Млин на “нулі”. Мешканці Новгородського рятують унікальну німецьку споруду біля лінії фронту

 

автор: Людмила Кліщук

У смт Новгородське на Донеччині, яке розташовується в “сірій зоні” між Торецьком і окупованою Горлівкою, місцеві мешканці намагаються врятувати від знищення архітектурну пам’ятку – млин Петера Діка, збудований 1902 року. Ця автентична будівля – спадщина німців-менонітів, які жили тут раніше.

Новинарня” вже писала про унікальне селище Новгородське на лінії зіткнення, яке до 1951 року називалося Нью-Йорк. Тоді герої нашого репортажу ділилася мріями: якби ж то знайшовся інвестор та вберіг старий млин на промисловій території від руйнування. Але минув рік, й історичні споруди таки почали розбирати.

Вид на млин Діка із гори Петровського

Столітній млин Діка входить до комплексу будівель, які належать ТОВ “Нью Йорк агро-інвест”. Придбали комплекс кілька років тому приблизно за 70 тисяч доларів.

Будівля має цікаву архітектуру. Фасад оздоблено цегляним орнаментом, що характерний для забудови німців-менонітів.

Млин Петера Діка з німецької цегли. Фото: Новинарня

Новий власник наприкінці квітня почав розбирати приміщення.

Фото: Facebook ГО “Твоє нове місто”

Мешканці забили на сполох – бо намагаються вберегти європейську спадщину в донбаській глибинці.

Німецьких пам’яток у колишньому Нью-Йорку залишилося мало, їх можна порахувати на пальцях. Вони роблять Новгородське несхожим на інші селища Донбасу, додають населеному пункту неповторного колориту. За інших умов млин Діка міг би стати архітектурною візиткою Новгородського.

У 2010 році українською мовою вийшла книга канадського дослідника менонітської архітектури Руді Фрізена “Менонітська архітектура. Від минулого до прийдешнього”. В цій книзі є опис і будівлі млина Діка у Нью-Йорку/Новгородському:

“Цей чотириповерховий будинок, у якому розмістився млин, зведено у 1903 році Петером Діком. Млин був одним із найбільших у Нью-Йорку та експортував борошно у великих кількостях. На зовнішніх стінах його добре видно пілястри, збудовані з цегли світлішого кольору. Такою самою цеглою підкреслюється і карниз. Фасад поділений на п’ять вузьких ніш, які нагадують решітку. З темної цегли викладені ніші решітки та обрамлення великих вікон у центрі кожної з них. Зі східного боку фасаду зроблено відносно непогану добудову, і таким чином розширено будинок. Спадистий бляшаний дах та декоративна кладка карнизу доповнюють загальний вигляд споруди.
Сьогодні колір стін відрізняється від колишнього, дах – плаский. Млин модернізували та перебудували. Тепер він працює від електричного струму, але деяке автентичне обладнання досі використовується.
Пекарня, що розмістилася поряд із млином, випікає хлібобулочні вироби з борошна, яке мелють у млині.
Магазин, як і млин, є власністю кооперативу. Зі східної частини комплексу можна побачити велику бетонну конструкцію силосної ями. Колись на цьому місці стояв димар автентичного млина”.

Адміністративні приміщення млинового комплексу теж досить непогано збереглися – з них міг би вийти непоганий готель. Принаймні такі мрії плекають небайдужі новгородці.

Тому ініціювали переговори для порятунку млина.

2 травня під час робочої зустрічі представники громадськості, місцевої влади й бізнесу домовилися про “двотижневий мораторій на руйнування” архітектурної пам’ятки.

Під час громадського обговорення. Фото з ФБ-спільноти “Український Нью-Йорк на Донеччині”:

зустріч у новгородському2jpg зустріч у новгородському 4 зустріч у новгородському 5 зустріч у новгородському
<
>

“За кілька днів компанія озвучить суму, за яку вона готова продати автентичні приміщення, і ми зусиллями громадськості та бізнесу намагатимемося зібрати ці кошти, таким чином зберігши архітектурну спадщину німців-менонітів”, – зрезюмував у коментарі “Новинарні” селищний голова Новгородського Микола Ленко.

У планах донбаських нью-йоркців – таки знайти інвестора для столітнього млина. Підприємця, який не побоїться зайти в “сіру зону” та буде спроможний зберегти автентику, організувавши на цій території виробництво.

Секретар селищної ради Тетяна Красько під час екскурсії територією комплексу. Фото: Новинарня

Приміщення млина Діка після реставрації цілком можуть служити за призначенням: заготовлення, сушіння та переробка зерна, виготовлення борошна.

Селищний голова Микола Ленко показує млин Петера Діка. Фото: Новинарня

Новгородці склали відкритого листа до голови Донецької обласної військово-цивільної адміністрації Олександра Куця, аби й він долучився до порятунку пам’ятки.

Млин та територія біля нього. Фото: Новинарня

“24 квітня 2019 року на територію зайшла спеціалізована техніка, розпочато розбір будівель комплексу. Млин Петера Діка може припинити своє існування.

Враховуючи, що смт Новгородське п’ятий рік знаходиться на “лінії зіткнення” в зоні проведення ООС, розбір будь-яких будівель, у тому числі тих, які мають промисловий потенціал, є неприпустимим, бо може викликати негативний суспільний резонанс.

Просимо ініціювати заборону розбірки будь-яких будівель, незалежно від форми власності, розташованих на території населених пунктів, що знаходяться на “лінії зіткнення”, – йдеться у зверненні Новгородської селищної ради до голови ДонОДА/ВЦА.

У документі за підписом селищного голови Миколи Ленка також міститься прохання сприяти в наданні млину  Новгородському статусу пам’ятки місцевого значення.

Громадськість натомість написала подібні листи аж до міністра культури України – аби звернули увагу на збереження архітектурної спадщини у прифронтових містах.

Звернення також скеровано до військово-цивільної адміністрації міста Торецька, якому підпорядковується смт Новгородське. У влади міста просять ініціювати внесення млина, якому понад сто років, до реєстру об’єктів історико-культурної спадщини. Це, переконані мешканці, врятує історичну забудову, яка “є окрасою та історичною пам’яткою європейської культури на Донеччині”.

Місцеві краєзнавці мають надію, що менонітський млин встоїть, як під час відступу радянських військ у 1941 році, коли командування Червоної армії використовувало тактику випаленої землі. Тоді, розповідають, було віддано наказ підірвати споруду. Але місцеві жителі оточили млин і не дали цього зробити, бо боялися померти голодною смертю.

Читайте також:
Нью-Йорк, з якого видно Горлівку.
Німецьке селище в “сірій зоні” показує себе і свою історію

Якщо ви знайшли помилку чи одрук, будь ласка, виділіть фрагмент тексту й натисніть Ctrl+Enter.

   

〉〉 Вподобали статтю? Найкращий лайк - переказ 50, 100, 200 грн. для гонорарів авторам "Новинарні".

〉〉 Кожен читач "Новинарні" має змогу налаштувати щомісячний переказ на довільну суму через сервіс Patreon - на підтримку редакції. Become a Patron!

Ми виправдовуємо довіру!

  ...

...  

〉〉  Хочете читати більше якісних статей і цікавих новин про Україну, що воює? Підписуйтесь на "Новинарню" в соцмережах: Telegram, Facebook, Twitter.

 

Не проґавте найцікавіше!

Раз на тиждень ми відправляємо дайджест з вартими уваги статтями "Новинарні".

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: