Воєнний стан: як він вплине на Україну та чи є його запровадження оголошенням війни

 

25 листопада при перебуванні у акваторії Чорного моря, після спроби перетину Керченської протоки, українські військові судна були атаковані та захоплені збройними силами Російської Федерації. В полон, за словами начальника Генштабу Віктора Муженка, потрапило 23 українських військових, 6 з них поранено.

ВІДЕО: таран українського буксира російськими військовими 

Сергій Стерненко
громадський активіст, голова ГО “Небайдужі”

У зв‘язку з черговим актом агресії РФ щодо України було скликано засідання Ради нацбезпеки та оборони, на котрому оголошено про намір Президента запровадити в Україні правовий режим воєнного стану (ВС).

Водночас, Президент наголосив, що Україна має ввести ВС не для проведення наступальних дій, а виключно для захисту та оборони. Також він повідомив, що це не вплине на положення на сході та на інших ділянках (мабуть, маючи на увазі адмінкордон з окупованим Кримом). Рішення не передбачає негайної мобілізації та не буде обмежувати конституційні права та свободи громадян.

Президент додав, що воєнний стан не означає оголошення війни, і Україна ні з ким не планує воювати.

Чим є воєнний стан

Режим воєнного стану і його запровадження регулюється відповідним Законом, Конституцією України, Указом Президента та регламентом Верховної Ради.

Закон України «Про правовий режим воєнного стану» каже таке:

Стаття 1. Визначення воєнного стану

1. Воєнний стан – це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Простіше кажучи, воєнний стан − це спеціальний режим, під час якого держава та суспільство переходять на особливі умови функціонування у зв‘язку з агресією або її загрозою, що запроваджується для захисту України та запобігання зовнішнім загрозам.

Гіпотеза статті визначає вичерпний перелік умов, за котрих потрібно вводити воєнний стан — збройна агресія чи загроза нападу, небезпека державній незалежності України, її територіальній цілісності.

Це означає, що всі правові умови для запровадження ВС були ще від початку 2014 року (хоча тоді і діяв інший, але із тим же визначенням Закон про правовий режим ВС), коли РФ захоплювала Крим та розв‘язувала війну на Донбасі. Війська Росії тоді поводили себе значно агресивніше, аніж зараз, відбувались активні бойові дії та окупація території України.

Проте тоді керівництво держави не планувало введення воєнного стану, а сам Президент у липні 2014-го виступив категорично проти такої ініціативи:

“Закликаючи владу до ухвалення рішення про введення воєнного стану, народні депутати мають усвідомлювати наслідки для країни такого рішення. Сьогодні навіть одне необережне слово здатне потягнути за собою великі наслідки”, – зазначив тоді Петро Порошенко.

Сьогодні ж риторика Верховного головнокомандувача є діаметрально протилежною.

То ж чому рішення про ВС приймається саме зараз, і саме за цих обставин? Адже фактично не відбулось чогось, що було б неочікуваним — Росія вже майже п‘ять років веде проти нас війну, чи не щодня вбиваючи наших солдатів, і за цей час агресія не припинялась ні на мить.

Відповідь на це питання може знати тільки Президент Петро Порошенко.

Будь-які гіпотези на даний момент виглядають дивно та нелогічно. Але, певен, найближчі дні дадуть нам ясність у тому, що відбувається.

Процедура запровадження воєнного стану

За Законом, Рада національної безпеки й оборони (яку очолює Президент) звертається до Президента з пропозицією запровадження ВС.

Президент видає відповідний указ та направляє його разом із проектом закону про запровадження воєнного стану до Верховної Ради для затвердження, що має відбутись протягом 2 днів.

Відповідно до регламенту ВР, парламент може затвердити указ повністю, із застереженнями, або не затвердити його взагалі.

Скільки часу і де діє воєнний стан

Воєнний стан може запроваджуватись як на всій території України, так і на окремій території. Це має бути чітко зазначено у президентському указі.

РНБО запропонувала термін дії режиму ВС на 60 діб (пізніше Президент заявив, що його може бути введено лише на 30 днів – “Н“). Він може бути припинений автоматично (у випадку непродовження) після вичерпання цього терміну або відповідним рішенням Верховної Ради.

Також воєнний стан можуть продовжити за необхідності.

Які права та свободи можуть бути обмежені

Одразу потрібно зазначити, що вичерпний перелік обмежень прав та свобод має також бути вказаний в указі президента і запровадження ВС не означає автоматичне застосування всіх (крім обов’язкових) обмежень, що можуть виникати.

Закон «Про правовий режим воєнного стану» передбачає можливість запровадження таких обмежень:

  • Заборона проведення виборів та референдумів на час дії воєнного стану (обов‘язково).
  • Заборона зміни Конституції (обов‘язково).
  • Заборона проведення масових заходів: акцій, мітингів, зібрань, тощо (обов‘язково).
  • Обмеження свободи пересування, зміни місця проживання для військовозобов‘язаних, введення комендантської години.
  • Спрощена процедура огляду та обшуку.
  • Оплатне примусове вилучення майна у цивільного населення в разі воєнної необхідності.
  • Обмеження роботи мережі інтернет, мобільного зв‘язку, тощо.
  • Обмеження роботи окремих засобів масової інформації в інтересах держави.
  • Запровадження трудової повинності щодо цивільного населення для ліквідації наслідків бойових дій або для проведення оборонних робіт.
  • Інтернування (примусове затримання/оселення) громадян іноземної держави, яка загрожує нападом чи здійснює агресію проти України.

З Указу Президента, опублікованого 26 листопада, стає зрозуміло, що обмежуватись на час дії воєнного стану можуть такі права та свободи:

– недоторканість житла
– таємниця листування, телефонних розмов тощо
– невтручання в особисте та сімейне життя
– свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України
– право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань
– право брати участь в управлінні державними справами, у всеукраїнському та місцевих референдумах, вільно обирати і бути обраними
– право збиратися мирно, без зброї і проводити збори, мітинги, походи і демонстрації
– право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності
– право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом
– право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає
– право на страйк
– право на освіту

Вибори під час воєнного стану

Чи відбудуться заплановані на 31 березня 2019 року вибори Президента, а пізніше і парламентські, у випадку введення режиму ВС? Так.

Якщо воєнний стан буде запроваджений на 60 або тим паче на 30 діб, це не повинно вплинути на проведення виборів до Верховної Ради.

Вибори Президента також мають бути проведені в час, коли ВС вже, можливо, не діятиме. Проте його запровадження [на довший термін, ніж 30 днів] може зсунути дату початку передвиборчої кампанії, що має стартувати 31 грудня. А отже, якщо так станеться, і сама дата президентських виборів, швидше за все, буде змінена.

В теорії воєнний стан (а значить і заборона проведення виборів) може тривати стільки, скільки і збройна агресія РФ або її загроза, а отже, керівництво країни може залишатись незмінним до його завершення.

Хто керує країною під час воєнного стану

Основна влада під час ВС зосереджується у Президента України та військових адміністрацій — органів, що йому підпорядковані та здійснюють безпосереднє керівництво на місцях і забезпечують дію воєнного стану.

Знову ж таки, дуже багато залежить від визначення поширення дії ВС у просторі — чи це вся територія України, чи лише частина.

ЧИ ЗАКРИЄМО МИ КОРДОНИ ТА ЧИ РОЗІРВЕМО ДИПЛОМАТИЧНІ СТОСУНКИ З АГРЕСОРОМ?

ЧИ Є ВВЕДЕННЯ ВОЄННОГО СТАНУ ОГОЛОШЕННЯМ ВІЙНИ?

Режим воєнного стану не регулює ці питання.

Саме лише його запровадження, як це не дивно, не закриває наші кордони від країни-агресора, не припиняє дипвідносин із ним та не заморожує його активи на нашій території і не тягне інших наслідків для агресора.

По суті воєнний стан регулює лише правила поведінки нашої держави та громадян всередині країни і не створює жодних юридичних наслідків для іноземних держав.

Оголошення війни — окремий акт, що відповідно до Конституції, за поданням Президента затверджується Верховною Радою.

Згідно із ІІІ Гаазькою конвенцією 1907 року держава, що оголошує війну, повинна повідомити про своє рішення країну, проти якої ця війна спрямована, та нейтральні держави у формі ультиматуму або недвозначного оголошення про початок війни.

Скасування безвізового режиму, що досі діє між Росією та Україною, потребує також окремої дії з боку глави держави — підписання відповідного указу.

Розірвання дипломатичних відносин також потребує окремого акту волевиявлення від України. Згідно з Віденською конвенцією про дипломатичні зносини, у такому випадку з нашої території висилаються іноземні дипломати країни-агресора та одночасно відкликаються наші диппредставники з території ворога, а держави мають забезпечити охорону і збереження дипломатичних представництв країн, між якими розриваються дипстосунки.

Згідно зі статутом ООН, рішення про розірвання дипломатичних зносин між державами, перервання економічного, транспортного та інших сполучень може прийматись Радою безпеки ООН із обов‘язковістю виконання такого рішення для країн-учасниць.

Це може здійснюватись для збереження безпеки і миру у випадку виникнення конфліктів між державами з ініціативи самої ООН або країни, яка стала учасником конфлікту.

І такий сценарій був би для України найбільш оптимальним, оскільки мав би надзвичайно вагому силу з точки зору міжнародного права.

Але в цій ситуації є одне «але»: Російська Федерація є одним із п‘яти постійних членів Радбезу ООН, і без її голосу прийняти таке рішення просто неможливо.

Проте, у нас все ще залишається національний інструментарій, і питання його застосування залежить виключно від волі Президента та Верховної Ради.

Висновки

Підсумовуючи, варто сказати, що для забезпечення обороноздатності України ми вже давно мали б вживати усіх заходів для того, щоб обмежити можливості РФ впливати на Україну та втручатись у наші внутрішні справи.

І це має бути не тільки комплекс дій на міжнародній арені, закриття кордону, замороження російських активів, тощо. Це повинно стосуватись і змін до Кримінального кодексу та встановлення відповідальності за підтримку дій країни-агресора та невизнання факту агресії, і кримінального переслідування таких відвертих лобістів агресії проти України, як Медведчук, Новинський, Мураєв (список не є вичерпним).

Вживання напівзаходів не дає нам можливості ефективно захищати Україну від зовнішньої агресії, адже оборона — справа комплексна.
І якщо під гаслами захисту України відбуваються тільки окремі дії для оборони, то це привід усім нам замислитись — чому, попри те, що агресія з боку Росії триває вже майже 5 років, Україна досі не вжила всіх необхідних заходів для захисту держави та громадян?

Чому лише зараз розглядається питання запровадження воєнного стану, якщо всі підстави для цього виникли зовсім не вчора?

Але хай там як, ми всі повинні мати, про всяк випадок, готовий «тривожний» рюкзак, знати про правила надання першої медичної допомоги та де знаходяться найближчі бомбосховища і військові комісаріати.

І, незалежно від політичних та правових режимів в Україні, пам‘ятати про головне — ми з вами вже живемо в умовах війни.

Читайте також:
Кравчук, Кучма і Ющенко зробили заяву щодо воєнного стану

Що забороняє Закон “Про правовий режим воєнного стану”. ПОВНИЙ ТЕКСТ

Якщо ви знайшли помилку чи одрук, будь ласка, виділіть фрагмент тексту й натисніть Ctrl+Enter.

 

〉〉 Найкращий лайк - переказ 50, 100, 200 грн. для гонорарів авторам "Новинарні".

〉〉 Кожен прихильник "Новинарні" має змогу налаштувати щомісячний переказ на довільну суму через сервіс Patreon - на підтримку редакції. Become a Patron!

Ми виправдовуємо довіру!

 

〉〉  Хочете читати більше якісних статей і цікавих новин про Україну, що воює? Підписуйтесь на "Новинарню" в соцмережах: Telegram, Facebook, Twitter.

 

- реклама -

Не проґавте найцікавіше!

Раз на тиждень ми відправляємо дайджест з вартими уваги статтями "Новинарні".

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: