Верховній Раді рекомендують ухвалити закон про функціонування української мови як державної

Комітет Верховної Ради з питань культури і духовності рекомендує парламенту ухвалити в другому читанні і в цілому як закон законопроект “Про забезпечення функціонування української мови як державної” (реєстраційний номер 5670-д).

Як передає УНІАН, під час засідання комітету більшість його членів проголосувала за це рішення, крім народного депутата України Ярослава Лесюка.

Нардеп наполягав на тому, щоби його правки були враховані у тексті законопроекту до другого читання.

Як відомо, під час розгляду в першому читанні парламент розглядав і законопроект Лесюка, на підтримці якого наполягала більшість фракції БПП, але в результаті був ухвалений законопроект в першому читанні з реєстраційним номером 5670-д.

На засіданні комітету його голова Микола Княжицький  зазначив, що комітет працював два тижні над двома тисячами правок до другого читання. Він також додав, що “ми проводили міжнародні переговори, не приховую цього, із послами “Великої сімки”, і з генсеком НАТО…”.

“На жаль, є багато голосів, які вимагають направити проект цього закону до Венеціанської комісії. І нам дуже багато розповідали про те, що цей закон вони швидко розглянуть, що потрібна міжнародна експертиза. Але ми категорично проти, тому що це закон про українську мову, і нам вирішувати, якою мовою говорити, як рідну мову використовувати в управлінні нашої держави і в інших публічних заходах, що чітко регламентується…”, — наголосив Княжицький.

Коментуючи після засідання комітету перспективи ухвалення цього законопроекту як закону у Верховній Раді, він спрогнозував, що буде непросто, та висловив сумнів, що законопроект буде розглянуто вже завтра на засіданні парламенту.

Княжицький поінформував, що в законопроекті чітко виписані права і обов’язки уповноваженого із захисту української мови як державної, що буде давати приписи іншим органам, які контролюють виконання мовного законодавства.

Читайте також:
Як пробивали “за основу” закон про державну мову #5670-д. І що він передбачає

За його словами, передбачається створення комісії, яка буде в ранзі органу центральної виконавчої влади та організовуватиме проведення тестів.

При цьому він зазначив, що тести будуть різної складності, оскільки продавець в магазині має вміти спілкуватися, але не повинен знати мову на рівні письменника або доктора наук.

Княжицький наголосив, що чиновники вищої категорії обов’язково будуть складати тести з української мови.

Також законопроектом передбачено, що на телебаченні 90% контенту має бути україномовним, а на регіональному рівні — 80%.

При цьому він нагадав, що зараз на загальнонаціональних каналах контент української мови має становити 75%, а на регіональному — 60%.

За словами Княжицького, деякі статті закону вступатимуть в силу не відразу, а через два-три роки.

Він зазначив, що, зокрема, українізація армії має бути поступовою.

“Ми в законі згадали мови країн ЄС, які ми не обмежуємо в якихось нормах, і це пов’язано з захистом прав національних меншин, який дуже жорстко контролює ЄС і НАТО, а співпраця за НАТО для України є надзвичайно важлива”, — наголосив Княжицький.

Також він поінформував, що пропонується ввести з 2023 року перехід на українську мову викладання для національних меншин і при цьому додав: “На жаль, наші партнери по НАТО ставляться до цього інакше, ніж ми, тому ми повинні йти на певні компроміси. А інша причина полягає в тому, що немає ще достатньо підготовлених вчителів з предметів українською мовою для деяких національних меншин на заході нашої країни, і завдання держави підготувати цих вчителів”.

Також у законопроекті виписано багато символів для заохочення вивчення української мови.

Читайте також:
Рада береться вирішити “мовне питання”. Активісти пояснили, чому проект 5670-д – найкращий