Прокуратура порушила справу проти ще живого ветерана КДБ, який у 1952 році вбив художника УПА Хасевича

Ніл Хасевич

Генеральна прокуратура України розпочала розслідування за фактом вбивства в 1952 році художника ОУН і УПА Ніла Хасевича співробітником органів держбезпеки СРСР Борисом Стекляром.
Про це повідомляє “Історична правда” з посиланням на Національний центр правозахисту, який ініціював розслідування.

Як передає “Новинарня“, це підтверджує офіційна відповідь Генпрокуратури. Відомості про злочин внесено до ЄДРР 13 квітня 2017 року за пунктами 1, 8 ч. 2 ст. 115 Кримінального кодексу України (“умисне вбивство”).
Зазначається, що провадження для здійснення досудового розслідування передано до прокуратури Рівненської області.

“Справа унікальна та не має аналогів в Україні. Вчинок Стекляра, офіцера КГБ, не має терміну давності. Злочин через десятки років залишається злочином. Вбивство Хасевича, борця за незалежність, має розслідуватися, і кожний причетний отримає вирок”, – сказав представник НЦП Денис Поліщук.

Як відомо, капітан (нині – полковник у відставці) Борис Стекляр керував операцією радянського МГБ з пошуку та знищення підпільного художника, члена рефрентури пропаганди Волинського крайового проводу ОУН Ніла Хасевича в 1952 році. Стекляр особисто кинув гранату в бункер, де переховувалися Хасевич та інші оунівці.

Борис Стекляр

5 серпня 2016 року в Рівненському окружному адміністративному суді відбувся розгляд справи за позовом Бориса Стекляра до Управління СБУ в Рівненській області. Полковник КГБ Стекляр, всупереч Закону України “Про доступ до архівів репресивних органів комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років”, просив суд зобов’язати СБУ не надавати його особову справу №2095 для ознайомлення. На саме засідання позивач не з’явився, проте звернувся до суду із заявою залишити його справу без розгляду.

У НЦП нагадують, що в країнах Центрально-Східної Європи були подібні випадки, коли офіцерів комуністичних спецслужб притягали за злочини, скоєні ними в часи перебування на службі.

Так, ветерана МВС СРСР Василя Кононова (1923-2011) у 2000 році засудили в Латвії на 6 років в’язниці за вбивства мирних жителів під час Другої світової війни та участь у ліквідації антирадянського національно-визвольного руху “лісових братів”. Європейський суд із прав людини визнав вирок обґрунтованим.

Колишнього начальника румунського трудового табору в с. Переправа 87-річного Іона Фічора в березні 2016 року румунський суд засудив на 20 років тюрми за звинуваченням у скоєнні злочинів проти людяності. Фічор організував нелюдський режим для в’язнів у таборі й особисто знущався над ними.

У 2007 році Естонія обвинувачувала колишнього першого секретаря ЦК комсомолу Естонської РСР Героя Радянського Союзу Арнольда Мері (1919-2009) у співучасті в геноциді – депортаціях у Сибір жінок, дітей і осіб похилого віку. Справу закрили у зв’язку зі смертю обвинуваченого, якого президент Росії нагородив орденом Пошани.

Читайте також:
Суд Київщини майже через 100 років реабілітував холодноярських отаманів