройних сил України (75%), президента (70%), волонтерських організацій (69%), Державної служби з надзвичайних ситуацій (64,5%), Національної гвардії (64%), Державної прикордонної служби (63,5%), церкви (61%), добровольчих батальйонів (61%), українських ЗМІ (56%).

Загальна довіра до Верховної Ради – на рівні 47,2%, недовіра – 37,9%.

Національній поліції тою чи іншою мірою довіряють 46,1% опитаних, не довіряють – 38,8%.

Недовіра найчастіше висловлюється ЗМІ Росії (їм не довіряють 76% опитаних), судовій системі загалом (70%), політичним партіям (66%), місцевим судам (65%), комерційним банкам (64%), прокуратурі (64%), державному апарату, чиновникам (63%), Верховному Суду (59%), Конституційному Суду (57%), Національному антикорупційному бюро України (54%), Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі (54%), Національному агентству з питань запобігання корупції (53%), Антикорупційному суду (53%), Національному банку (51%), профспілкам (49%).

Більше половини українців (54,5%) вважають, що дії президента Зеленського спрямовані, насамперед, на захист загальнонаціональних інтересів.
Водночас 24,5% респондентів висловили думку, що дії Зеленського насамперед спрямовані на захист власних інтересів та інтересів свого політичного оточення. Значному відсотку (20,9%) було важко визначитись.

На запитання: “Якщо говорити про Ваше враження від нової влади в цілому, то як би Ви оцінили її порівняно з минулою владою?”, надійшли такі відповіді: “Нинішня влада краща, ніж попередня” – 48,2%; “Нинішня влада нічим суттєво не відрізняється від попередньої” – 26,6%; “Нинішня влада гірша, ніж попередня” – 8,3%; важко відповісти 16,8%.

Дослідження проведене соціологічною службою Центру Разумкова з 4 по 9 жовтня 2019 року. Було опитано 2015 респондентів віком від 18 років у всіх регіонах України, за винятком Криму та окупованих територій Донецької та Луганської областей за вибіркою, що репрезентує доросле населення країни за основними соціально-демографічними показниками. Вибірка опитування будувалася як багатоступенева, випадкова із квотним відбором респондентів на останньому етапі. Теоретична похибка вибірки (без врахування дизайн-ефекту) не перевищує 2,3% з імовірністю 0,95.