УІНП оприлюднив архівні документи про те, як КДБ СРСР боровcя з пам’яттю про Бабин Яр

 

Центр досліджень визвольного руху спільно з Архівом СБУ публікують в Електронному архіві документи КДБ про те, як радянські спецслужби перешкоджали вшануванню жертв Бабиного Яру. Про це повідомляє прес-служба Українського інституту національної пам’яті з нагоди 75-х роковин вшанування трагедії Бабиного Яру.

Документи розповідають про спроби комуністичного режиму приховати правду про злочини нацистів у Бабиному Яру. Спроби, які теж були злочином, врешті призвели до сотень смертей під час Куренівської катастрофи 1961 року.

“Пам’ять про Бабин Яр — це запобіжник від повторення практик обох тоталітарних режимів: нацистського та комуністичного”, — переконаний голова Інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович.

У 25 опублікованих документах є інформація про заходи радянської держбезпеки та МВС по боротьбі із сіонізмом та “єврейським екстремізмом” в 1966-1978 роках. До числа найбільших “провокаційних екстремістських акцій” належало вшанування євреїв, загиблих від рук нацистів під час Другої світової війни в Бабиному Яру в Києві.

yak-kgb-borovsya-iz-pam-yattyu-pro-babin-yar

“Щороку напередодні річниці нацистських розстрілів у Бабиному Яру 29 вересня чекісти відзначали в своїх документах наявність у так званих “єврейських екстремістів” наміри вшанувати жертв Бабиного Яру, а значить використати річницю трагедії “з провокаційною метою” для “антигромадських проявів”. КГБ намагалося всіляко перешкодити будь-яким поминальним акціям, що не вписувалися в комуністичну ідеологію”, — зазначає директор Галузевого державного архіву СБУ Андрій Когут.

Цитата із спецповідомлення спецслужб за 1974 рік: “Центральному Комітету Комуністичної партії України доповідають про те, що сіоністські екстремісти міста Києва використовують єврейські релігійні свята і деякі пам’ятні дати, в тому числі 29 вересня – річницю розстрілу фашистами радянських громадян в Бабиному Яру – для здійснення з провокаційною метою націоналістичних та інших антирадянських проявів”.

У спеціальних повідомленнях на ім’я першого секретаря ЦК КПУ голова Комітету держбезпеки доповідав про заплановані єврейські акції та заходи КДБ щодо їх оперативного супроводження та, часто, зриву та затримання учасників.

Витяг із інформаційного повідомлення КГБ від 30 вересня 1966 р.

Витяг із інформаційного повідомлення КГБ від 30 вересня 1966 р.

Так, у 1966 році кадебістам було відомо, що 19 вересня на мітингу в Бабиному Яру виступали відомі письменники Віктор Некрасов, Борис Антоненко-Давидович та Іван Дзюба. При чому керівник спецслужби в УРСР Віталій Нікітченко оцінював реакцію єврейської молоді на заклики боротися проти антисемітизму та скріплювати співпрацю між українським і єврейським народами як “націоналістичну”.

Керівником групи операторів, які фіксували подію на кіноплівку, був режисер Київської студії хронікальних фільмів Рафаїл Нахманович – батько відомого сучасного українського історика та громадського діяча Віталія Нахмановича.

Вінок у вигляді зірки Давида, який представники єврейської громади Києва намагалися покласти до пам'ятного каменя в Бабиному Яру в 1974 р.

Вінок у вигляді зірки Давида, який представники єврейської громади Києва намагалися покласти до пам’ятного каменя в Бабиному Яру в 1974 р.

29 вересня 1974 року загін радянських дружинників припинив спробу групи євреїв покласти до пам’ятного каменя в Бабиному Яру вінки, букети та синьо-білі стрічки з написами “Жертвам фашизму” та “Ми не забудемо. Євреї з Риги та Москви” й установити дві металеві зірки Давида. Усі предмети дружинники вилучили.

Для “координації заходів по запобіганню можливих ворожих і антигромадських проявів з боку єврейських націоналістів і сіоністів” Комітет держбезпеки спеціально створював оперативний штаб на чолі із заступником голови КДБ та заступником міністра внутрішніх справ.

yak-kgb-borovsya-iz-pam-yattyu-pro-babin-yar-3

Спецслужби докладали чималих зусиль, аби виключити навіть найменші шанси для інформації про дійсний стан ушанування жертв Голокосту в УРСР просочитися за кордон: “З метою запобігання присутності іноземців у районі Бабиного Яру і збору ними тенденційної інформації через можливості “Інтуриста” було змінено час прибуття в Київ туристичної групи із США – членів Асоціації адвокатів штату Колумбії чисельністю 76 осіб, зранку 29 вересня достроково відправлено до Львова автопоїзд із австрійськими автотуристами, було взято під контроль низку інших іноземців”, — ідеться в одному з документів.

Навіть написи на вінках на кшталт “Жертвам фашизму від народу Ізраїлю” та “Народ Ізраїлю живий” органи КДБ у своїх документах розцінювали  як “провокаційні”.

Через панівну в Радянському Союзі антиізраїльську політику та підтримку палестинських бойовиків органи держбезпеки не дозволяли скорботні акції в пам’ять про євреїв, загиблих унаслідок палестинських терористичних актів, зазначають в УІНП.

Наприклад, 7 вересня 1972 року чекісти та міліціонери затримали біля пам’ятного каменя  в Бабиному Яру євреїв – учасників акції покладання вінків на пошану ізраїльських спортсменів – жертв теракту на Олімпіаді  в Мюнхені.

А 18 травня 1974 року дружинники та міліціонери перешкодили євреям покласти вінки в пам’ять про загиблих за три дні до того в ізраїльському місті Маалоті 25 ізраїльтян від рук палестинських терористів. Причому сам теракт голова КДБ Віталій Федорчук назвав “інцидентом з палестинськими партизанами”. Вінки учасникам акції довелося покладати на Лук’янівському кладовищі.

Переглянути колекцію документів про боротьбу КДБ з “єврейським екстремізмом” та сіонізмом у Бабиному Яру можна в Електронному архіві визвольного руху avr.org.ua за посиланням.

Довідка

Під час німецької окупації Києва у 1941—1943 роках Бабин Яр став місцем масових розстрілів нацистами євреїв та циган, радянських військовополонених, в’язнів Сирецького концтабору, а також радянських підпільників, членів Організації українських націоналістів, душевнохворих, заручників, “саботажників”, порушників комендантської години та інших. Лише за два дні, 29 та 30 вересня 1941 року, зондеркоманда 4а айзнатцгрупи С під керівництвом штандартенфюрера СС Пауля Блобеля за участі 45-го і 303-го батальйонів німецької поліції розстріляли там майже 34 тисячі євреїв.

Масові розстріли у Бабиному Яру та розташованому поруч із ним Сирецькому концтаборі проводилися аж до звільнення Києва від окупації.
У 1941—1943 роках тут розстріляно 621 члена ОУН, серед них відому поетесу Олену Телігу.
Усього протягом двох років у Бабиному Яру було розстріляно близько 100 тисяч осіб, дві третини з яких склали євреї.
Перед відступом нацисти примусили в’язнів Сирецького табору викопувати та спалювати трупи.

Читайте також:
Ірина Геращенко: Президент Ізраїлю на трибуні ВР дозволив собі
некоректні оцінки ОУН

Президент Ізраїлю звинуватив ОУН в Голокості. В ОУН відповіли. ВІДЕО

Нагадаємо, у виступі з трибуни ВР 27 вересня президент Ізраїлю Реувен Рівлін заявив: “Близько 1,5 мільйона євреїв були вбиті на території сучасної України під час Другої світової війни в Бабиному Яру і в багатьох інших місцях. Їх розстрілювали в лісах, біля ярів, зіштовхували в братські могили. Багатьма поплічниками злочинів були українці. Серед них особливо виділялися бійці ОУН, які знущалися над євреями, вбивали їх і в багатьох випадках видавали німцям”.

Президент Рівлін прибув до Києва з чотириденним візитом, але змушений перерватися його і повернутися до Ізраїлю через смерть екс-президента Переса.
Урочистості з приводу трагедії Бабиного Яру заплановані на п’ятницю, 30 вересня.

Читайте також:
В Україну з нагоди 75-ї річниці трагедії в Бабиному Яру
прибув із візитом президент Ізраїлю

 

〉〉  Хочете читати більше якісних статей і цікавих новин про Україну, що воює? Підписуйтесь на "Новинарню" в соцмережах: Telegram, Facebook, Twitter

 

〉〉 Найкращий лайк - переказ 50 грн. для гонорарів авторам "Новинарні".