Муженко з боєм деблокував 30-ту бригаду, віз на голові матюкливого солдата і був збитий “градом”. ІНТЕРВ’Ю

Начальник Генерального штабу Віктор Муженко розповів, як на початку АТО у складі бойової групи особисто брав участь у розблокуванні колони 30-ї бригади на Луганщині, як йому на голову в БТРі сів солдат і обматюкав та як він устиг врятуватися від вибуху снарядів РСЗВ “Град”.

Як передає “Новинарня“, про це Муженко сказав у розмові з близьким до ГШ волонтером Романом Доніком, оприлюдненій на “Блогер FM”.

Донік запитав: “Про такий випадок ходить розповідь: ви дуже багато їздили по передку, і їздили, в принципі, як простий десантник, там в БТР часто каталися, це був єдиний засіб пересування. І коли ви завантажувалися в БТР, якийсь солдат чи то сів вам на голову, чи то вперся берцями в голову… І коли вже розвантажувалися – він побачив, на кому він їхав, щось на зразок мало не втратив свідомість. Було таке чи це байка солдатська?”

“Ну на рахунок втрати свідомості, я думаю, що перебільшено”, – відповів генерал армії Муженко, але сам факт події в БТРі підтвердив.

Ідеться про травневі події 2014 року на Луганщині, коли на той час генерал-лейтенант Муженко був заступником начальника Генштабу ЗСУ і три дні як був призначений першим заступником керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України.

“Це було 23 травня в ніч після виконання завдання в Рубіжному, коли колона 2-го батальйону 30-ї [окремої механізованої] бригади була заблокована на дамбі, це перехід з Рубіжного на Лисичанськ, – розповів Муженко. – І виникла необхідність надання їй допомоги в розблокуванні цієї колони…
Я звернувся до командувача оперативного командування – відповідав за той напрямок генерал Колесник – чи потрібна допомога. Він сказав, що питання вирішується, там проводили відповідні заходи через військового комісара з «мобілізацією» духовенства для того, щоб припинити конфлікт і розблокувати цю  колону.
Там почались вже вогневі контакти, я звернувся до в.о. міністра оборони генерала Коваля. Пам’ятаю цю розмову, питаю – допомога потрібна? А він каже: «А ви щось можете?» Кажу: «Ну, якщо пропоную, значить, можемо. Я пропоную висадити десант, ми розблокуємо цю колону». Він сказав: «Ну тоді сам очолюй цей процес»“.

“І нам довелось вилетіти на п’яти вертольотах: я з групою офіцерів («штабу АТО» тоді такого ще не існувало), з оперативною групою, п’ять наших офіцерів, і 40 чоловік на чолі з генералом Забродським з 95-ї бригади. Ми висадились в районі Рубіжного, льотчик нас висадив в 5 кілометрах від району, де була заблокована колона”, – сказав Муженко.

“Нам довелось здійснювати висування, потім певні заходи провели щодо деблокування цієї колони. Хоча та той час нас вже підтримувала артилерія 25-ї бригади, яка знаходилась на блокпосту Кремінному, і авіація працювала, наносились удари – і армійська авіація, і штурмова…” – зазначив Віктор Муженко, відтвердивши, що ця група високопоставлених військових їхала для вступу в боєзіткнення.

“Група була – повне озброєння, повний комплект… Крім того, я дав команду, рота була, яка в нашому розпорядженні, вийти в район Рубіжного, і ця рота здійснювала марш на БТРах. Після виконання усіх заходів по розблокуванню цієї колони (…) тоді було знищено нашу техніку, на цій дамбі, і була засідка в районі залізничного вокзалу. Ніколи не забуду, як ми зупинили групу людей, які називались «металошукачами», як вони знімали метал. Коли вони здійснювали пішоходний перехід через залізничну колію, ми їх зупинили, а вони несли з собою боєприпаси від тих машин, які були в цій колоні, ПКТ…
Я ніколи не забуду, як один з них ніс шолом типу «сфера»  – у нас вони не використовуються, це внутрішні війська, – який був заповнений десь на третину кров’ю, пробитий, і там навіть були залишки мізків… Їх було чоловік 20″, – згадав генерал.

“Повертаючись звідти, а вже підійшла колона цих БТРів, яка повинна була бути нашим резервом, але тоді вже їхня допомога не була потрібна, при поверненні назад дійсно було здійснено завантаження БТР згідно розподілу. Мені попала «кушетка» – К1Ш1 є така. При завантаженні сіли там, ніч, темно, в районі години ночі. Хто куди, як… я пробував теж зайняти своє місце, мені кажуть (…) – м’яко кажучи – «придурок сюди лізе!»” – розповів Муженко.

“Поспілкувались потім нормально. А потім, коли вже був перший привал, десь в районі п’ятої ранку, в районі за Кремінною, в лісі, коли почали виходити з цього БТР, дійсно запитували, м’яко кажучи, «який долбо*об туди залазив?» Бачив би ти його…. Він (кривдник) зразу заховався, потім уже вийшов, каже, «ви не звертайте увагу…» Кажу – «та все нормально, це робоча обстановка…»

“”Вже як приїхали, всі виходили в позі навіть не букви «г», а «зю», з тих БТР – настільки вони були переповнені”, – згадує генерал Муженко.

Віктор Муженко під час візиту в зону АТО. 2016 рік. Фото з ФБ

Також він прояснив ситуацію в районі “Зеніта” під Донецьком у час зимового загострення 2015 року, коли між військових пішов поголос – “убили Муженка“.

“Буквально ввечері перед цим була ситуація – я вийшов на вулицю, буквально відійшов кроків 7-8… Я побачив блиск серед темного неба, проліт «градів», потім оця хвиля, розриви ідуть, і от така хвиля іде в мою сторону. Я навіть не зрозумів як. Потім уже звук пішов, я в польоті. Лечу і бачу краєм ока оцю хвилю вогню, яка насувається на мене. Десантник, який разом зі мною виходив, встиг відкрити двері металеві. Я туди ввалився в командний пункт, дверi закриваються – не знаю, чи вибуховою хвилею, чи хтось їх закрив ці двері”, – розповів Віктор Муженко, на той час уже начальник ГШ і головнокомандувач Збройних сил України.

“Потім прийшло розуміння того, що це був залп «градів». Ну, в принципі, вся пригода на цім закінчилась. Спускаюсь я собі спокійно вниз…” – додав НГШ.

Читайте також:
Муженко і Ярош разом відвідали найгарячішу точку АТО