Оса загинув, Стафф поранений. Молоді ротні із Закарпаття були в БМП, що потрапила в засідку на Луганщині

У ніч на вівторок, із 18 на 19 липня, в зоні АТО на Луганщині бойовики підірвали БМП 93-ї окремої механізованої бригади ЗС України, яка поверталася із завдання, та обстріляли екіпаж. Внаслідок цього нападу загинули двоє захисників України – командир 9-ї роти Володимир Цірик з позивним “Оса” та ще один боєць (“Яша”). Троє військових отримали поранення, серед них – ротний 7-ї роти з позивним “Стафф”.

Про це у “Фейсбуці” повідомив волонтер із Дніпра Юрій Мисягін, зазначивши, що один поранений дуже важкий, за його життя борються лікарі в Сєвєродонецьку.

Два місяці тому, 12 травня, газета “Народна армія” та сайт Міноборони опублікували статтю про “Осу” і “Стаффа” – 21-річних лейтенантів із Закарпаття, для яких війна розпочалася торік одразу після випуску з Національної академії сухопутних військ.

Друзі з дитинства, протягом року вони пліч-о-пліч воювали в одній із найгарячіших точок району АТО — селищі Піски.

Хлопці потоваришували ще на першому курсі, коли навчалися в Мукачівському ліцеї з посиленою військово-фізичною підготовкою. Потім разом навчалися у військовому виші.

У 93 омбр бракувало офіцерів, тож молодих лейтенантів одразу призначили ротними.

“Прибувши в Піски, ми як командири перш за все мали провести рекогносцировку, грамотно організувати оборону, правильно розподілити вогневі засоби, зібрати максимум інформації про противника, налагодити взаємодію між взводами, позиціями та сусідами. Спочатку в нас бракувало вогневих засобів великого калібру піхотного озброєння (ДШК, НСВТ, СПГ). Лише через три місяці 9-ту роту посилили однією БМП”, — пригадували ротні.

Тоді, навесні 2015 року, в Пісках було “спекотно”. Бойовики постійно гатили по українських воїнах із танків та іншого важкого озброєння, здійснювали диверсійні вилазки, хотіли перевірити на міцність воїнів, які щойно прибули за ротацією. Але наші хлопці виявилися міцними горішками.

Кількома групами одночасно з кількох напрямків “Стафф” здійснив наліт на ворожі позиції. Піхотинці зачистили КП ворожої роти та їхній “опорник”.
Тоді у бойовиків було майже два десятки загиблих та поранених, знищено кілька одиниць автомобільної техніки. Після цього противник вирішив атакувати наші позиції за допомогою артилерії та бронетехніки й за підтримки штурмових груп. Вогонь вівся з усіх стволів.

“Ніколи не забуду, як на нас уперше виїхали кілька ворожих танків Т-72 і пролунав перший вибух, — пригадував «Оса». — Я тоді бігав по дахах, корегував вогонь артилерії. Невдовзі один із ворожих танків знищили. Влучним та інтенсивним вогнем нам вдалося змусити противника відкотитися на свої позиції”.

А одного разу, проводячи розвідку, піхотинці помітили нещодавно обладнані позиції бойовиків та зіткнулися з їхньою розвідувальною групою. Після вогневого контакту обидві сторони відійшли. Однак наші хлопці вирішили довести, хто господар у цьому “районі” і змусити бойовиків триматися подалі від наших позицій.

“Трьома групами — вогнева, штурмова та прикриття — ми здійснили наліт на ворожий «опорник», закидали їхні бліндажі гранатами. Я забіг до ворожого бліндажа, як раптом пролунала черга з ПКМ. Майнула думка — все, кінець… На щастя, кулі пройшли в кількох сантиметрах від мене… Я влучно відповів автоматною чергою”, — розповідав “Оса”.

Проти підрозділів 93-ї бригади тоді у Пісках воювала так звана бригада “Восток” та 2-й мотострілецький батальйон, який очолював колишній український офіцер ВМС, зрадник, комбат із позивним “Крим”. Противник знав, що командири рот, які тримали оборону наших позицій, — молоді лейтенанти. Але наші хлопці так воювали, що згодом позивні двох друзів-ротних “Стафф” і “Оса”, які лунали в ефірі, сповнювали бойовиків жахом.

На одній із позицій піхотинцям дошкуляли добре підготовлені гранатометники бойовиків. Зі свого бліндажа вони кілька разів на день вели прицільний вогонь по наших “опорниках”. Коли терпець урвався, “Оса” разом із гранатометним відділенням (обслугою СПГ та гранатометом РПГ) підібралися якнайближче до ворожої позиції. Кількома прицільними пострілами їхній бойовий пост був знищений. Того дня ротний “Оса” разом із бійцем зайшли на ворожу позицію та прихопили трофей — піхотний варіант великокаліберного кулемета НСВТ “Утьос”.

Під час вогневих контактів та бойових зіткнень сторін у переважній більшості перемоги були за нашими хлопцями. Тому противник із нетерпінням чекав ротації підрозділів “Оси” та “Стаффа”, писала “Народна армія”.

Бойові офіцери розповідали, що прийшли до своїх підрозділів наймолодшими — тоді їм було лише по 21, а чимало підлеглих були на десятки років старшими за них — люди різних професій, з різними долями.
“Але бойові дії відразу показали, хто на що здатен. Молоді ротні завоювали у підрозділах величезну повагу за командирську грамотність та чоловічу сміливість”, – ішлося в матеріалі.

Нагадаємо, вчора волонтери отримали інформацію також про інші втрати українських підрозділів – у районі Зайцевого на Донеччині:

Волонтери повідомляють про 4 загиблих і 5 поранених бійців ЗСУ за день