Вацлав Гавел у Києві таки переміг більшовика Лепсе. Результати голосування

Сьогодні вранці, 13 липня, в Києві завершилося громадське обговорення та онлайн-голосування щодо перейменування бульвару Івана Лепсе на честь Вацлава Гавела в рамках декомунізації. Чеський президент і драматург, лідер Оксамитової революції в Чехословаччині переміг більшовицького профспілкового діяча, повідомляє “Новинарня”.

За Гавела учасники онлайн-опитування віддали 3529 голосів, висловилися проти перейменування – 2011.

Обговорення й голосування тривало з 13 травня. Варто зазначити, що тривалий час пропозиція перейменувати бульвар Лепсе на честь Гавела мала меншість або ж порівняно таку саму кількість голосів, як і відмова від декомунізації.
За два дні до завершення обговорення Лепсе лідирував із невеликим відривом. Однак далися взнаки численні заклики до участі в голосуванні на користь вшанування Гавела в соцмережах.

“Ті, хто вважає, що Гавел для Києва не герой і його ім’я тут геть не потрібне, випереджають прихильників Гавела в голосуванні на сайті Київської міської державної адміністрації. Я – у розпачі. Хто може бути проти одного із найбільших моральних авторитетів цілої Європи у ХХ столітті?! Дорогі кияни! Це буде абсолютною ганьбою для міста, коли ця прекрасна ініціатива провалиться!” – закликав на сайті “Історична правда” 12 липня радник голови Українського інституту національної пам’яті Олександр Зінченко.

“Перемога тих, хто проти імені Гавела у Києві – це перемога невігластва і безсилля сильних”, – зазначав він, нагадуючи, що “Гавел – автор геніального есею “Сила безсилих” – маніфесту громадянських змін, книжки рецептів з подолання посттоталітарної симптоматики”.

“Кілька місяців тому “Сила безсилих” вперше вийшла українською у повному обсязі. Ми прочитуємо необхідні книжки майже через 40 років після їх виходу! “Сила безсилих” – це один з найкращих підручників демократії”, – наголосив історик.

Як відомо, 2016 рік оголошено “роком Вацлава Гавела в Україні” – на честь 80-річчя від дня народження визначного політика, драматурга й мислителя. В різних містах за підтримки посольства Чехії відбуваються акції з цього приводу – конференції, фотовиставки, вистави, концерти.
Видання книги “Сила безсилих” та ініціатива щодо перейменування бульвару в Києві також були названі частиною “року Гавела”.

Після голосування на сайті КМДА рішення про перейменування бульвару має ухвалити Київська міська рада.
Раніше Київрада проголосувала за зміни назви Московського проспекту на честь Степана Бандери, спираючись на підсумки голосування на сайті – 3146 “за”, 2548 “проти”.

Довідково

Бульвар Івана Лепсе — бульвар у Солом’янському районі міста Києва, місцевість Відрадний. Пролягає від Гарматної вулиці до Відрадного проспекту.

Іван Іванович Лепсе (лат. Jānis Lepse, 1889-1929) – латиський і російський радянський профспілковий та політичний діяч, революціонер.
Член ЦК ВКП (б) та оргбюро ЦК партії, член президії ВЦРПС, член ВЦВК і ЦВК СРСР, член виконавчого бюро Профінтерну з 1924 року.
Народився в Ризі. Був більшовицьким агітатором у Петрограді з 1915 року. Із 1917-го – секретар районної організації партії більшовиків Петроградської сторони. В роки громадянської війни член Реввійськради 7-ї армії. З 1921 року очолював всеросійський, потім – всесоюзний професійний Союз металістів. Помер 1929 року в Москві внаслідок важкої хвороби, похований у Кремлівській стіні на Червоній площі в Москві.

Попри те, що Лепсе не був пов’язаний з Україною, на його честь назвали бульвар у Києві та площу, вулицю й провулок у Маріуполі, заводи в Києві (“Київтрактородеталь” ім. Лепсе) та в Золотоноші (Золотоноський машинобудівний завод ім. Лепсе).

У лютому 2016 року в рамках декомунізації площа, вулиця й провулок Лепсе в Маріуполі перейменовані в Правобережні.

Президенти Польщі Александр Кваснєвський (ліворуч), Чехії – Вацлав Гавел (праворуч) та держсекретар США Колін Пауелл на помаранчевому майдані в Києві, лютий 2005. Фото Reuters

Вацлав Гавел (чеськ. Václav Havel; 1936 – 2011) — чеський політик та громадський діяч, дисидент, критик комуністичного режиму, драматург та есеїст.
Був дев’ятим та останнім президентом Чехословаччини (1989–1992), а також першим президентом Чехії (1993–2003).
Працював у празькому театрі Divadlo Na zábradlí (Театр “На поручнях”), де став відомим як драматург.
У період Празької весни брав участь у виступах задля демократизації в ЧССР. Після жорстокого придушення реформ радянськими військами був покараний забороною на публікацію та став одним із найвідоміших дисидентів.
Гавел захищав права політв’язнів, виступив співзасновником та одним із перших спікерів громадянської ініціативи із захисту прав людини “Хартія 77”.
Засуджений до п’яти років позбавлення волі. У цей час написав знакові есеї “Сила безсилих” (Moc bezmocných, 1978).
Після початку Оксамитової революції в 1989 році Вацлав Гавел став одним із засновників антикомуністичного руху “Громадянський форум” і був обраний президентом Чехословаччини. Виступав проти поділу країни, але забезпечив м’яке відділення Словаччини, ставши на два терміни президентом Чехії.
Привів країну до НАТО, модернізував Чехію для вступу до Європейського Союзу.

Як письменник Вацлав Гавел всесвітньо відомий драмами в дусі театру абсурду, есеями, нарисами і листами з в’язниці. Поряд із політичним аналізом, цікавився філософськими питанням свободи, влади, моралі і трансцендентністю.

Гавел послідовно підтримував незалежність України. У 2005 році був учасником інавгурації президента Віктора Ющенка після перемоги Помаранчевої революції на майдані Незалежності в Києві.

Читайте також:
В’ятрович на пальцях пояснив міністру культури Нищуку, що пам’ятник Щорсу залишати не можна