Єдина галузь, де ситуація в Україні поліпшилася – обороноздатність. Лідер довіри – армія, НАТО – орієнтир. СОЦІОЛОГІЯ

 

Єдиною сферою, де ситуація в країні у 2016 році покращилася, на думку українців, є обороноздатність. У всіх інших сферах ситуація тільки погіршується, вважають опитані.

Уперше після Революції Гідності серед них – імідж України на міжнародній арені, хоча ще в минулому році такі оцінки були позитивними.

Найбільше негативу припало на економічну сферу, тарифи, ціни, добробут населення. Загалом лише 3% вважають, що ситуація в країні покращилася.

Ідеться про загальнонаціональне дослідження, проведене Фондом “Демократичні ініціативи” імені Ілька Кучеріва спільно з соціологічною службою Центру Разумкова з 16 по 20 грудня 2016 року.

“Найбільше людей хвилюють Донбас, економіка та корупція. Ці питання були і в минулому році. І такий рівень незадоволення, мабуть, тому, що ці проблеми вирішуються дуже повільно, складно та не відповідають очікуванням людей”, – вважає Ірина Бекешкіна, директор Фонду “Демініціативи”, старший науковий співробітник Інституту соціології Національної академії наук України.

За словами Ірини Бекешкіної, немає жодного політика, який би мав позитивний баланс довіри.

Серед інституцій найбільшою довірою користуються ті, що пов’язані з армією, та патрульна поліція. “Вже стабільно першість тримає не церква, а волонтери”, – додала Бекешкіна.

Найбільше недовіри українців до російських ЗМІ. Далі – український держапарат, суди, банки, ВРУ, прокуратура, політичні партії, трохи менше – уряд, президент та поліція.

“Рівень недовіри до органів місцевого самоврядування на цьому фоні значно нижчий – 11%. У деякий випадках до органів місцевого самоврядування ставляться позитивно, у деяких – ні. Це певний наслідок процесів децентралізації, коли у певних регіонах вдалося здійснити на місцевому рівні деякі зміни на краще”, – пояснює пані Бекешкіна.

Події та ставлення до них

✎ Головною політичною подією 2016 року в Україні була визнана війна на Сході – АТО (на це вказали 14% опитаних).
Далі йдуть підвищення комунальних тарифів (8.5%) та впровадження електронних декларацій (8%). Проте майже третина опитаних не змогла назвати жодної події.

✎ Головною політичною подією в світі визнані вибори в США (37%). Далі йдуть військове втручання Росії в Сирії (11,5%) та війни у світі (11%).

“Політиком 2016 року” 9,5% населення назвали Петра Порошенка, далі йдуть Володимир Гройсман (8%), Надія Савченко (7%), Олег Ляшко (6%), Юлія Тимошенко (5%), Михаїл Саакашвілі (4.5%). 40% громадян не назвали жодної кандидатури.

✎ Вважають, що події в Україні відбуваються у неправильному напрямку, 67% населення (58% у 2014 р., 68% у 2015 р.), у правильному напрямку розвитку подій впевнені 16% (22% у 2014 р., 15% у 2015 р.) і 17% (20% у 2014 р., 17% у 2015 р.) своєї думки не визначили.

✎ На думку громадян, у більшості сфер життя становище в Україні в 2016 році істотно погіршилося.
Найбільш негативні зміни сталися у рівні цін та тарифів – тут погіршення зазначили 88,5% населення, в економічному становищі України (77%), у рівні стабільності (75%), упевненості громадян у завтрашньому дні (74%), рівні добробуту родини (73%). Окрім того, переважно погіршення ситуації було зазначене у ситуації із злочинністю (62%), у сфері ставлення громадян до влади (59%), в охороні здоров’я (54%), в оплаті праці (54.5%), соціальному захисті (49%),
пенсійному забезпеченні (49%), дотримання законності державними службовцями.

✎ Переважно не змінилося становище у таких сферах, як становище російськомовного населення (69%), становище україномовного населення (70%), становище релігійних та етнічних меншин (64%), міжнаціональні стосунки (64%), рівень свободи слова (49%), рівень демократії (46%), дотримання прав і свобод (46%, освіта (43%).

✎ Єдиною сферою, де громадяни відзначили поліпшення ситуації, є обороноздатність країни –
зміни на краще позначили 40% населення (на гірше – 21%).

✎ Розділилися думки щодо міжнародного іміджу України: 27% громадян вважають, що імідж змінився на краще, 32% – на гірше і 27% думають, що він не змінився.

✎ У цілому ситуація в країні, на думку 73% населення, змінилася на гірше (у 2015 році – 74%).

✎ Якщо порівняти з минулим, 2015 роком, найбільші зміни на гірше громадська думка відзначила у ситуації із злочинністю (у 2015 році погіршення відзначали 47% населення, у 2016 – 62%), пенсійному забезпеченні (40% і 49%), соціальному захисті (40% і 49%).

✎ Лише 17% населення впевнені, що Україна здатна подолати існуючі проблеми і труднощі у
найближчі кілька років, 49% вважають, що це відбудеться, але у віддаленій перспективі, а 19,5% загалом переконані у неспроможності країни.

✎ Громадська думка виділяє такі найголовніші п’ять проблем, на які має в першу чергу зосередити свої зусилля влада: врегулювати ситуацію на Донбасі, домогтися миру (75%), регулювати ціни, домогтися зниження тарифів (56%), стимулювати розвиток економіки, створювати сприятливі умови для бізнесу (48%), боротися з корупцією та корупціонерами (46%), підвищити пенсії і зарплати (42%).

Протестні настрої

✎ Готові терпіти певні матеріальні труднощі заради успіху реформ 35% населення (11% – «скільки треба» і ще 25% – не більше року).
Не готові терпіти труднощів заради успіху реформ 55% (24% – бо не вірять в успіх, 31% – бо їхнє матеріальне становище вже зараз нестерпне).

✎ 23% населення вважають, що у їхньому місті (селі) найближчим часом можливі масові виступи протесту (4% із них у цьому впевнені, а 19% вважають це імовірним). Натомість 39% вважають масові протести найближчим часом малоймовірними, а 22% впевнені, що протестів не буде.

✎ Якщо мітинги та демонстрації відбудуться, 20% населення готові взяти участь у протестах (4% – обов’язково і ще 16% – скоріше за все). Не готові до участі в протестах 62%.

✎ Водночас 38% населення припускають можливість у наступному році нового Майдану-3.

Геополітична орієнтація

✎ Європейська орієнтація населення України постійно зростає: якщо у грудні 2013 року 47% населення віддавали перевагу вступу України до Європейського Союзу, 36% – до Митного союзу, то у грудні 2016 року лише 11% населення підтримували вступ до Митного союзу, 58% віддають перевагу Європейському Союзу.

✎ Запровадження безвізового режиму є важливим для 44% українців, не важливим – для 50%.

Вступ до НАТО населення вважає основним варіантом, який би гарантував безпеку
країни: так вважають 44% населення.
На позаблоковий статус покладають сподівання 26%. Ще залишаються 6%, які підтримують перспективу військового союзу з Росією та іншими країнами.

✎ Якби найближчим часом відбувся референдум щодо вступу України до НАТО, у ньому б взяли участь 62% населення, серед яких 71% проголосували б «за», 23% – «проти» (6% не визначилися).

Довіра/недовіра

✎ У 2016 році найбільшу довіру громадян мали волонтерські організації – довіра переважала недовіру на 44%.
Загалом довіру громадян мають насамперед інституції, пов’язані з обороною країни: Збройні сили України (баланс довіри-недовіри становить +36%), добровольчі батальйони (+33%), Національна гвардія України (+28%), Державна прикордонна служба (+12%).

Позитивний баланс довіри мають також церква (+30%), громадські організації (+8.5%), патрульна поліція (+5%), ЗМІ України (+4%).

dovira-do-ustanov-i-struktur-gruden-2016-sotsiologiya

✎ Найвищим рівнем недовіри відзначаються засоби масової інформації Росії (–78%), державний апарат(–74%), суди (–72%), комерційні банки (–73%), Національний банк України (–65%), Верховна Рада України (–69%), прокуратура (–67%), політичні партії (–67%). Далі за рівнем недовіри йдуть: уряд України (–55%), президент України (–45%), поліція (–44%), обласні державні адміністрації (–34%), районні державні адміністрації (–28%), профспілки (–27%), Національне антикорупційне бюро (–29%), західні ЗМІ (–22%), Служба безпеки України (–20%), уповноважений Верховної Ради з прав людини (омбудсман) (–12%), органи місцевого
самоврядування (–11%).

Читайте також:
Україні – 25: рейтинг перемог і зрад. Експертне опитування

Соцопитування: за рік поліція різко наростила довіру. Лідери недовіри – прокуратура й суди
(
травень 2015)

✎ Наприкінці 2016 року в Україні немає жодного політичного лідера, довіра до якого переважала б над недовірою.
Найбільшу недовіру громадяни висловили до голови НБУ Валерії Гонтарєвої (баланс довіри-недовіри становить –80%), Арсенія Яценюка (–72%), Арсена Авакова (–71%), Олександра Турчинова (–61%), Юрія Бойка (–60%).
Далі за рівнем негативного ставлення йдуть: Олег Ляшко (–54%), Надія Савченко (– 53%), Юля Тимошенко (–50%), Вадим Рабінович (–50%), Міхеїл Саакашвілі (–48%), Дмитро Ярош (–48%), Петро Порошенко (–44%), Юрій Луценко (–43%), Андрій Парубій (–43%), Віталій Кличко (–41%), Володимир Гройсман (–37%), Андрій Садовий (–35%), Оксана Сироїд (–32%), Валерія Лутковська (–32%).
Відносно краще виглядає баланс довіри до Ірини Геращенко (–22%) та Анатолія Гриценка (–20%), але й там переважає негатив.

Читайте також:
Надія Савченко – антилідер серед політиків за втраченим рейтингом-2016. ІНФОГРАФІКА

Рейтинги

Ініціативу проведення дострокових парламентських виборів підтримують 46% населення, не підтримують – 37%.

У разі проведення дострокових виборів у них висловили готовність взяти участь 63% населення.

Якби вибори до Верховної Ради відбулися у найближчу неділю, 5%-й бар’єр могли б здолати (рейтинг – серед тих, хто має взяти участь у виборах): партія «Батьківщина» (11%), партія Блок Петра Порошенка (9%), партія «Опозиційний блок» (9%), Радикальна партія Олега Ляшка (7,8%), партія «Самопоміч» (7,6%), партія «За життя» (5,7%), партія «Громадянська позиція» (5,4%).
Також реальні шанси здолати виборчий бар’єр є у партії, пов’язаної з Михаїлом Саакашвілі (в опитуванні – партія «Хвиля» – 4,7%).

Водночас у всіх партій є резерв у 16,5% виборців, які не зробили свій вибір.

Ініціативу проведення дострокових президентських виборів підтримують 47% населення, не підтримують – 38%.

У разі проведення дострокових виборів у них висловили готовність взяти участь 65% населення.

За Петра Порошенка готові проголосувати 11,9% виборців, за Юлію Тимошенко – 11,1%, Юрія Бойка – 8,4%, Анатолія Гриценка – 7,2%, Олега Ляшка – 6,1%, Вадима Рабиновича – 5,1%, Андрія Садового – 4,5%, Володимира Гройсмана – 4,2%, Надію Савченко й Арсенія Яценюка – 2,7%, Дмитра Яроша – 2,1%, Олега Тягнибока – 1,5%, Віталія Кличка – 0,8%, Петра Симоненка – 0,7%.
Іншого політика готові підтримати 12,4% опитаних.
Не визначилися з вибором 19% тих, хто збирається брати участь у виборах.

Більшість населення України (62%) вважає, що Україні потрібні нові політичні лідери.

Водночас лише 19% бачать таких лідерів.

У відкритому питанні (респонденти самі називали прізвища) найчастіше були названі: Надія Савченко (11,4%), Міхеїл Саакашвілі (10,8%), Євген Мураєв (7,9%), Вадим Рабінович (7,1%), Олег Ляшко (6,3%), Єгор Соболєв (5,6%).

Повні результати опитування – тут >>>

Загальнонаціональне дослідження проведено Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно з соціологічною службою Центру Разумкова з 16 по 20 грудня 2016 року в усіх регіонах України за винятком Криму та окупованих територій Донецької та Луганської областей.
Опитано 2018 респондентів віком від 18 років. Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%.
Фінансування опитування здійснене в рамках проекту МАТРА Посольства Королівства
Нідерландів.

Читайте також:
Третина українців досі прагне відновлення СРСР, – соціологія

 

Якщо ви знайшли помилку чи одрук, будь ласка, виділіть фрагмент тексту й натисніть Ctrl+Enter.

 

〉〉 Найкращий лайк - переказ 50, 100, 200 грн. для гонорарів авторам "Новинарні".

〉〉 Кожен прихильник "Новинарні" має змогу налаштувати щомісячний переказ на довільну суму через сервіс Patreon - на підтримку редакції. Become a Patron!

Ми виправдовуємо довіру!

 

〉〉  Хочете читати більше якісних статей і цікавих новин про Україну, що воює? Підписуйтесь на "Новинарню" в соцмережах: Telegram, Facebook, Twitter.

 

Не проґавте найцікавіше!

Раз на тиждень ми відправляємо дайджест з вартими уваги статтями "Новинарні".

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: