На Чернігівщині активісти скинули бюст партизана з НКВС Федорова

У місті Корюківка на Чернігівщині праві активісти скинули з постаменту погруддя генерала НКВС СРСР, партизанського командира Олексія Федорова.
Про це повідомили активісти молодіжної націоналістичної громадської організації “С14 Чернігів”, які взяли на себе відповідальність за подію.

“Незважаючи на те, що Федоров підпадає під декомунізаційне законодавство, до цього часу він продовжував стояти в центрі Корюківки. За нашою інформацією, чиновники з ОДА всіляко гальмували та саботували процес демонтажу ідола, тому було ухвалено рішення не затягувати до наступного року і скинути ката. Це останній ідол чекістам, повергнутий націоналістами”, – йдеться в дописі “С14 Чернігів” у “Фейсбуці”.

Представники організації вказують, що Олексій Федоров особисто підписував смертні вироки та прирікав на заслання “ворогів народу”.

“Радянська пропаганда зліпила з Олексія Федорова героя партизанського підпілля. Фактично ж перший секретар обкому партії розгорнув проти українського селянства справжній комуністичний терор”, – підкреслили в організації.

Як зазначили в Головному управлінні Нацполіції в області, офіційно заява про повалення погруддя Федорову не надходила, але ця подія дійсно відбулася, передає УНІАН.

За висновком поліції, місцева влада Корюківки не хотіла “псувати свій імідж” і чекала, доки це зробить “третя сила”.

У Чернігівській обласній державній адміністрації зазначили, що Олексій Федоров – спірна фігура в декомунізації: з одного боку – він радянський партійний діяч, а з іншого – учасник Другої світової війни.

Також співрозмовник УНІАН зауважив, що навряд чи варто говорити про повне звільнення території області від пам’ятників радянським діячам, адже вони можуть залишатися на кладовищах.

Довідка. Олексій Федоров (1901-1989) – генерал-майор НКВС, двічі Герой Радянського Союзу, радянський партійний і державний діяч.
У роки німецько-радянської війни командир Чернігівсько-Волинського партизанського з’єднання, перший секретар Чернігівського і Волинського підпільних обкомів КПРС. Надалі очолював обкоми в Ізмаїлі, Херсоні, Житомирі.

Радянські партизани зі з’єднання Федорова вночі 27 лютого 1943 року напали на окупаційний гарнізон міста Корюківка. Планувалося визволити з в’язниці заручників. Відповідальність за дії партизанів і підпільників нацисти поклали на цивільне населення, що призвело до Корюківської трагедії 1-2 березня 1943 року, в результаті якої знищено до 7 тисяч мирних городян.

Надалі 1943 року Федоров за наказом НКВС перемістив диверсійні загони на територію правобережної України і на Волинь, де “федоровці” проводили “зачистки” в українських населених пунктах, чинили опір УПА.
Наприкінці березня 1944 року партизанське з’єднання, яким керував Федоров, при зустрічі з передовими частинами Червоної армії налічувало 5257 осіб.

У квітні 1932 – липні 1933 років Федоров був головою Корюківської районної ради профспілок.