28 років незалежності: в українців зріс оптимізм, але послабився потяг до НАТО. СОЦІОЛОГІЯ

Якби референдум щодо проголошення незалежності відбувся в серпні 2019 року, абсолютна більшість громадян України – учасників референдуму – 89% – підтримали б незалежність.

Як передає “Новинарня“, такими є результати соціологічного опитування, проведеного в серпні Фондом “Демократичні ініціативи” та Київським міжнародним інститутом соціології.

“Такий високий показник спостерігався лише в опитуванні 1991 року, проведеному напередодні референдуму”, – зазначають соціологи ФДІ.

Абсолютна більшість громадян – 68% – сприймають День Незалежності України як державне свято.

Для 23% – це просто вихідний день, і лише 4% українців вважають цей день “історичною помилкою”.

День Незалежності як державне свято найбільше сприймають у Центральному (77%) та Західному (75%) регіонах, дещо менше – на Півдні (58%) та Сході (60%).

Трохи більше половини громадян – 53% – дали правильну відповідь: святкування Дня Незалежності 24 серпня пов’язано з ухваленням Верховною Радою Акта проголошення незалежності України.
Решта пов’язує цю дату або з референдумом про незалежність (22%), або з ухваленням Верховною Радою Декларації про державний суверенітет України (11%), а 14,5% не змогли дати певної відповіді.

У ставленні до років незалежності – чого за ці роки було більше, позитивного чи негативного – думки поділилися: 26% українців вважають, що більше було позитивного, 23% – негативного, а більшість – 46% – схиляється до думки, що було порівну й позитивного, й негативного.

Водночас порівняно з 2011 роком ці оцінки істотно позитивніші: тоді 31% опитаних відповіли, що більше було негативного і лише 13,5% відповіли, що більше було позитивного.

Зростання оптимістичних настроїв

Вагома особливість соціально-політичної ситуації в України на 28-му році незалежності – суттєве зростання оптимістичних настроїв та віри у краще майбутнє.

У серпні 2019 року вперше за роки замірів (з 2004 року) половина громадян вирішила, що події в Україні розвиваються у правильному напрямі. Протилежної думки дотримуються 23%, ще 26% – не визначилися.

Позитивна оцінка розвитку подій в Україні переважає в усіх регіонах та вікових групах, а найбільш оптимістичні оцінки – в Західному регіоні (63%) та в групі молоді віком до 30 років (71%).

Для порівняння: у грудні 2018 року лише 18% визначали розвиток подій як правильний, а 70% – як неправильний.

“Відносно позитивні оцінки були зазвичай після президентських виборів: у червні 2005 року (43% громадян оцінювали розвиток подій як правильний і 31% – як неправильний) та у квітні 2010 року (відповідно, 35% і 34%)”, – зазначають соціологи-аналітики.

Читайте також:
Уперше з часів Ющенка відносна більшість українців бачить “правильний шлях розвитку”. СОЦІОЛОГІЯ

Підсумовуючи результати опитування, у Фонді “Демініціативи” констатують: після виборів істотно зросла віра громадян у те, що Україна здатна подолати наявні проблеми та труднощі впродовж найближчих кількох років. За попередні роки, з 2015-го по 2018-й, таких “оптимістів” було 17–22%, а у серпні 2019 року – вже 48%, і лише 8% не вірять, що Україна на це здатна.

Віра в перспективи України здолати труднощі переважає в усіх регіонах та серед громадян усіх вікових категорій, особливо – серед молоді віком до 30 років (62%).

Серпень 2019 року відзначився значно більш сприятливими оцінками політичної ситуації.

Як і в попередні роки, зараз переважає оцінка ситуації в Україні як напруженої (53%). Але “напружена” оцінка скоротилася на 11% порівняно з показником 2018 року.

Натомість уперше після Майдану 31% громадян визначили ситуацію як достатньо позитивну – благополучну (5,5%) або спокійну (26%).

Особливо позитивні настрої серед молоді – 9% оцінює нинішню політичну ситуацію як благополучну і ще 43% – як спокійну.

У 2015–2018 роках позитивні оцінки становили лише 4–10%.

Як “критичну, вибухову” визначали політичну ситуацію 37% громадян у 2015 році, 30% – у 2016-му, 30% – у 2017-му, 25% – у 2018-му і лише 8% – зараз, у 2019-му.

Після виборів значущо зросли позитивні відчуття українців у сприйнятті майбутнього України: 56% відчувають надію, а на друге місце вийшов оптимізм – 36%, найвищий показник за весь час проведення замірів (з 2005 року).

Істотно зменшилася тривога: з 33% у грудні 2018 року до 18% у серпні 2019-го.

Надія у думках про майбутнє України переважає у громадян усіх регіонів (52–63%) і вікових груп (54–57%).

Почуття оптимізму найбільш характерне для жителів Центрального регіону (44,5%) та Західного (39%), а у віковому розрізі – найбільше оптимістів серед молоді до 30 років (47%) та вікової групи 30–44 роки (41%).

Ставлення до вступу в НАТО

Ставлення до НАТО: тут радикальні зміни на користь вступу в Альянс відбулися у 2014 році. Водночас за останній рік є певний перетік від “натовців” до “позаблокових”.

У квітні 2012 року лише 13% громадян вбачали у вступі до НАТО найкращий варіант безпеки, причому 31% українців віддавали перевагу військовому союзу з Росією та країнами СНД і ще 31% – позаблоковому статусу. Натомість після 2014 року громадська думка радикально змінилася. У наступні роки вступ до НАТО підтримували 40–46% громадян, військовий союз з Росією та іншими країнами СНД – 5–7%, а прибічниками позаблокового статусу України залишалися 21–28%.

Проте в останньому опитуванні серпня 2019 року відсоток “позаблокових” помітно зріс – до 36%.

Вступ до НАТО у серпневому опитуванні підтримав майже 41% українців. Це на 5,2% менше, ніж у грудні 2018-го. 

Ставлення до вступу України до НАТО ділить регіони.

Переважно позитивно ставляться до цієї перспективи у Західному регіоні (66% – за вступ до НАТО і 17% – за позаблоковий статус) та у Центральному (відповідно, 52,5% і 26%).

Негативне ставлення переважає у Південному регіоні (за вступ до НАТО лише 15%, 13% – за військовий союз з Росією, а більшість – 64% за позаблоковий статус) і у Східному регіоні (за вступ до НАТО 24%, 11% – за військовий союз з Росією, більшість – 42% – за позаблоковий статус).

За віковим розподілом існує пряма залежність: найбільше підтримують членство України в НАТО як гарантію безпеки наймолодші: 54% у віковій групі 18–29 років, а за позаблоковий статус виступають значно менше – 22%. Водночас віддають перевагу позаблоковому статусу лише українці, яким за 60 років: 31% обстоюють членство України в НАТО, а 40% – позаблоковий статус.

Загальнонаціональне дослідження громадської думки населення України було проведене Фондом “Демократичні ініціативи” імені Ілька Кучеріва спільно з Київським міжнародним інститутом соціології з 8 по 20 серпня 2019 року. Опитування проводилося в 103 населених пунктах (PSU) у всіх областях України, окрім Автономної Республіки Крим. У Донецькій і Луганській областях опитування проводилися тільки на територіях, які контролюється Україною. Усього було опитано 2040 респондентів, які за своїми характеристиками представляють доросле населення України (старше 18 років). Статистична похибка вибірки не перевищує 2,3%.

Опитування фінансово підтримане Міжнародним Фондом “Відродження”. Деякі питання були включені на замовлення проекту Центру політико-правових реформ.

Для порівняння змін громадської думки долучаються результати опитувань, проведених у різний час Фондом “ДІ” разом зі своїми партнерами – Центром Разумкова та Київським міжнародним інститутом соціології, а також деякі дані Моніторингу Інституту соціології НАН України.

Читайте також:
Соціологи назвали партію, в якої найосвіченіший електорат