Слухання в Гаазі: як Україна переконувала трибунал ООН в міжнародних злочинах РФ. День другий

Ілюстративне фото

Сьогодні у Міжнародному суді ООН пройшов другий день слухань за позовом України до Російської Федерації: слово мали представники України.

Ключові тези з їх виступів цитувала агент України у цій справі, заступниця глави МЗС Олена Зеркаль.

Нагадаємо, що на суді Україна позивається до РФ у справі порушення росіянами двох міжнародних конвенцій – про боротьбу з фінансуванням тероризму та про ліквідацію будь-яких форм расової дискримінації.

Юристка Марні Чік, яка представляє Україну на слуханнях у Міжнародному суді ООН в Гаазі, пояснила, у чому полягають маніпуляції Росії щодо актів тероризму, на які посилається Україна у власному меморандумі у справі Україна проти Росії.

Юристка наголосила, що докази України у справі свідчать про те, що терористичні акти, про які заявляє Україна, безпосередньо підпадають під Конвенцію про боротьбу з фінансуванням тероризму.

“Україна не просто називає акти терористичними, ми зібрали достатню кількість доказів – сотні додатків – для доведення порушення згідно зі статтею 2 Конвенції”, – сказала вона.

Зокрема, зібрані і надані суду докази підтверджують, що зброя, яка використовувалася при бомбардуванні цивільних осіб, надходила з Росії.

Серед маніпуляцій РФ Чік назвала стверджування РФ, що катування та вбивства цивільних осіб у так званих “ДНР” і “ЛНР” є звичайними злочинами, які не мали мети залякати населення.

Крім того, Росія стверджує, що в обстрілі Маріуполя реальною метою “ДНР” був контрольно-пропускний пункт та називає його військовою ціллю. Проте є докази, як увечері перед нападом члени “ДНР” обговорювали бажання знищити Східний район Маріуполя.

Чік також підкреслила, що Росія не заперечує усвідомлення терористичної діяльності російськими громадянами, які фінансують “ДНР”, “ЛНР” та інших злочинців в Україні. Крім того, Росія не висловила заперечень щодо кваліфікації вибухів у Харкові та інших українських містах як злочинів за Конвенцією про боротьбу з тероризмом.

Професор Жан-Марк Тувенен пояснив, про що саме йдеться, коли Україна заявляє про порушення Росією як державою своїх зобов’язань за Конвенцією про боротьбу з фінансуванням тероризму.

“Конвенція жодним чином не виключає з юрисдикції Суду спір, коли він стосується фактів, в яких задіяні особи, які є державними посадовими особами, так що заперечення щодо цього є, в кращому випадку, захистом по суті, про що можна стверджувати лише на етапі розгляду справи по суті”, – наголосив професор.

Стерлінгський професор з міжнародного права Єльського університету Гарольд Гонджу Коу розповідав про масові порушення права, які чинить Росія. За його словами, вони повністю підпадають під визначення расової дискримінації, викладеному Міжнародній конвенції про ліквідацію всіх форм расової дискримінації.

“Росія масово карає кримськотатарську та українську громади. Росія прагне відволікти Суд, неправильно характеризуючи спір як такий, що стосується не дискримінації, а правового статусу Криму. Це спір про систематичну дискримінацію народів, а не про статус території відповідно до міжнародного права”, – наголошує Зеркаль.

Також агент України у цій справі наголошує: Міжнародний Суд ООН “може і повинен здійснювати юрисдикцію” щодо спору між сторонами з приводу тлумачення або застосування Міжнародної конвенції про ліквідацію всіх форм расової дискримінації.

Нагадаємо, міжнародний суд ООН 3 червня почав розгляд справи щодо порушення Росією Міжнародної конвенції про боротьбу з фінансуванням тероризму та Міжнародної конвенції про ліквідацію всіх форм расової дискримінації.

Публічні слухання проходять у Гаазі з понеділка по п’ятницю. Слухання присвячені попереднім запереченням, висунутим Російською Федерацією.

Другий раунд усних аргументів запланований на 6 червня, знову першими виступлять представники Росії, а 7 червня свої аргументи надасть Україна.

Нагадаємо, що вчора російська сторона на слуханнях у Міжнародному суді (МС) ООН у Гаазі відкинула всі звинувачення України у фінансуванні тероризму на Донбасі.

Як інформувала “Новинарня“, слухання триватимуть з понеділка 3 червня по п’ятницю 7 червня.

Звинувачення, висунуті до Росії, включають:

• надання зброї та інших видів допомоги незаконним збройним формуванням;
• збиття літака Малайзійських авіаліній рейсу MH17;
• обстріли житлових районів Маріуполя та Краматорська;
• знищення цивільного пасажирського автобуса неподалік від Волновахи;
• смертоносний вибух під час мирного зібрання в Харкові;
• дискримінація щодо української та кримськотатарських громад;
• заборона діяльності Меджлісу кримськотатарського народу;
• хвилі зникнень, вбивства, самовільні обшуки, затримання;
• обмеження на викладання української й кримськотатарської мов.

Відзначимо, що 16 січня 2017 року Україна подала до Міжнародного суду ООН позов проти Росії. Міжнародний суд ООН розглядає позов щодо порушення Конвенції про заборону фінансування тероризму та Конвенції про заборону расової дискримінації.

6 березня 2017 відбулися перші слухання в Гаазі. 19 квітня 2017 року було оголошено рішення про запобіжні заходи. Міжнародний суд ООН у Гаазі визначив, що Росія має поновити діяльність Меджлісу кримськотатарського народу, забезпечити доступність освіти у Криму українською мовою.

У рамках позову проти Росії 12 червня 2018 року Україна відправила до Міжнародного суду ООН цілий автобус доказів російської агресії. Мова йде про меморандум, головний документ, який важить близько 90 кілограмів, складається з понад 17 500 сторінок тексту, міститься в 29 томах і має 75 примірників.

Читайте також:
Чекання Гааги. Як притягнути росіян до криміналу за Донбас і Крим