Побічні ефекти безвізового режиму, або Що очікувати від “безвізу” надалі


автор: Леся Башич-Лажевська
українка, яка живе в Боснії,
працює в сфері візових послуг

Безвізовий режим з країнами Шенгенської угоди для українців все ближче: 6 квітня його схвалив Європарламент, старт на практиці очікується в середині червня.

Прямий ефект цієї події очевидний вже для багатьох, і про це активно пишуть у ЗМІ. Водночас існують також і побічні ефекти “безвізу” для української спільноти – вони хоч і не такі наочні, однак принесуть нам свої позитивні плоди.

Так принаймні сталося у балканських країнах – не членах ЄС, для яких безвізовий режим настав 6-7 років тому, і його перевагами вже скористалися мільйони громадян Сербії, Чорногорії, Боснії і Герцеговини, Македонії та Албанії.
Приклади цих країн дозволяють спрогнозувати певні явища, які можуть почати відбуватися і в Україні невдовзі після вступу в силу “безвізу”.

Відкривається небо

Міжнародний аеропорт Сараєво

Це вже почало відбуватись – нові лоукости почали відкривати для себе українське небо. Сорок мільйонів потенційних пасажирів не можуть не привабити бюджетні авіакомпанії, пропозиція заохотить попит, попит в свою чергу принесе більше пропозицій.

Так, у Боснії – з абсолютного нуля лоукостових рейсів 6 років тому – тепер авіакомпанія Wizzair виконує польоти у 18 напрямках по всій Європі! І це в країні з населенням завбільшки з Київ.

У сербському Белграді, де аеропорт має можливість більших пасажиропотоків, кількість бюджетних рейсів по всій Європі годі й полічити. Лише класичні лоукостери (Wizz Air, Pegasus Airlines, Vueling, Eurowings, easyJet, AtlasGlobal, Aegean Airlines та ін.) пропонують понад 30 постійних і сезонних маршрутів по Європі.

Якщо авіакомпаніям вигідно виходити на такі малолюдні в порівнянні з Україною ринки і досить слабо розвинену авіаційну інфраструктуру (знову ж таки, в порівнянні), можна уявити, яким ласим шматком виглядає для представників цього бізнесу наша країна.

І це тільки авіатранспорт – за ним підтягнуться і залізничні, автобусні сполучення тощо. Підвищена конкуренція призведе до зниження цін. Отже, подорожування Європою стане доступнішим не тільки з точки зору подання документів, а й фінансово.

Працевлаштування

Дійсно, безвізовий режим поширюється тільки на короткострокові поїздки з туристичними або діловими цілями і не передбачає працевлаштування в ЄС. Більше того, нелегальне працевлаштування може загрожувати скасуванням такого режиму для всієї країни, якщо велика кількість українців почнуть цим зловживати.

Тим не менше, “безвіз” може сприяти легальному працевлаштуванню в ЄС.

Ось як безробітна молодь із балканських країн масово працевлаштовується в Німеччині і Австрії: без віз і без проблем вони можуть поїхати до країн ЄС на декілька днів – заради співбесід у компаніях, які зацікавлені найняти їх на роботу (а ці країни, хоч би як неполіткоректно це звучало, радше беруть на роботу людей зі Східної й Південної Європи, ніж з арабського світу чи Туреччини).

Приклад. Один мій знайомий, безробітній кремезний молодик із Боснії, дістався до Німеччини на перекладних, переночував у парку, пройшов співбесіду, отримав гарантію роботи, так само “на собаках” повернувся додому, отримав офіційну довгострокову робочу візу – і вже два роки щасливо живе й працює в Німеччині.

Більше того, з січня 2017 року – через велику кількість охочих працевлаштуватися у ЄС та, вочевидь, через позитивний досвід працедавців – процедуру отримання дозволу на роботу деякі країни Євросоюзу спростили. Тепер, щоб почати працювати в Євросоюзі, боснійцям навіть не треба повертатися додому по робочу візу – все можна оформити просто на місці.

Це є свідченням кредиту довіри до громадян безвізових країн з боку європейської влади. Сподіваємося, таку довіру заслужать і українці.

Широкі горизонти

Belgrade protests, Apr 5 2017. Photo by Beta

Багатьох українців в останні дні вразили студентські протести в Сербії проти обрання президентом Александра Вучича – адже ця країна здається маленькою філією Росії, не здатною ні на що, крім підтримки “руського миру” і націоналістичної ненависті до своїх сусідів.

Але мені доводиться часто бувати в Сербії та співпрацювати з сербською молоддю, і, зазначу, зміни, які відбуваються у свідомості громадян цієї країни, не можна не помітити.

Через відкритість кордонів і доступний транспорт серби може вільно й досить бюджетно подорожувати Європою та далі, бачити, що світ навколо – не ворожий до них, спостерігати, як живуть їхні однолітки в Австрії або Швеції та порівнювати це життя з тим, що пропонує “руський мир”. Не на користь останнього, звісно.

І ці протести студентів проти влади, яка, здавалося б, своєю проросійською політикою мала цілком задовольняти виборців, є результатом розширення світогляду сербської молоді. Не в останню чергу через можливість вільно пересуватися та бачити різноманітність світу навколо.
Багатьом українцям це теж не завадить.

* * *

Я описала лише три аспекти буття, які можуть зазнати впливу внаслідок скасування віз із Євросоюзом. Але “безвіз” викликає й інші “тектонічні” процеси, які за досить короткий (з історичної точки зору) період почнуть змінювати українське суспільство на краще.

Будуть виховуватися “європейські” звички та спосіб життя, українці почнуть не тільки вважати себе європейською нацією, а й поводитись і діяти відповідно.

Безвізовий режим сприятиме формуванню більш прогресивної української свідомості та буття.

Читайте також:
Готуємося до безвізового режиму. Як це працює в Молдові й Боснії

Редактор:

〉〉 Вподобали статтю? Найкращий лайк - переказ 50, 100, 200 грн. для гонорарів авторам "Новинарні". Наші рахунки – тут.

〉〉 Кожен читач "Новинарні" має змогу налаштувати щомісячний переказ на довільну суму через сервіс Patreon - на підтримку редакції.
Ми виправдовуємо довіру!

〉〉 Хочете читати більше якісних статей і цікавих новин про Україну, що воює? Підписуйтесь на "Новинарню" в соцмережах: Telegram, Facebook, Twitter, Instagram.

Україна