Замальовка з передової: розмови перед боєм, “дискотека” і “4-5-0”. ВІДЕО

Ігор Меделян
журналіст, військовий кореспондент UATV (зі Світлодарської дуги)

(FB)

Хлопок, різкий хрускіт, щось б’є над головою, і згори сиплються шматки чи то стіни, чи шиферу. Починає зрадницьки гупати серце.

У дворі на маленькому п’ятачку, закритому стінами – безпечно. Але ноги самі несуть до схованки.

Черговий на радійці приймає доповіді постів: “вихід”, “стрілкове”, “наблюдаю”, “на … годин”, “ДШК по …”.

Ворог б’є з кількох точок по лінії українських опорних пунктів. Це якраз початок “дискотеки”. Крізь зачинені двері чути, як десь іде бій.

За деякий час – настає тиша, і командир дає добро швидко вийти на один із постів.

Бронік, камера і сигарети. Вирушаємо. На ВОПі чекають, коли сєпари перезарядять зброю. Знайомий голос у темряві розповідає, що скучив за домом.

П’ятий рік війни. Сину ще немає трьох, і він бачив батька лише кілька разів. Кожного разу у відпустці вдома зустрічає тата нова маленька людина – у цьому віці вони ростуть дуже швидко. Молодий батько-воїн скоро іде на дембель: “Я своє тут зробив”. Більше за війну він хоче бачити, як росте його дитина.

Один із бійців — на війні лише місяць. Попереду — три роки служби і хтозна скільки війни.

Розмову обриває противник: пост під обстрілом. “Понеслась!”

У темряві лунають розриви. З відповіддю не баряться. Стрільці з обох сторін вираховують одне одного. Зав’язується дуель кулеметників.

Молодий батько відстоює право повернутися додому, до маленького сина і коханої дружини. Зрештою, він виявляється спритнішим, і ворог замовкає.

Черговий на радійці приймає доповіді постів: “…4-5-0”.

У небі над українським Донбасом зависає тиша, місяць і зорі.

Нічний бій у смт Зайцеве. Фото: ФБ Анатолій Степанов

Читайте також:
У бронежилетах, під обстрілами з “промки”: військові ООС
відбудовують зруйновану Авдіївку