Новий рік від трипільців до Євромайдану: виставка про зимові свята в Національному музеї історії

У суботу, 23 грудня, в Національному музеї історії України (НМІУ) відкривається святкова виставка “Жив-був Новий рік”.
На ній кожен зможе знайти свою ялинку – чи то з дитинства, чи з Євромайдану, пригадати родинну історію, пов’язану з ялинковими іграшками, гірляндами, музичними скриньками, дідами морозами й миколаями – загалом, дізнатися історію зимових свят від їх зародження до сьогодення.

Як все починалося: передісторія Різдва

Виставка “Жив-був Новий рік” варта уваги в ці дні ще й тому, що поєднує історично-наукову тематиму виникнення зимових свят та вожночас передає новорічно-різдвяну атмосферу.

Музейники пропонують почати огляд з передісторії Нового року та Різдва, яка представлена в археологічній вітрині.

На сьогодні достеменно не відомо, як насправді святкували Новий рік наші предки. Знаємо лише, що у давні часи велику увагу приділяли початку або закінченню польових робіт.
Можна припустити, що для цього вони використовували обрядові скульптури трипільської культури, кераміку з календарними орнаментами черняхівської культури, гралися з астрагалами (таранними кісками суглоба задньої кінцівки парнокопитної тварини), передбачали на них долю, поклонялися Ладі – богині весни і кохання (її для музею намалював художник Віктор Крижанівський).

Після Хрещення Русі на території України вперше зустрічаються іконки із зображенням святого Миколая, хрести-енколпіони, проте люди не відмовилися повністю від язичництва. Цьому доказом є, наприклад, медальйон, на якому з одного боку зображена Пречиста Діва, з іншого – божество у вигляді змій.

Звідки походять новорічні ялинки

Перші різдвяні ялинки з’явилися у ХV столітті у протестантських країнах, Німеччині та Голландії.
Набагато пізніше, після указу Петра І, в 1700 році, ця традиція поширилася і на терени сучасної України, яка входила до складу Російської імперії.

До того часу новорічно-різдвяні свята проходили з дідухом, солом’яними “павуками”, кутею та іншими смаколиками.
Як все виглядало – можна побачити у змайстрованій співробітниками НМІУ сільській святково прибраній хаті Наддніпрянщини.

Дослідники ялинкових прикрас вважають, що в Німеччині перші ялинки стояли лише в церквах, їх прикрашали яблуками – символом спокуси – та облатками як символом спасіння.
Згодом люди перейняли традицію святкування з вічнозеленим деревом та розширили асортимент “іграшок” до груш і печива, яке діти відразу ж з’їдали.

У 1858 році в Лотарингії був неврожай яблук, і склодув із села Гетценбрюк (нині належить Франції), щоб врятувати ситуацію, придумав кульки. Зі швидкістю вітру вони набули популярності в Німеччині, згодом – у Великій Британії та її колоніях, у Російській імперії тощо.

Німеччина довгий час, навіть після програшу у І світовій війні, залишалася монополістом із виготовлення ялинкових прикрас.

Новітня історія України через призму ялинкових прикрас

Перші ялинки в Україні встановлювали не в оселях, а в корчмах і шинках. Коли ж традиція укорінилася, ялинки почали заносити в помешкання.

Кураторка виставки, співробітниця НМІУ Юлія Гейко пропонує ознайомитися з першими ялинковими прикрасами в одній із дореволюційних квартир, куток якої вона з колегами відтворили у рамках виставки. На ялинці красують замотані у фольгу горішки, фігурки з вати.

“Німецькі кульки та фігурки філігранної роботи для простих людей були надто дорогими. Спершу прикрашали ялинки паперовими гірляндами, справжніми ляльками, саморобними фігурками, змайстрованими з вати. Для цього вату занурювали у клей, обмотували навколо дротика. Коли вона висихала, розмальовували. Одна бабуся передала нам кілька ватяних іграшок зі своєї колекції. Сьогодні їх побачити – справжня рідкість”, – каже Юлія Гейко.

У 1928 році більшовики заборонили святкувати Новий рік і Різдво, назвавши їх “буржуазними пережитками”. Але 28 грудня 1935 року, після того як тодішній секретар ЦК КП (б) України Павло Постишев опублікував у газеті “Правда” заклик організувати ялинку для дітей, Новий рік реабілітували.
Люди самостійно відновлювали культуру створення ялинкових прикрас, майстрували їх із перлинок, бісеру тощо.

“У 1937 році постановою ЦК оголосили, що відтепер Дід Мороз буде головним героєм Нового року. Святого Миколая викреслили з пам’яті людей. До того Миколай був у пошані, його зображення бачимо на дощечках, якими вибивали миколайчиків на різдвяних пряниках. У цей час також на заміну Вифлеємській восьмикутній зірці прийшла радянська п’ятикутна. На прикрасах, виробництво яких запустили більшовики, масово зображали радянську символіку”, – розповідає кураторка виставки.

Ялинкові прикраси: від філігранної роботи до примітивності

У післявоєнні роки, коли не було чого їсти, запустили серію іграшок у формі овочів і фруктів, які мали б показувати достаток у СРСР. Зважаючи на брак сировини, ялинкові прикраси робили з бракованих лампочок.

За словами Юлії Гейко, розквіт скляних іграшок припав на 50-ті роки. На радянських фабриках кожна іграшка була витвором мистецтва, з чітко прописаними рисами обличчя – майстри креативили над найменшою деталлю.

“Уже в 60-ті роки помітна певна халтура. На іграшці з людським обличчям могли розходитися очі, зображали непропорційні форми. У свою чергу масове будівництво хрущовок зробило великий відбиток на розвиток іграшок. У тісних квартирах не вміщалася велика ялинка, тож вийшли “малютку” з відповідними мініатюрними іграшками до неї”, – зазначає музейниця.

Космічна тема на прикрасах появилася ще до запуску першої ракети. На одній із прикрас хлопчик сидить на ракеті, знизу підпис: “1958 рік”.

Із розвитком хімічної промисловості зріс ринок штучних ялинок – вони представлені і в експозиції НМІУ.

“Для декого з відвідувачів вони стануть сюрпризом, а комусь нагадають стару валізу чи дерев’яний ящик від посилки на горищі, де свято зберігалося упродовж року. До речі, на одній з інсталяцій ми показуємо, як колись зберігали іграшки”, – додає Юлія Гейко.

Разом легше і спільну історію свята створити: працівники музею та колекціонери поділилися ялинковими прикрасами, листівками та фотографіями з Нового року.

Виставка “Жив-був Новий рік” особлива тим, що на ній звідусіль зібрані ялинкові прикраси різного стилю, дореволюційні і діаспорні листівки, гірлянди та ялинки з подарунками під ними.

Частину експонатів надано з фондів НМІУ, яскравими прикладами історії іграшки поділилися Державний музей іграшок, працівники музею, українська письменниця Лада Лузіна, колекціонерка Катерина Ковпак та відвідувачі музею.

Фото (гортайте) >>>>

Новий рік - історія - НМІУ _2 Новий рік - історія - НМІУ _3 Новий рік - історія - НМІУ _6 Новий рік - історія - НМІУ _7
<
>

“Люди сприймають історію через власні родинні спогади, які особливо яскраві та теплі у новорічно-різдвяні свята. Тож цього року ми запропонували нашим співробітникам поділилися спогадами з дитинства і принести для проекту ялинкові прикраси і листівки, які багато років поспіль створювали святковий настрій для всієї родини. У наступні роки ми попросимо усіх охочих долучитися до проекту і разом відтворити історію свята”, – розповідає генеральний директор Нацмузею історії України Тетяна Сосновська.

Знайти свою ялинку – зануритись у спогади

Із кожною ялинковою прикрасою на виставці пов’язана приватна історія. Одна зі співробітниць НМІУ принесла прикрашену картонну ластівку в гнізді, яку в дитинстві знайшла на викинутій ялинці. Їй стало шкода ластівки на морозі, відтоді ця прикраса є однією з почесних на ялинці в її домівці.

Хтось пригадав, як у їхній родині довгі роки зберігалася іграшка, яку в 30-ті роки, коли батько був школяриком, йому подарували на Новий рік за добрі оцінки. Для родини скляна кулька у ті роки була великою розкішшю, тому берегли її як зіницю ока.

У молодшого покоління не такі сентиментальні спогади. Іграшки 90-х нагадали часи, коли зарплату деяким батькам виплачували коробками з кульками із написами “Веселих свят!”
Та щоб Новий рік і Різдво справді стали веселими, потрібно було чи не всією родиною виходити на базар і торгувати “святом”.

Однією з родзинок виставки є копія ялинки з Євромайдану, яка стала справжнім арт-об’єктом, прикрашеним різноманітними плакатами, українськими прапорами та прапорами Європейського союзу.

Виставка “Жив-був Новий рік” триватиме у Національному музеї історії України (вул. Володимирська, 2) до 20 січня 2018 року.

Фото надані НМІУ

Читайте також:
Історичний музей для дітей: жваві екскурсії, сувеніри власноруч
і незабутній День захисника

 

Якщо ви знайшли помилку чи одрук, будь ласка, виділіть фрагмент тексту й натисніть Ctrl+Enter.

 

〉〉 Найкращий лайк - переказ 50, 100, 200 грн. для гонорарів авторам "Новинарні".

〉〉 Кожен прихильник "Новинарні" має змогу налаштувати щомісячний переказ на довільну суму через сервіс Patreon - на підтримку редакції. Become a Patron!

Ми виправдовуємо довіру!

 

〉〉  Хочете читати більше якісних статей і цікавих новин про Україну, що воює? Підписуйтесь на "Новинарню" в соцмережах: Telegram, Facebook, Twitter.

 

Не проґавте найцікавіше!

Раз на тиждень ми відправляємо дайджест з вартими уваги статтями "Новинарні".

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: