ПАРЄ призначила дебати щодо українського закону про освіту

 

Парламентська асамблея Ради Європи на осінній сесії проведе дебати щодо ст. 7 українського закону “Про освіту”, підтвердивши запит угорських та деяких інших депутатів.
Таке рішення бюро ПАРЄ ухвалило в понеділок, 9 жовтня, повідомляє “Європейська правда”.

Керівний орган Асамблеї мав обрати для дебатів одну з трьох тем – масові порушення прав людини в М’янмі, криза в Каталонії або українське мовне питання.

Від обговорення каталонської кризи відмовилися, щоби не загострювати конфлікт. Українське питання також не змогли відразу схвалити, голоси розподілилися навпіл. Противники його розгляду аргументували, що необхідно дочекатися висновку Венеціанської комісії, однак з другого разу затвердили з мінімальною перевагою, зазначає “ЄП”.

Як відомо, осіння сесія Парламентської асамблеї Ради Європи стартує 9 жовтня.

Читайте також:
Проросійський президент ПАРЄ Аграмунт завчасно подав у відставку

Набув чинності закон про освіту:
так – реформі, ні – російській мові, із сусідами порозуміємося

Парламент Угорщини ухвалив резолюцію проти українського закону про освіту

Як інформувала “Новинарня“, 19 вересня голова ВР Андрій Парубій підписав закон про освіту, ухвалений парламентом 5 вересня, що започатковує реформу освіти в Україні та розширює навчання українською мовою представників нацменшин.

Стаття 7 закону передбачає навчання державною мовою і перехідний період до 1 вересня 2020 року для дітей, які вступили на навчання до 1 вересня 2018 року та зараз навчаються мовами нацменшин.
З 1 вересня наступного року дошкільну і початкову освіту діти можуть здобувати мовою відповідної національної меншини, паралельно вивчаючи державну. З 5-го класу діти національних меншин починатимуть навчатися державною мовою, а мову нацменшини вивчати як окрему дисципліну.
Якщо мова нацменшини належить до мов Європейського Союзу, можливе викладання також нею однієї чи кількох дисциплін.

МЗС Угорщини різко розкритикувало ухвалений українським парламентом закон про освіту, наголошуючи, що він порушує права угорської меншини. У Будапешті заявили про відмову надалі підтримувати проукраїнські рішення в міжнародних організаціях.

Румунія та Польща також заявили про своє занепокоєння у зв’язку з можливим порушенням прав національних меншин. Із критикою закону виступали також низка інших європейських країн та Росія.

Влада України відкинула звинувачення у витісненні мов меншин з освітнього процесу. Також було повідомлено, що Україна направить закон на експертизу до Ради Європи.

 

Якщо ви знайшли помилку чи одрук, будь ласка, виділіть фрагмент тексту й натисніть Ctrl+Enter.

 

〉〉 Найкращий лайк - переказ 50, 100, 200 грн. для гонорарів авторам "Новинарні".

〉〉 Кожен прихильник "Новинарні" має змогу налаштувати щомісячний переказ на довільну суму через сервіс Patreon - на підтримку редакції. Become a Patron!

Ми виправдовуємо довіру!

 

〉〉  Хочете читати більше якісних статей і цікавих новин про Україну, що воює? Підписуйтесь на "Новинарню" в соцмережах: Telegram, Facebook, Twitter.

 

Не проґавте найцікавіше!

Раз на тиждень ми відправляємо дайджест з вартими уваги статтями "Новинарні".

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: