Шайло Гарріс – ветеран, який подає приклад волі до нормального існування

 

Роман Кулик
журналіст, демобілізований, служив на посаді заступника командира батальйону по роботі з особовим складом 55 оабр ЗСУ, т.в.о. командира роти, лейтенант запасу

(FB)

Зафіксую решту вражень від зустрічі з ветераном армії США Шайло Гаррісом – надто велике враження на мене справив цей чолов’яга.

Це сталося завдяки кільком факторам: завдяки прочитаній книзі “Сталева воля” складалось враження, що переді мною сидить давній знайомий, і це накладало відбиток на сприйняття.
Настрій і поведінка: після всіх травм і років психічної та фізичної реабілітації він надзвичайно позитивний персонаж із безкінечними запасами самоіронії. Більшість його жартів – це веселий стьоб над самим собою. Чого тільки варті анекдотичні описи ситуацій з його вухами .

У цьому й унікальність Гарріса – після стабілізації організму й психіки він не закрився у собі, а навпаки – “йде в маси”. Постійні ефіри, виступи перед ветеранами та їх сім’ями, тренінги й передача досвіду – це колосальна й необхідна робота, важливість якої розуміють американці ([у США є] більше 800 різних ГО і програм реабілітації для військових, якщо що, а Шайло лікували в найкращому армійському медцентрі імені Брука в Сан-Антоніо).

Думаю, поміж наших поранених є багато людей, що можуть піти схожим шляхом (чого варта історія одного лише Ігоря Гордійчука), але через закритість суспільства й упередження – вони тримають усе в собі. Ну, це справа часу й досвіду, а поки Гарріс подає приклад відношення до життя і волі до нормального існування.

Вражає його відвертість: Шайло спокійно розказує про запої, суїцидальні настрої та решту “прєлєстєй” ефектів після поранення – і які речі вивели його з цього стану.

Й, певно, нюанс, який остаточно добив мене – ставлення Шайло та його дружини до ветеранів, яких у той вечір було з півтора десятка. Під кінець лекції я запитав у організаторки, чи Гарріс матиме час поспілкуватися. “Ні, він одразу піде відпочивати, втомився за день”.

Але ж ні – одразу після завершення Шайло вийшов у коридор і там продовжив спілкуватися з охочими. Причому це не були монологи “на від*бись”, він реально цікавився, уточнював історії поранень і військової служби. І в кінці діалогу – дякував за службу. Звісно це дуже контрастувало з нашою реальністю – зовсім інший рівень розуміння специфіки і проблематики армійського середовища.

Оце ставлення до армії та патріотизму проглядалося через увесь вечір: батько й дід Шайло були військовими і воювали у В’єтнамі та Другій світовій війні відповідно. Вони і прищепили Шайло трепетне відношення до країни та військового обов’язку.

І той факт, що підрив “Хамві” саме на службі в Іраці повністю змінив життя Гарріса – ніяк не вплинув на його ставлення до Штатів чи власного суспільства.

Не наводитиму список порад Шайло та його дружини Джеймі – більшість із них є у книзі. Якщо комусь треба – пишіть. Підводячи риску: Шайло з дружиною (а вона в його історії грає роль, не меншу за самого Гарріса) роблять надзвичайно корисну справу. І його “історія успіху” – ідеальний орієнтир для всіх поранених комбатантів.

Довідка:

Шайло Гарріс — штаб-сержант армії США у відставці.
19 лютого 2007 року під час патрулювання дороги в Південному Іраку службовий автомобіль Гарріса підірвався на міні.
Троє побратимів Гарріса загинули, водій отримав поранення.
Тяжко поранений Шайло провів у штучній комі 48 діб, а потім майже три роки відновлювався. Через глибокі опіки він утратив обидва вуха, кінчик носа та три пальці на лівій руці.
Він став першим солдатом, який узяв участь у передовому дослідженні регенерації за допомогою стовбурових клітин – для відновлення пальців.
Загалом Шайло переніс уже понад 75 операцій, боровся також із посттравматичним синдромом.
Про свій досвід він написав книжку “Сталева воля: моя подорож крізь пекло, аби стати тією людиною, якою я мав стати”, яка 2017 року вийшла українською мовою у видавництві “Брайт стар паблішинг”. Тепер Шайло Гарріс разом із дружиною Джеймі, яка допомогла йому пройти через ці випробування, виступає із мотиваційними промовами перед учасниками бойових дій у різних країнах та привертає увагу громадськості до проблем ветеранів і військових.

Читайте також:

Війна за ветерана. Як суспільство й держава борються за психологічну адаптацію учасників АТО

Редактор:

〉〉 Вподобали статтю? Найкращий лайк - переказ 50, 100, 200 грн. для гонорарів авторам "Новинарні". Наші рахунки – тут.

〉〉 Кожен читач "Новинарні" має змогу налаштувати щомісячний переказ на довільну суму через сервіс Patreon - на підтримку редакції.
Ми виправдовуємо довіру!

〉〉 Хочете читати більше якісних статей і цікавих новин про Україну, що воює? Підписуйтесь на "Новинарню" в соцмережах: Telegram, Facebook, Twitter, Instagram.

Україна