Андрій Цаплієнко
журналіст, військовий кореспондент каналу “1+1”
(FB)
Не думав, що зустрічатиму День Незалежності в компанії людини з ворожих окопів)))
Але “старлей Доронін” – за нас!
Зірка російського кіно, герой культового серіалу “Грозовые ворота” і вже місяць, як боєць 8-го батальйону Української Добровольчої Армії (провідник – Дмитро Ярош. – “Н”), Анатолій Пашинін зустрічає свято з побратимами на передовій.
Де кулі, кров та героїзм справжні. І свято Незалежності має справжній, неповторний смак.
Будьмо, брати і сестри!
Анатолій Пашинін
* * *
Довідка
Анатолій Пашинін народився 15 вересня 1978 року в місті Світловодськ, Кіровоградська область.
Батьки – військовослужбовці.
Дитинство провів у Запоріжжі, після закінчення школи вступив одразу на два факультети Запорізького індустріального інституту: металургії та охорони навколишнього середовища й економічний.
На п’ятому курсі переїхав у Москву, де вступив у ВТУ ім. Щепкіна.
Знімається в кіно з 2001 року. Зокрема, зіграв роль Михайла в українському телесеріалі “Украдене щастя”.
У 2006 році знявся в ролі старшого лейтенанта Дороніна в серіалі “Грозові ворота” – про долю російських десантників у гарячій точці 6-ї роти в Чечні.
Також Пашинін знімався у таких відомих російських та українських фільмах, як “Ми з майбутнього”, “Відданий друг”, “Ґудзик”, “Будинок із сюрпризом”, “Шукачі пригод”, “Адмірал” тощо.
У 2012 році брав участь у телешоу “Танці з зірками” на телеканалі “Россия-1”.
Під час роботи в Росії неодноразово критикував політичний курс президента Володимира Путіна, симпатизував російським націонал-демократам і брав участь у протестних акціях опозиції в Москві.
Під час Революції гідності приїздив на Майдан, а в 2014 році повернувся в Україну. При цьому станом на початок 2016 року українського громадянства не мав і заявляв, що не хоче його отримувати (повертати) “раніше за тих іноземців, які воюють за Україну й досі не мають ні українського громадянства, ні виду на проживання”.
Часто їздив у район проведення антитерористичної операції на сході України, де воював його брат. Має багатьох друзів та знайомих серед бійців на передовій.
Жорстко критикує і чинну українську владу.
Герой культового серіалу “Грозові ворота” Анатолій Пашинін уже більше місяця воює у 8-му батальйоні “Української добровольчої армії”.
Його кінообрази героїчних російських військових стали зброєю в руках кремлівської пропаганди, але тепер він сам узяв до рук зброю, щоб захистити від ворогів рідну Україну.
У кишені свого плямистого однострою він носить вицвілий паспорт із двоголовим орлом, але його коріння та його родина – в Україні.
Російське телебачення кілька разів на рік крутить “Грозові ворота”. Головний герой, старший лейтенант Доронін, взірець російського офіцера, переконував мільйони росіян, що помирати за Кремль – це почесно та красиво. Та після Євромайдану кумир російського глядача залишив у Москві престижну роботу, квартиру в центрі, впливових друзів та богемне життя і повернувся до України.
Анатолій Пашинін: “Спочатку грошима допомогав, а потім, коли гроші закінчились, чим ще можна допомогти? Грошей немає і заробити ніде. Тільки прийти покопати, постріляти й “на очах” постояти”.
Саме так Анатолій Пашинін став бійцем Української добровольчої армії.
“Ось це статусність (показує жетон). Восьмий окремий батальйон “Аратта”. Це статус. Його за машину не купиш”, – говорить колишній актор.
Та, мабуть, є й ще одна причина, чому кумир російської офіцерської касти воює проти російських найманців – сімейна.
Пашинін: “Позивний “Дублер”. Я, до речі, взяв у брата. Він теж воював під позивним “Дублер”. І оскільки в нас однаковий набір хромосом, я подумав, що і позивний його мені теж пасуватиме”.
Старший брат актора, Костянтин – офіцер Збройних сил України. Він воював під Донецьким аеропортом у найважчі дні протистояння. Відтепер у зіркового бійця, крім брата, є ще цілий батальйон побратимів.
8-й батальйон утримує одну з найнебезпечніших ділянок фронту.
Сам Пашинін ще до початку війни за підтримку Майдану та антипутінську позицію став ворогом Кремля. Хоча актору й досі пропонують ролі в російському кіно – назад вороття немає.
“Кохання. Ось від чого було складно відмовитися. Говорять, що вона входить до десятки найгарніших жінок. Від грошей відмовитися нескладно. Але від кохання гарної жінки – це складно”, – розповів боєць.
Його переконлива акторська гра в “Грозових воротах” й надалі скеровує свідомість росіян у потрібне Кремлю русло. Він упевнений – його зірковий дует із Михайлом Пореченковим був частиною пропагандистського плану. Імовірно, такий план справді був. Це, нарешті, пояснює, чому сумнозвісний Пореченков, вдягнувши сині журналістські обладунки, приїжджав постріляти в українських солдатів під відеозапис.
“Я мріяв, щоб опинитися на відстані витягнутої руки з цим карликом, щоб, блін, втиснути йому очі аж в череп. Це я про Путіна. А Пореченков – це машина. Просто не було у нього шансу і можливості з ним зустрітися. Це єдине, що зупиняє від того, щоб вибухнути прокльонами на його адресу. Тому у мене є надія. Хтозна, може, саме Пореченков і закінчить цю війну. Всі думають, який гад Пореченков. А він візьме і суне олівець тому собаці. Дай йому тільки дотягнутися до цього Путіна, і все”, – не відкидає Пашинін.
Командири Анатолія збагнули: їм дісталася зброя, набагато потужніша, ніж кулемет.
Андрій Гергерт, командир 8-го батальйону “УДА”: “Він дуже потужна одиниця в нашій війні проти Росії”.
Олексій Манчинський, командир взводного опорного пункту: “Те, що Пашинін був зразком російського солдата, іконою того, на чому будувалася російська армія і пропаганда, ця людина приїхала захищати Україну, і це говорить багато про те, що в цій ситуації Україна все-таки права”.
І на кінозірку в його командування є далекоглядні плани. Крутіші, ніж будь-який блокбастер.
Андрій Гергерт: “Я б його готував таким спецпризначенцем. Він людина витривала. Можливо, буде символічно, якщо він візьме в полон якогось російського солдата. Будемо думати, як це організувати”.
〉〉 Вподобали статтю? Найкращий лайк - переказ 50, 100, 200 грн. для гонорарів авторам "Новинарні". Наші рахунки – тут.
〉〉 Кожен читач "Новинарні" має змогу налаштувати щомісячний переказ на довільну суму через сервіс Patreon - на підтримку редакції.
Ми виправдовуємо довіру!