Суд випустив на волю “тітушку” Крисіна, який під час Майдану добивав пораненого журналіста Веремія

Генеральна прокуратура України готує апеляційну скаргу на рішення Шевченківського районного суду міста Києва, який сьогодні, 22 грудня, звільнив від відбування покарання “тітушку” Юрія Крисіна, що під час Революції гідності добивав биткою пораненого журналіста В’ячеслава Веремія.

Як повідомляє УНІАН, суддя Олег Лінник визнав Крисіна винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 296 Кримінального кодексу (хуліганство із застосуванням вогнепальної або холодної зброї чи іншого предмета, спеціально пристосованого або заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень. – Н)  призначив йому покарання у вигляді 4 років позбавлення волі.

Водночас, на підставі ст. 75 КК, Крисіна звільнено від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки.

Це означає, що якщо впродовж двох років Крисін не вчинятиме кримінальних правопорушень, він буде звільнений від відбування покарання в місцях позбавлення волі.

Генеральна прокуратура просила для нього шість років позбавлення волі.

Крисін визнав себе винним у хуліганстві – це одна з пом’якшувальних обставин, яка зумовила такий м’який вирок. Ще одна обставина – наявність двох неповнолітніх дітей.

На суд організатор банди “тітушок” прибув не заарештованим, оскільки як запобіжний захід мав лише особисте зобов’язання. Після оголошення вироку він вільно залишив залу суду.

“Оскільки призначене Крисіну покарання є явно несправедливим через його м’якість, Генеральною прокуратурою України готується апеляційна скарга на вказаний вище вирок у зв’язку з неправильним застосуванням закону про кримінальну відповідальність (ст. 75 КК України) та невідповідністю призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого”, – заявили у ГПУ.

Юрій Крисін у кримінальних колах Києва (і не лише) був відомий іще задовго до Революції гідності.

“Рейдерства, віджими, рекет. Неймовірну кількість разів світився під час захоплень різних об’єктів донецькими, і не тільки, в Києві. І не тільки в Києві. Побиття, погрози, зброя. Завжди виходив сухим з води чомусь”, – пише про “славу” Крисіна відомий блогер і волонтер Роман Сініцин.

За чутками, Крисін – це силове крило з орбіти злочинного угруповування Юри Єнакієвського (соратника Віктора Януковича – Юрія Іванющенка).

“Під час подій Майдану Крисін зі своїми людьми неодноразово світились під час сутичок з протестувальниками. Діяли в зв’язці з ментами. В січні 2014-го Крисін давав своїх тітуханів «в оренду», поки сам відпочивав на Мальдівах, тітухани активно брали участь у викраденнях і катуваннях майданівців.
Частина прізвищ відомі“, – зазначає Сініцин.

У ніч на 19 лютого 2014 року Крисін разом із групою осіб, переважно спортсменів і раніше засуджених, на Великій Житомирській біля Київського главку МВС зупинив таксі з журналістом газети “Вєсті” В’ячеславом Веремієм.

Поранивши Веремія з вогнепальної зброї, Крисін із поплічниками добивали його битками і палицями – за те, що знімав на телефон, як вони зупинили автомобіль.

Журналіста доправили до реанімації, проте внаслідок втрати великої кількості крові та травм вранці 19 лютого він помер під час операції.

Це доведений епізод – убивство Веремія сталося в центрі Києва, є свідки цієї події. Окрім забитого до смерті журналіста, тоді там же було поранено і вбито ще кілька осіб.

У березні 2014 року Крисіна за цим епізодом затримали в спортзалі на Печерську. Він зізнався, що отримував за “комплекс послуг” під час Майдану 20 тисяч доларів.

Незважаючи на все це, суд кваліфікував участь Крисіна у вбивстві Веремія як “хуліганство” – вогнепального поранення журналісту завдав не він, а його поплічник. Хоча Крисін був далеко не рядовим виконавцем в організованій банді “тітушок”,

Якийсь час він сидів у СІЗО, потім суд випустив його під домашній арешт, а ще згодом – під особисте зобов’язання не покидати межі Києва.

В цей час Уповноважений Верховної Ради з прав людини Валерія Лутковська поскаржилася генеральному прокурору Юрію Луценку на Департамент спецрозслідувань щодо того, що він незаконно, на її думку, примусив Крисіна носити електронний браслет.

У листі до Луценка від 23 листопада Лутковська наголошує, що з Крисіна не було знято електронний браслет, попри те, що термін дії судової ухвали, якою суд зобов’язав його носити цей браслет, вичерпався. Також у листі вона повідомляла, що отримала відповідь від начальника Департаменту спецрозслідувань ГСУ ГПУ Сергія Горбатюка, в якій він заявив: браслет з Крисіна не зняли, оскільки термін дії покладених на нього судом зобов’язань продовжено автоматично у відповідності до ст 315 КПК.

Тим часом, як пише Сініцин, на волі Крисін повернувся до старого і почав “кришувати” перевезення (маршрутки) та торгівлю на Центральному вокзалі Києва і ще в кількох місцях.

“У своєму стилі кришувати і підминати. Маршрутчиків просто б’ють, перевізники починають платити Крисіну.
В жовтні 2015 Крисін приймає участь в перестрілці на ст. метро Житомирська, там був замєс з маршрутчиками теж. У Крисіна в машині поліція знаходить бойову гранату РГД-5. За цей епізод Крисін в 2016 році отримує три роки. Умовно.
У 2016 Крисін світиться як мінімум в 3-х епізодах зі зброєю та рейдерством – віджимали заправки мережі «Народна» по Києву.
Світиться, це мається на увазі що є відео і документальні свідчення потерпілих або свідків.
Епізодів було насправді більше в рази”, – зазначає Сініцин.

В одному з цих епізодів Крисін поранив із вогнепальної зброї співробітника АЗС, за що півроку відсидів у СІЗО, але рівно рік тому Апеляційний суд Києва відправив його під домашній арешт.

“Кажуть,  Крисін великий друг клоуна, який так хоче бути подібним на Кадирова, Олексія Савченка – голови Миколаївської ОДА. І інших впливових друзів у нього вистачає в Києві та регіонах. Це дуже пояснює,  чому Крисін не сидить «п’ятнашку» або довічне і прекрасно себе почуває і в фізичному і в матеріальному плані”, – пише блогер.

Якийсь час у період перебування під різними запобіжними заходами (не в СІЗО) Крисіна навіть безкоштовно охороняла Поліція охорони – нібито через погрози йому з боку невідомих осіб.

З тієї ж причини суд щодо вбивства Веремія також проходив у закритому режимі.

Читайте також:
Суд повернув прокуратурі обвинувальний акт у “майданівській” справі про передачу зброї “тітушкам”