У Гренландії у вівторок, 24 квітня, проходять вибори до місцевого парламенту, і ключовим питанням є політичне відокремлення острова від Данії.
Як відомо, Гренландія здобула автономію в 1979 році, а у 2009-му – самоуправління. Копенгаген зберігає контроль лише над зовнішньою політикою та обороною Гренландії.
При цьому найбільший у світі острів із населенням лише 55 тисяч осіб, переважно вкритий льодовиками, щороку отримує від данського уряду майже 500 мільйонів євро субсидій. Вони становлять 60% річного бюджету острова.
Хоча конституція Данії визнає право острова на самовизначення, але якщо Гренландія стане незалежною державою, вона втратить субсидії.
Тому головним питанням для партій, які виступають за незалежність Гренландії і беруть участь у виборах, є питання, як проголосити суверенітет без зубожіння острова, повідомляє Agence France Press. Адже незалежна Гренландія може стати найбіднішою – поряд із Сан-Марино – країною Європи за розміром ВНП.
Із семи політичних партій, які беруть участь у виборах, шість виступають за незалежність.
Окремі з них хочуть проголосити незалежність до 2021 року, на який припадає 300-та річниця окупації острова Данією.
Соціологічні опитування віддають перевагу ліво-націоналістичній партії Inuit Ataqatigiit (“Народна громада”), яка може розраховувати на 31% голосів.
Соціал-демократична партія Siumut (“Вперед”), що домінувала в Гренландії з 1979 року і зараз перебуває при владі, отримує 27,4%.
Читайте також:
Українські ВПС завершують операцію “Північний сокіл” у Гренландії
〉〉 Вподобали статтю? Найкращий лайк - переказ 50, 100, 200 грн. для гонорарів авторам "Новинарні". Наші рахунки – тут.
〉〉 Кожен читач "Новинарні" має змогу налаштувати щомісячний переказ на довільну суму через сервіс Patreon - на підтримку редакції.
Ми виправдовуємо довіру!